Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Сутність та функції міжнародних товарних бірж
Міжнародні товарні біржі – це постійно діючі оптові ринки, на яких здійснюються угоди з купівлі-продажу масових, сировинних та продовольчих товарів, що мають спільні родові ознаки, якісно однорідні та взаємозамінні, по-друге, ринковим механізмом, завданням якого є виконання низки стабілізаційних функцій в економіці, а саме: ліквідності та оптимального розподілу найважливіших сировинних товарів. У розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, нараховується близько 50 міжнародних товарних бірж із загальним оборотом понад 10 трлн. дол, що становить близько 25 % їх валового національного продукту. На них реалізується продукція майже 160 найменувань. На міжнародних товарних біржах укладаються угоди, основними з яких є: угоди на реальний товар, термінові (ф’ючерсні) угоди, спекулятивні операції, операції з хеджування (табл. 3.4).
Таблиця 3.4 Види та цілі біржових угод
У міжнародному біржовому обороті товари в матеріально-речовинній формі представлені двома групами, що займають у ньому приблизно однакову частку: 1 група - " сільськогосподарські і лісові товари": - олійні товари (маслонасіння і продукти їх переробки); - зернові товари; - продукція тваринництва; - продовольчі товари і текстиль; - лісові товари; - натуральний каучук; 2 група - " промислова сировина і напівфабрикати": - паливні товари; - дорогоцінні метали; - кольорові метали. Таблиця 3.5 Класифікація товарних бірж
Біржова торгівля характеризується такими особливостями: - товар на біржі зазвичай відсутній; - товар не повинен швидко псуватися і повинен бути представлений масово; - на біржі продається і купується не визначена партія товару, а біржові контракти, що містять встановлену біржею кількість товару визначеного сорту, типу, марки, терміну постачання; - угоди укладаються на підставі типових біржових контрактів; - покупець одержує не товар, а варрант (складське свідчення), що засвідчує здачу товару продавцем на біржовий склад. Варрант підтверджує право власності на товар і пред'явивши його, покупець може одержати товар з біржового складу: - товар повинен бути придатний для стандартизації, тобто для створення класифікаційного стандарту, на підставі якого укладаються угоди без наявності товару; - торгівля фінансовими інструментами перетворює біржу у сферу застосування капіталу, тобто у фінансовий інститут; - торги проводяться на постійній і регулярній основі; - біржа виступає посередником і тому відсутнє право укладати контракт від свого імені; - на основі біржових котирувань встановлюються ціни в позабіржовій торгівлі; - відсутній прямий вплив держави на процес торгів.
|