Способи та порядок укладання контракту

Перш ніж укладати контракт сторони вступають у переговори для того, досягти згоди.

В поняття переговори вкладається:

1. Переговори жодним чином не зобов'язують їх учасників і, кожна із сторін має право перервати їх у будь-який момент за власним бажанням.

1. Сторона, що вела переговори, не маючи намірів укладення контракту, несе відповідальність за збитки, спричинені внаслідок ведення переговорів.

2. Сторона, яка вела переговори з наміром укладання контракту, але потім відмовилась від своїх намірів без достатніх на те підстав, також несе відповідальність за збитки, заподіяні іншій стороні.

3. Відшкодування збитків, заподіяних іншій стороні, внаслідок порушення обов'язку вести переговори свідомо.

4. Обов'язок конфіденційності. Якщо сторони заінтересовані в тому, щоб визначена інформація, яка передається іншій стороні, не була розголошена чи використана з тією чи іншою метою, ніж та, для якої вона передавалась, вони заявляють таку інформацію як конфіденційну. Порушення конфіденційності накладає обов'язок компенсувати можливі збитки.

5. Кожна зі сторін сплачує власні витрати на підготовку до укладання контракту. Загальні витрата сплачуються в рівних частках.

Згідно з українським законодавством діє визначений порядок укладання контракту, тобто встановлена процедура, відповідно до якої угода сторін про встановлення контрактних відносин вва­жається досягнутою, а контракт оформленим. Ця процедура скла­дається з двох частин: пропозиції про укладання контракту (офер­ти) однієї сторони і прийняття цієї пропозиції іншою стороною (акцепт).

Пропозиція (оферта) - волевиявлення правоздатного суб’єкта МКО, яке вміщує суттєві складові майбутнього контракту, зроб­лена з наміром укласти контракт. Щоб пропозиція про укладання контракту вважалася дійсною, вона повинна відповідати конкретним вимогам, а саме:

- адресат пропозиції — одна або кілька конкретних осіб;

- свобода волевиявлення;

- правоздатність і дієздатність суб'єктів;

- серйозність;

- кваліфікованість;

- вміщувати суттєві пункти майбутнього контракту.

Розрізняють два види оферти: тверду і вільну.

Тверда оферта — це документ, в якому надається письмова репозиція на продаж визначеного товару, надісланий продавцем одному можливому покупцеві, де вказуються суттєві умови май­бутнього контракту і визначено строк дії оферти.

Вільна оферта — це документ, який може бути виданий на одну і ту саму партію товару кільком можливим покупцям; не зв'язує продавця своєю пропозицією і не встановлює строк для відповіді.

Відміна пропозиції укладання контракту. Згідно з Віденською конвенцією про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень, 1980 р.) і Принципів міжнародних комерційних контрактів (UNIDROIT, 1994 p.), оферта може бути відмінена, якщо повідомлення про відміну отримано адресатом оферти раніше або в той самий момент, коли оферта отримана.

Відкликання оферти. В ідповідно до міжнародного права оферта може бути відкликана, якщо повідомлення про відкликання буде отримане адресатом оферти до відправки ним акцепту.

Однак пропозиція не може бути відкликана: а) при невідкликаній оферті і б) за умови, коли адресат оферти покладається на невідкликаність оферти.

Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) — це волевияв­лення одного суб'єкта.

Акцепт - заява або інша поведінка адресата оферти, яка виражає його згоду з офертою.

Форми прийняття пропозиції (оферти):

1. Безумовний акцепт оферти - пропозиція (оферта) повинна бути прийнята без жодних обмовок або обмежень.

2. Акцепт контроферти - за наявності обмежень або обмовок можна говорити про нову пропозицію, де сторони помінялись місцями: ініціатор виступає в ролі особи, що приймає пропозицію, а той, хто приймає пропозицію, перетворюється на ініціатора.

3. Прийняття пропозиції і мовчання протилежної сторони – відповідно до зальних правил, мовчання або бездіяльність самі по собі не е акцептом. Ситуація може виглядати інакше у тому разі, коли сторони узгодили між собою те, що мовчання означатиме акцепт, або коли це випливає з дійсної ділової практики чи звичаю.

Проте в будь-якому разі для оферти недостатньо в односто­ронньому порядку заявити в своїй пропозиції, що вона буде ак­цептована при мовчанні адресата. Адресат оферти вільний не тільки акцептувати чи не акцептувати оферту, але він може також «просто проігнорувати.

4. Прийняття пропозиції із запізненням - прийняття пропозиції із запізненням трактується так чи інакше в законодавстві різних країн. Наприклад, за італійським правом в ініціатора пропозиції є право затвердити запізніле прийняття оферти, причому достатньо тільки заявити контрагенту, що контракт укладеного. В деяких законодавствах прийняття пропозиції із запізненням вважається новою офертою, згоду з якою потрібно отримати від попереднього ініціатора.

5. Відміна акцепту - акцепт може бути відмінено, якщо повідомлення про це отримано оферентом раніше чи в той самий момент.

Порядок укладання МКК:

1. Переддоговірний період:

- попередні переговори;

- підготовка проекту контракту.

2. Комерційні переговори:

- узгодження умов контракту;

- парафування умов контракту;

- підписання контракту

Переддоговірний період - попередні переговори це поштове, телеграфне листування, особисті зустрічі і т.д. Проект контракту – текст контракту можуть готувати представники обох сторін, котрі мають відповідний досвід і знання в цій сфері, проект узгоджується зі службами, які відповідають за фінансову діяльність, організацію постачання, перевезення, пакування, спеціалістами міжнародних валютно-позичкових відносин, права і т.д.

Комерційні переговори - це вивчення об'єктивних аргументів сторін і знаходження на цій основі компромісних рішень. Переговори ведуться на рівні керівництва контрагентів чи призначених ними представників, які приймають рішення в межах даних їм повноважень.

При узгодженні умов контракту одна сторона відсилає іншій проект контракту. Триває вивчення і знаходження компромісних рішень і як наслідок з'являється кінцевий текст контракту.

На цьому етапі складається цілий ряд передконтрактних документів: Протокол розбіжностей, Протокол узгодження розбіж­ностей, Протокол про залік взаємних вимог, Угода про зміну до­говору, Супровідний лист до проекту договору та до самого контракту Парафування тексту контракту — візування кожної сторін­ки підписами повноважних представників сторін.

Кінцевим етапом укладання контракту є його підписання.

МКК може укладатися кількома способами, але вибір способу укладання залежить від особливостей і специфіки контракту та від вибору сторін.

Способи укладання МКК:

1. Підписання контракту контрагентами. МКК вважається укладеним, якщо він належним чином підписаний. Звичайно контракт підписується першими керівниками або їх заступниками, тобто особами, які вповноважені довіреністю підписаною керівниками компаній, юридичні адреси яких вказані в контракті.

Якщо контракт підписує три і більше сторін, то всі вони повинні підписати один контракт або підписати кілька двосторонніх контрактів з посиланням у тексті кожного з них на зв'язок з іншим контрактом.

Якщо сторони знаходяться в одному і тому ж місці, то вони одночасно підписують контракт, якщо в різних географічних пунктах, то спочатку всі примірники контракту підписує одна сторона і пересилає їх інший, яка потім повертає першій стороні домовлену кількість примірників з двома підписами.

2. Акцепт покупцем твердої оферти продавця. Якщо покупець згоден з усіма умовами оферти він продавцю письмове підтвердження, яке містить безумовний тобто згоду прийняти без змін усі умови твердої оферти продавця.

Акцепт має виходити лише від тієї особи, якій зроблено оферту. Коли оферту здійснено із зазначенням строку для відповіді, контракт вважається укладеним, якщо відповідь про прийняття (акцепт) пропозиції одержано протягом цього строку. Коли строк в оферті не вказано, то прийняття має юридичне значення, якщо відповідь одержано протягом нормального необхідного встановленого законодавством.

3. Акцепт продавцем контроферти покупця. Якщо покупець не згоден з умовами пропозиції, він посилає продавцеві контроферту, в якій вказує свої умови і строки для відповіді.

Якщо продавець згоден з усіма умовами контроферти, він її акцептує і письмово повідомляє про це покупця. Якщо продавець або вважає себе вільним від обов'язків щодо даної пропозиції, про що він письмово повідомляє покупця, або робить нову оферту.

4. Акцепт продавцем письмової згоди покупця з умовами вільної оферти (контроферти покупця). Цей спосіб застосовується у випадку, коли у продавця є вибір контроферт кількох покупців. Продавець акцептує контроферту того покупця, який оформив її належним чином, відіслав у вста­новлений строк і якому він віддає перевагу.

5. Підтвердження продавцем замовлення, зробленогопокупцем. У такий спосіб укладається контракт між контрагентами, які перебувають у тривалих ділових відносинах. Це, в основному, замовлення на складне устаткування. У таких операціях покупець переважно фінансує продавця. Замовлення включає основні умови операції (товар, кількість, строк поставки, ціна). Решта умов - у раніше укладеному контракті.

6. Обмін листами на підтвердження досягнутої раніше особистої домовленості між: контрагентами. В листах підтверджуються всі основні умови контракту з по­данням на відомі обом сторонам загальні умови чи попередній контракт.