Англія і вікінги

Англо-саксонське завоювання Британії стало для неї не останнім. Англія стала першою, що зазнала руйнівних нападів вікінгів і постраждала від них найбільше. Перший такий напад датується 793 р.

Англія була дуже близько розташована від батьківщини норманів. За доброго вітру кораблі вікінгів із Данії та Норвегії досягали узбережжя Англії менше ніж за тиждень. У 842 р. нормани пограбували і спалили Лондон. Згодом вони перестали повертатися після нападів додому і розселилися на північно-східному узбережжі Англії. Землі, що опинилися під владою норманів, які були вихідцями з Данії, стали називати “Областю данського права”, або Денло. Зцієї частини Англії вони почали просуватися далі. Становище англосакських королівств стало загрозливим. Боротьбу проти загарбників очолило королівство Уессекс. Переломним моментом у боротьбі англосаксів проти данців сталоправління уессекського короля Альфреда (871 – 900 рр.).

На початку його правління становище Англії було дуже тяжким. Данці захопили Лондон. Король був змушений втекти від них на південь, де розпочав збирати сили для боротьби. Він розділив своє військо на дві частини. Щороку одна йшла у бій, а інша — обробляла поля. Така тактика виявилась успішною, і 879 р. король Альфред, відкинувши данців за Темзу, підписав з ними мирну угоду.

У війні проти данців Альфред замість звичного англосакського народного ополчення створив армію з професійних воїнів-рицарів. За рішенням короля кожні п’ять англосаксів повинні були озброювати і забезпечувати всім необхідним одного воїна, який служив у армії. Це дало можливість Альфреду вести тривалу війну і не дати занепасти господарству.

Поява професійних воїнів-рицарів започаткувала далекосяжні зміни в англійському суспільстві, що почало набувати рис феодального.

Окрім створення рицарства, за наказом короля Альфреда стали будувати бурги — фортеці з вартовими загонами — і кораблі для захисту морського узбережжя від загарбників. Для того, щоб вести успішну боротьбу, королю потрібні були значні кошти. Альфред запровадив перший постійний податок із населення — “данські гроші”.

Багато уваги приділяв Альфред розвиткові освіти і науки. Він сумно промовляв, що раніше іноземці їхали вчитися доАнглії, а тепер неможливо знайти людину, яка переклала б листа з латини англійською. Король Альфред утворив школу при своєму дворі, де інколи сам викладав, а також школи в центрах єпископств. За наказом короля робилися переклади латинських книг англосаксонською мовою.

Велике значення для посилення єдності країни мало створення збірника законів “Правди Альфреда”. Корольнаказав зібрати давні англосаксонські закони — правди — у єдину збірку, додав деякі нові та вимагав від усіх користуватися ними.

Витяги з “Законів короля Альфреда”

Я, король Альфред, зібрав ці закони й наказав записати більшість із тих, що дотримувалися наші попередники і які сподобалися мені, а багато злих, що мені не сподобалися, я відкинув за радою мудрих, а інші наказав виконувати; далі, не наважив­ся я передати до запису більшість моїх власних постанов, бо не переконаний, що сподобаються вони нашим наступникам...

4. Якщо хтось замислює зло проти життя короля сам особисто, або надає притулок вигнанцеві чи його спільникові, то він відповідатиме своїм життям і всім, чим володіє...

4.2. Хто готує замах на свого пана, той відповість за це своїм життям і всім, чим він володіє, або здійснить очищення клятвою.

5. Також установлюємо ми для кожної церкви, освяченої єпископом, такий захист миру: якщо її досягне піша або кінна людина, яка рятується від помсти, то ніхто не може вивести її звідти протягом семи ночей. Коли хтось це все-таки зробить, то відповість за порушення королівського захисту церковного миру...

5.2. Старший у церкві повинен наглядати за тим, щоби ця людина не отримувала протягом цих семи днів їжі.

5.3. Якщо він сам захоче віддати зброю своїм переслідувачам, то вони повинні берегти його 30 ночей і сповістити про це його родичів.

5.4. Далі про церковний привілей: якщо той, хто вчинив злочин, про якого раніше не було відомо, сховається в церкві й там розкається перед Богом, то нехай простять половину його провини...

Якщо хтось вкраде щось у церкві, то нехай заплатить за це одноразове відшкодування і штраф, відповідний цьому відшкодуванню, і нехай у нього буде відрубано руку, якою він здійснив цю крадіжку...

Як король Альфред уклав збірник законів? Що було спільного у створенні його і “Салічної правди” Хлодвіга? Яке значення мала християнська церква в Англії часів короля Альфреда?

По смерті короля Альфреда Великого боротьба проти данців розгорнулася з новою силою. Наприкінці X ст. до єдиного Англійського королівства було приєднано землі Денло. Одначе довго святкувати перемогу англосаксам не довелося. У 1013 р. армія данського короля висадилася на узбережжі й по короткій війні захопила Англію. Так острів опинивсь у складі величезної Пів­нічної держави данського короля Канута Могутнього (1017 – 1035 рр.), до якої входили Данія, Норвегія, Швеція і Шотландія. В Англії, як і раніше, збирали “данські гроші”, але тепер вони перетворились у значно більшу за розмірами данину данському королю. Але по смерті Канута його держава швидко розпалася, і в Англії відновилася влада англосаксів.