Аналіз ефективності вантажопереробки ІзМТП

Економічний аналіз припускає порівняння звітних об’ємних показників періоду, який розглядається, зі звітними даними попередніх періодів. Це дозволяє виявити тенденцію та темпи зміни показника, що було розглянуто, виявити перспективи рівня, що планується. З роками здійснюються різноманітні зсуви в економічній та політичній сфері, бачити та передбачити які означає активно впливати на виробничо–господарську діяльність підприємства. За темпами росту обсягу вантажопереробки та економічних результатів діяльності порту можливо робити висновки про ступінь інтенсивності роботи, сучасність технічних засобів, які застосовуються при обробці вантажів.

Аналіз виробничої діяльності включає в себе: аналіз вантажопереробки порту, аналіз доходів та витрат порту, аналіз використання основних фондів підприємства та аналіз якісних показників і фінансових результатів діяльності порту.

Виробнича діяльність порту перш за все характеризується обсягом вантажопереробки, який наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Аналіз динаміки обсягу вантажопереробки Ізмаїльського морського торговельного порту

Зріст обсягу вантажообігу в Ізмаїльському морському торговельному порту в 2010 році виріс на 1002, 5 тис. т в порівнянні з попереднім періодом, який склав 117, 8%, та на 1495, 8 тис. т в порівнянні з базовим, що склало 129, 1%. Темп приросту вантажообігу в 2010 році виріс на 17, 8% в порівнянні з попереднім періодом, та в порівнянні з базовим періодом - на 29, 1%.

Дані таблиці 2.1 свідчать про збільшення вантажообігу порту у 2010 році на 1495, 8 тис. т в порівнянні з 2008 роком, та зріс на 1002, 5 тис. т в порівнянні з 2009 роком.

Аналіз структури вантажообігу здійснюється для виявлення тенденцій до змін у співвідношенні вантажів та їхніх обсягів у загальному вантажообігу вантажів. Зміни в структурі вантажообігу призводять до змін у всій системі роботи порту, які, у свою чергу, призводять до змін всіх економічних показників роботи порту: прибуток, рентабельність, собівартість вантажно-розвантажувальних робіт тощо.

Преш за все розглянемо структуру обсягу вантажопереробки за типом вантажів, які поділяються на наливні, навалочні та генеральні. Представимо це у вигляді таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Структура вантажопереробки ІзМТП за типом вантажів

З даних таблиці видно, що найбільшу частину вантажопереробки складають навалочні вантажі та з кожним роком їх обсяг зростає. Друге місце займають генеральні вантажі. Інакше їх називають тарно-штучними. Їх обсяг постійно зростає. Але, аналізуючи структуру, можна побачити, що цей тип вантажів знижується. Негативна тенденція притаманна для наливних вантажів. Протягом цих років їх обсяг знизився до нульової позначки. Цьому факту треба приділити значну увагу, тому що основу цих вантажів складають нафтопродукти, а одним з місць постачання нафтових продуктів може бути підприємство «Дунайнафтаінвест», керівництво якого знаходиться в Ізмаїлі. Однією з причин цього може бути зростання цін на нафту.

Тепер розглянемо аналіз змін у структурі вантажопереробки за номенклатурою вантажів, який наведено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Структура вантажопереробки Ізмаїльського торговельного порту за номенклатурою вантажів

Як свідчить аналіз структури вантажообігу за родами вантажів, у 2008 році основним вантажем для переробки Ізмаїльському порту було надано руду в обсязі 2412, 9 тис. т, що склало 46, 86% усіх вантажів. У 2009 році питома вага цього Вантажу склала 47, 94%, що свідчить про зріст. Але в 2010 році цей показник знизився до позначки 44, 54%, що на 3, 4% нижче показників у попередньому 2008 році, але в абсолютному значенні більше на 254, 7 тис. т.

Друге місце у вантажообігу порту займає вугілля. У 2008 році його обсяг переробки досяг 1130, 4 тис. т, що склало 21, 95% від усього вантажообігу порту. У 2008 питома вага вугілля знизилась до 21, 2%, хоча в абсолютному значенні зросла на 65, 6 тис. т. У 2010 році переробка вугілля підвищилася до позначки 1874, 3 тис. т, що більше на 743, 9 тис. т більше ніж у 2008 році, та на 678, 3 тис. т більше ніж у 2009 році. Це свідчить про те, що порт зміг докласти зусиль до залучення клієнтів, що збільшило вантажообіг вугілля в 2010 році на 6, 25% порівняно з 2008 роком.

Третє місце займають чорні метали, питома вага яких склала 19, 29% у 2008 році, 17, 21% у 2009 році та 16, 69% у 2010 році. Ці розрахунки свідчать про зниження питомої ваги цього вантажу.

Найменшу питому вагу займають лісні вантажі, значення яких дорівнюють 0, 03% у 2008 році та 0, 1% і 0, 05% у 2009 та 2010 роках відповідно.

Базуючись на зробленому аналізі структури вантажообігу можна зробити такі висновки: Ізмаїльський порт має постійний вантажопотік руди, вугілля та чорних металів, які мають тенденцію до постійного зростання, хоча питома вага руди та чорних металів має тенденцію до зниження, що свідчить про збільшення питомих ваг інших вантажів, та загального збільшення вантажообігу.

Крім цього, аналізуючи вантажообіг порту, треба приділити належну увагу аналізу вантажообігу за напрямками перевантаження. Він поділяється на такі напрямки: транзит, експорт, імпорт та каботаж. Це основний показник, який закладено у тарифні ставки на переробку вантажів. Цей показник і є основою для розрахунку порту свого прибутку та витрат.

Цей аналіз можна представити у вигляді таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Вантажообіг Ізмаїльського порту за напрямками перевантаження

Слід розглянути структуру вантажообігу, щоб зробити висновки щодо напрямків перевантаження, які привносять основну частку прибутку порту.

Рис. 2.1. Вантажообіг порту за напрямками перевантаження у 2008 році

У 2008 році основу вантажообігу склав експорт, який склав 86, 25%. На другому місці опинився транзит. Імпорт та каботаж склали незначну частину вантажообігу, та в купі не склали навіть одного відсотка. Це говорить про те, що Ізмаїльський порт останнім часом займається перевантаженням саме тих вантажів, які вивозяться з країни за кордон.

Рис. 2.2. Вантажообіг порту за напрямками перевантаження у 2009 році

У 2009 році не відбулося практично ніяких змін. Основу вантажопотоку, як і минулого року, склав експорт. Але можна помітити тенденцію поступового зниження експорту та підвищення транзиту.

Рис. 2.3. Вантажообіг порту за напрямками перевантаження у 2010 році

У 2010 року вже доволі помітна тенденція зниження експорту. У порівнянні з 2008 роком він знизився на 8, 11%.

Дані цих графіків свідчать про те, що Ізмаїльський порт спеціалізується переважно на перевантажуванні експортних вантажів. У відсотковому відношенні цей показник має тенденцію до зниження, хоча в чисельному виразі він постійно збільшується. На це впливає постійне збільшення транзитних та імпортних вантажів.

Розглянемо структуру вантажів, які було перевантажено за цими напрямками більш детально. Побудуємо для цього таблиці, в яких будуть відображені ці дані.

Таблиця 2.5

Структура експортних вантажів

З даних цієї таблиці видно, що основою експортних вантажів є руда, яка складає більш ніж 50 % всіх експортних вантажів. Друге і третє місця зайняли метали та вугілля відповідно. З 2008 року відбулися зміни стосовно устаткування: починаючи з 2009 року перевантажувальні роботи з цього виду вантажу не проводилися. В тому ж 2009 році почалися перевантажувальні роботи з папером. Однак і цей вид вантажу має тенденцію до спаду. Цей показник також може свідчити про те, що Ізмаїльський паперово-картонний комбінат намагається транспортувати свою продукцію за кордон, але можливості його обмежені.

Таблиця 2.6

Структура імпортних вантажів

На відмову від експортних вантажів, у структурі імпортних вантажів протягом всього періоду не можна побачити конкретного «лідера». За останні два роки найбільшу частину склали інші вантажі, хоча у 2008 році це місце займали будівельні вантажі. Стосовно паперу тут спостерігається стрімкий злет у 2009 році та різке падіння у 2010 році. У всіх вантажів спостерігається зниження окрім інших.

Таблиця 2.7

Структура транзитних вантажів

Найбільшу частку транзитних вантажів складають вугілля та кокс. У 2010 році вони склали приблизно 83 % усіх транзитних вантажів. На другому місці у 2008 році були хлібні вантажі, а, починаючи з 2009 року, це місце зайняли метали. У 2010 році транзитні вантажі збільшилися вдвічі завдяки вугіллю, який має тенденцію до збільшення.

Таблиця 2.8

Структура каботажних вантажів

Каботажні вантажі займають незначне місце в структурі вантажообігу за напрямками. З даних таблиці можна зробити висновок, що в наступні три - чотири роки вантажообіг в цьому напрямку досягне нульової позначки, або не буде перевищувати 1 тис. т.

Також значне місце в аналізі діяльності порту відіграє аналіз обробки суден та вагонів.

Ізмаїльським портом обробляються морські та річкові судна. Представимо динаміку обробки цього виду транспорту у вигляді таблиці 2.9. Крім цього, в таблиці вкажемо дані про дострокову обробку суден та в строк.

Таблиця 2.9

Обробка транспортних суден

З цих даних видно, що з кожним роком кількість річкових суден, що обробляються, постійно зростає. Причому більшість із них оброблюється в строк. Останні судна оброблюються достроково. Це позитивна тенденція. Керівництву підприємства необхідно звернути на це увагу, щоб у наступному скласти більш сприятливі умови обробки саме цього виду суден, з метою їх збільшення. Найменша частина суден - морські. Для Ізмаїльського порту це непоганий показник, тому, що більшість морських суден оброблюється в портах наступних міст: Одеса, Миколаїв, Іллічівськ та інші.

Загальна кількість суден постійно зростає. Це позитивна тенденція. Але це може призвести до того, що в майбутньому кількість суден збільшиться на таку кількість, яку порт не зможе обробити в строк, кількість простоїв буде збільшуватися. Звернемо увагу на кількість цих простоїв, які наведено в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10

Бюджет часу стоянки суден в Ізмаїльському морському порту, судно-годин

З кожним роком стояночний час зростає. Це призводить до того, що на обробку одного судна потрібне більше часу. Також зростають невиробничі простої, однією з причин якої є погодні умови. Негативним також є постійне зростання простоїв на відповідальності судновласника та інших організацій. Це говорить про те, що у виробничій діяльності порту ще багато недоліків. Але більшість з них не за виною керівництва.

Обробка вагонів теж заслуговує увагу. Згідно статистичних даних підприємства за розглянутий період спостерігалася наступна картина з обробки вагонів, яка представлена в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11

Обробка вагонів в ІзМТП

Дані таблиці свідчать про те, що протягом 2008 - 2010 років відбувалося збільшення оброблених вагонів. Але в 2010 році це призвело до того, що фактичний час обробки почав перевищувати необхідний час. Це призвело до того, що поступове збільшення економії часу протягом 2008 - 2009 років було втрачено. Цьому могли сприяти як погодні умови, так і вимушені простої, пов’язані з очікуванням необхідних документів, розпоряджень, тощо.

Все це говорить про те, що на території порту необхідно створити місце, в якому б знаходилися судна та вагони, які не можуть оброблятися з різних причин, до того моменту, коли б усі проблеми було б вирішено.