Критерії оцінювання роботи студента-практиканта

Критеріями оцінювання результатів виконання студентами ПНПУ імені В.Г. Короленка програмових завдань виробничої практики з педагогіки, передбачених Державними стандартами освіти і навчальними планами, є наступні:

Загальна оцінка є комплексною і включає результати оцінювання освітньої, виховної і корекційної роботи студента-практиканта. На оцінювання результатів виробничої практики впливає якість фронтальної, групової та індивідуальної роботи, своєчасність і якість представленої звітної документації. Оцінюючи результати практики, важливо враховувати наступні чинники:

— рівень теоретичної підготовки студентів, знання ними літератури зі спеціальності;

— рівень сформованості професійно-педагогічних умінь та володіння методикою логопедичної роботи;

— якість проведених фронтальних, групових та індивідуальних логопедичних занять;

— ставлення до професії логопеда, до дітей, до практики (відповідальність, самостійність, творчість);

— якість роботи на методичних нарадах та консультаціях;

— рівень самоаналізу і аналізу різних видів корекційної роботи;

— змістовність та якість оформлення звітної документації;

— дотримання норм педагогічної етики і трудової дисципліни.

1. Рівень теоретичної готовності до виконання програмових завдань практики відповідно розробленої тематики модуля ( до 20 балів):

«20 балів – відмінно – А» – Високий рівень теоретичних знань з незначними недоліками, які не мають принципового значення, а саме: студент має глибокі й систематизовані знання онтогенезу мовлення дітей, мовленнєвих особливості дітей із ЗПР; методик та дидактичного матеріалу для обстеження мовленнєвого розвитку; знає вимоги до організації логопедичного процесу, складання психолого-педагогічних та логопедичних характеристик дітей. Володіння знаннями й уміннями організації корекційної роботи, перспективним і календарним плануванням, основними методами і прийомами логопедичної роботи з дітьми з різними вадами мовного розвитку та проведенням просвітницької й консультативної роботи.

«18 балів – добре – В» – високий рівень знань з деякими недоліками щодо основних вікових особливостей дітей з нормальним розвитком; методик та дидактичного матеріалу для обстеження мовленнєвого розвитку; знає вимоги до організації логопедичного процесу, складання психолого-педагогічних та логопедичних характеристик дітей. Допускає незначні помилки у дотриманні вимог планування та організації корекційної роботи, зокрема недостатньо конкретне планування та володіння практичними навичками й прийомами логопедичної корекції відповідно вад мовлення

«15 балів – добре – С» – добрий рівень знань основних вікових особливостей мовленнєвого розвитку дітей; методик та дидактичного матеріалу для обстеження мовлення; на дотримується вимог до складання психолого-педагогічних та логопедичних характеристик дітей.

«14 балів – задовільно – D» – посередній рівень знань із недоліками, достатній для виконання практичних завдань щодо виявлення вікових особливостей мовленнєвого розвитку дітей, особливостей мовлення дітей із ЗПР; методик та дидактичного матеріалу для обстеження мовленнєвої діяльності; вимог до складання психолого-педагогічних та логопедичних характеристик дітей, як обов’язкового документа. за основними вимогами завдання практики виконані, але без достатньої чіткості в плануванні і організації корекційної роботи студентом-практикантом.

«12 балів – задовільно – Е» – достатньо мінімальний рівень знань, допустимий для виконання практичних завдань виявлення вікових особливостей мовленнєвого розвитку дітей, типологічних особливості дітей із ЗПР; окремих методик та дидактичного матеріалу для обстеження мовленнєвого розвитку; не дотримується вимог до складання психолого-педагогічних та логопедичних характеристик дітей.

«7 балів – незадовільно – FХ» – низький рівень, наявні лише окремі елементи знань, недостатні для виконанняпрактичних завдань й на основі яких не можливо скласти цілісної картину про особливості мовленнєвого розвитку дитини – потрібне повторне виконання завдань.

«0 балів – незадовільно – F» – низький рівень, наявні лише окремі елементи знань, недостатні для виконанняпрактичних завдань – потрібне повторне виконання завдань або повторне проходження практики.

2. Якість виконання практичних, індивідуальних завдань, передбачених програмою практики (до 50 балів – від 0 до 5 балів за виконання кожного завдання теми):

«46-50 балів – відмінно – А» – бездоганне виконання студентом практичних завдань передбачених завданнямимодулів. Відмінний рівень володіння комплексом практичних змістовно-інформаційних, операційно-діяльнісних і рефлексивних умінь: опрацювання змісту навчального матеріалу, робить висновки та узагальнення, вміє користуватися літературою; організовує спостереження за дитиною та складає протоколи; підбирає методики й дидактичний матеріал; проводить логопедичне обстеження; узагальнює дані обстеження й диференціює дітей за первинним і вторинним дефектом; складає психолого-педагогічну та логопедичну характеристику; може обґрунтовувати висновки на основі спостереження та обстеження про рівень мовленнєвого розвитку дітей; бесідує з дефектологом, психологом щодо дітей; може визначати основні напрями корекцій-логопедичної роботи дитини; розробляти індивідуальний план корекції дитини. Проводить логопедичні заняття та фіксує ефективність логопедичної роботи. Студентом дотримані правила педагогічної деонтології та етики поведінки упродовж усього терміну практики.

«42-45 балів – добре – В» – загалом правильна робота з певною кількістю недоліків за завданнями модулів. Достатній рівень володіння комплексом змістовно-інформаційних, операційно-діяльнісних і рефлексивних умінь: опрацювання змісту навчального матеріалу, робить висновки та узагальнення, вміє користуватися літературою; з недоліками проведено спостереження за дитиною та складений протокол; підбирає методики й дидактичний матеріал; проводить психолого-педагогічне і логопедичне обстеження; узагальнено дані обстеження дітей за первинним і вторинним дефектом; складено психолого-педагогічну і логопедичну характеристику; з незначними помилками може обґрунтовувати висновки на основі спостереження та обстеження про рівень мовленнєвого розвитку дітей; активно бесідує з дефектологом, психологом щодо дітей; може визначати з незначною допомогою основні напрями корекційної роботи дитини; розробляти індивідуальний план логопедичної допомоги. Проводить логопедичні заняття та фіксує результативність корекційної роботи. Студент не весь час дотримувався правил педагогічної деонтології та етики поведінки.

«38-41 балів – добре – С» – непогано, але з частими й не грубими недоліками за завданнями модулів. Достатній рівень володіння комплексом змістовно-інформаційних, операційно-діяльнісних і рефлексивних умінь: опрацювання змісту навчального матеріалу, робити висновки та узагальнення, вміє користуватися літературою; з недоліками проведено логопедичного обстеження; підібрано методики й дидактичний матеріал. На посередньому рівні проведено логопедичне обстеження; узагальнено дані спостереження та обстеження за первинним і вторинним дефектом; складено психолого-педагогічну і логопедичну характеристику; з помилками може обґрунтовувати висновки на основі спостереження та логопедичного обстеження про рівень мовленнєвого розвитку дітей; невпевнено спілкується з дефектологом, психологом, логопедом щодо дітей; може визначати з допомогою основні напрями корекційної роботи дитини; розробляти індивідуальний план подолання порушень мовлення. При проведенні логопедичних занять допускає незначні помилки, фіксує результативність корекційної роботи. Студент дотримувався правил педагогічної деонтології та етики поведінки;

«35-37 балів – задовільно – D» – посередній рівень умінь зі значною кількістю недоліків за завданнями модулів, достатній для виконання практичних завдань: опрацювання змісту навчального матеріалу, робити висновки та узагальнення, вибірково вміє користуватися літературою; з недоліками проводить обстеження мовленнєвого розвитку дітей та складає протокол; підбирає окремі методики й дидактичний матеріал. На посередньому рівні проведено логопедичне обстеження; частково узагальнює дані спостереження та обстеження дітей за первинним і вторинним дефектом; складає психолого-педагогічну і логопедичну характеристику; з помилками може обґрунтовувати висновки на основі спостереження та обстеження про рівень мовленнєвого розвитку дітей; не може визначати з допомогою основні напрями корекційної роботи дитини; розробляти індивідуальний план логопедичної роботи з дітьми. Студент важко йде на контакт з дітьми, персоналом, не дотримується правил педагогічної деонтології та етики поведінки.

«18-34 балів – задовільно – Е» – достатньо мінімальний рівень умінь, допустимий для часткового виконання практичних завдань за завданнями модулів: вибіркового опрацювання змісту навчального матеріалу, робити висновки та узагальнення, вибірково вміє користуватися літературою; з недоліками проводить спостереження за дитиною та складає протокол; підбирає окремі методики й дидактичний матеріал. На посередньому рівні проведено логопедичне обстеження; частково узагальнено дані спостереження та обстеження мовлення дітей за первинним і вторинним дефектом; складає логопедичну характеристику; з помилками може обґрунтовувати висновки на основі спостереження та обстеження про рівень мовленнєвого розвитку дітей; не може визначати з допомогою основні напрями корекційної роботи дитини; розробляти індивідуальний план корекції мовлення дитини. Студент важко йде на контакт з дітьми, персоналом, не дотримується правил педагогічної деонтології та етики поведінки.

«1-17 балів – незадовільно – F» – низький рівень, наявні лише окремі уміння за завданнями модуля, недостатні для виконанняпрактичних завдань й на основі яких не можливо скласти цілісної картину про особливості мовленнєвого розвитку дитини – потрібне повторне виконання завдань.

«0 балів – незадовільно – FХ» – низький рівень, наявні лише окремі уміння, недостатні для виконанняпрактичних завдань – потрібне повторне проходження практики.

3. Рівень відповідності звітної документації установленим програмою вимогам, захист результатів практики (до 30 балів). Звітна документація здається груповому керівнику в окремій папці. Папка повинна містити результати виконаних завдань, а саме: плани-конспекти індивідуальних логопедичних занять; зразки документації логопеда (план роботи, графік робочого часу, логопедичних занять та ін.:

«30 балів – відмінно – А» – високий рівень виконання та оформлення результатів практичних завдань з незначними недоліками, які не мають принципового значення.

«27 балів – добре – В» – високий рівень виконання та оформлення результатів практичних завдань з деякими недоліками.

«25 балів – добре – С» – добрий рівень виконання та оформлення результатів практичних завдань.

«23 балів – задовільно – D» – посередній, достатній рівень виконання та оформлення результатів практичних завдань із недоліками для виконання практичних завдань.

«21 балів – задовільно – Е» – достатньо-мінімальний, допустимий рівень виконання та оформлення результатів практичних завдань.

«12 балів – незадовільно – FХ» – низький, недостатній рівень, наявні лише окремі елементи виконання та оформлення результатів завдань.

«0 балів – незадовільно – F» – низький, недопустимий рівень – відсутні елементи виконання та оформлення результатів завдань.

4. Рівень професійної сформованості особистості: студентові нараховуються бали зі знаком («-») у разі:

· невідповідності вимогам педагогічної деонтології та етики поведінки у процесі практики (етика й культура поведінкових проявів, дотримання вимог службового дрескоду тощо);

· дотримання правил навчальної дисципліни (прояви недисциплінованості, спізнення та відсутність на організаційних заходах практики (настановчій і підсумковій конференції, під час розподілу на базі практики), спізнення і пропуски, порушення вимог службової дисципліни у процесі навчальної практики, несвоєчасність підготовки та подання документації тощо);

· звітна документація повинна бути представлена викладачу в останній день практики.

У випадку порушення визначених вимог груповий або факультетський керівник мають право із загальної суми балів, набраних студентом за результатами практики, зняти до 5 балів.

Рекомендована література

1. Волкова Г.А. Игровая деятельность в устранении заикания у дошкольников. — М., 1983.

2. Волкова ГА. Логопедическая ритмика. — М., 1985.

3. Выготская И.Б., Пеллингер Е.А., Успенская Л.П. Устранение заикания у дошкольников в игре. — М., 1984.

4. Ермакова И.И. Коррекция речи при ринолалии у детей и подростков. — М., 1984.

5. Ефименкова Л.Н. Формирование речи у дошкольников. — М., 1985.

6. Жукова Н.С, Мастюкова Е.М., Филичева Т.Б. Преодоление задержки речевого развития у дошкольников. — Екатеринбург, 1998

7. Иншакова О.Б. Альбом для логопеда. — М., 1998.

8. Каше ГА. Подготовка к школе детей с недостатками речи. — М., 1985.

9. Коррекционная педагогика / Под ред. Б.П. Пузанова. — М., 1999.

10. Лалаееа Р.И. Нарушения чтения и пути их коррекции у младших школьников. — СПб., 1998.

11. Лалаееа Р.И. Логопедическая работа в коррекционных классах. — М,. 1998.

12. Лалаееа Р.И,. Серебрякова Н.В. Коррекция общего недоразвития речи у дошкольников. — СПб., 1999.

13. Логопедия / Под ред. Л.С. Волковой и С.Н. Шаховской. — М., 1998.

14. Миронова С.А. Логопедическая.работа в дошкольных учреждениях и в группах для детей с нарушениями речи. — М., 1993.

15. Пожиленко Е.А. Волшебный мир звуков: Пособие для логопедов. — М., 1999.

16. Понятийно-терминологический словарь логопеда / Под ред. В.И. Селиверстова. — М., 1997.

17. Садовникова И.Н. Нарушения письменной речи в их преодоление у младших школьников.—М., 1997.

18. Федорович Л.О. Логопедичний альбом. Навчальний посібник. –– Полтава, 2001.

19. Селиверстов В.И. Заикание у детей. Психокоррекционные и дидактические основы логопедических занятий. — М., 1994.

20. Спирова Л.Ф., Ястребова А.В. Учителю о детях с нарушениями речи. — М., 1984.

21. Справочник по дошкольному воспитанию. –– М., 1980.

Зміст

1. Загальні засади проведення виробничої логопедичної практики …………3

Загальні положення ………………………………………………………………4

Організація і основні напрями роботи в період виробничої практики

Етапи виробничої логопедичної практики ……………….……………………..4

2. Змістові модулі

Зміст виробничої логопедичної практики у дошкільному закладі …………...5

Зміст виробничої логопедичної практики на шкільному логопункті ………...8

Перелік звітної документації ………………………………………..…………11

Критерії оцінювання роботи студента-практиканта …………………………11

Рекомендована література ………………………………………………...……18

Додатки

Інструктивно-методичні матеріали виробничої логопедичної практики

Логопедичний зошит№1

Логопедичний зошит№2