Тема 4. Формування cтароукраїнської культури у XIV-XVI ст.

Суспільний і культурний розвиток Середнього Подніпров’я в ХІV-ХV ст. Економічне, суспільно-політичне й культурне становище середньодніпро-вських земель після татаро-монгольської навали. Утворення Литовсько-Руської держави і поширення її влади на Середнє Подніпров’я, Волинь, Поділля та Подвоєння; давньоруське тло її культури. «Литовський статут», його залежність від «Руської Правди» та соціальний зміст. Взаємини з Ордою: прийняття татарами ісламу та ісламізація Північного Причорномор’я. Залишки християнства і караїмства в Криму: «князівство Феодоро». Генуезькі колонії кримського узбережжя /Кафа /Феодосія, Сугдея - Судак, Чембало -Балаклава/, їх культура і зв'язки з Середнім Подніпров’ям.

Відродження Києва як торговельного посередника між Сходом і Заходом, посилення східних впливів. Культурні зв’язки українських земель у ХІV-ХV ст. з Європою. Татарське спустошення Києва 1482 р.

Виникнення козацтва і його значення в утвердженні українського народу і його культурної самобутності. Татарсько-турецькі напади і спустошення України в кінці ХV - на початку ХVІ ст. Самоорганізація населення: козацький рух і попередники козацтва. Діяльність Дмитра Вишневецького та організація Запорозької Січі, образ Байди в народній творчості, формування лицарсько-козацького ідеалу в думах. Принципи козацького суспільного устрою, економіка і військовий побут козацтва. Козацько-селянська побутова культура і пісенна творчість. Козацтво як центр консолідації національних сил і ядро формування тла власної державності. Тяжіння народних мас до козацтва і його волелюбних ідеалів. Козацький менталітет і його характерні риси.

Міська і церковна культура в Україні ХVІ ст. Острозька академія. Міське самоврядування і магдебурзьке право в Україні. Церковний устрій і монастирське життя, Києво-Печерська лавра та її традиційні зв'язки з православним Півднем. Польське панування в Галичині та угорське на Закарпатті, боротьба і взаємодія православної та католицької культур. Люблінська унія і перехід під польську юрисдикцію Волині, Поділля і Середнього Подніпров'я, соціально-економічні і політичні наслідки цього. Посилення орієнтації на польсько-католицьку культуру православної знаті та шляхти на українсько-білоруських землях, формування засад елітарної шляхетської культури та її відрив від народного ґрунту. Пожвавлення культурного життя в українських містах: церковні братства та їх культурно-просвітницька діяльність; виникнення і розвиток братських шкіл. Початок друкарства. Ренесансні та реформаційні впливи; оновлення літератури і поширення книжкових знань. Заснування і науково-просвітницька діяльність Острозької академії: Костянтин Острозький, Герасим Смотрицький та ін. Острозька Біблія 1581 р. Занепад культурно-просвітницького руху, що був очолений українськими князями і магнатами, ополячення і окатоличення їх нащадків наприкінці ХУІ ст. Разом з тим посилення культурно-просвітницької діяльності міських братств, зокрема львівського.

Брестська церковна унія і полемічна боротьба навколо неї. Протидія унії в Подніпровській Україні. Флорентійська унія 1439 р. та її неприйняття православними лавами. Посилення протиріч між братствами та єпископатом у західноукраїнських областях за умов посилення польсько-католицьких впливів. Історична роль Гедеона Балабана, Кирила Терлецького, Іпатія Потія щодо заключення Брестської унії 1596 р. Відокремлення від уніатів православних монастирів, зокрема Києво-Печерської лаври. Козацька підтримка заходів православного київського митрополита Неофіта. Початок союзу між козацтвом, православним духовенством і придніпровськими містами, його значення для подальшої історії українського народу і його культури. Утвердження греко-католицької /уніатської/ церкви в західноукраїнських областях. Розкол у релігійно-культурному житті України

Полемічна антиуніатська література: творчість Івана Вишенського та Мелетія Смотрицького. Заходи щодо запровадження унії в Подніпров'ї та протидія їм з боку міського населення, зокрема киян і козацтва.

Архітектура і образотворче мистецтво. Будівництво кам’яних замків: Луцького, Острозького, Кам’янець-Подільського. Замки Придніпров’я: Київський, Черкаський, Чигиринський. Кам'яне домобудівництво, зокрема у Львові. Церковна архітектура Галичини, особливо Львова: ренесансні традиції - Успенська церква, дзвіниця Корнятка. Вірменська церква Миколи. Католицька архітектура Львова ХV-ХVІ ст. Відновлення церковного будівництва в Подніпров’ї. Український іконопис ХІV-ХVІ ст., його зв’язок з балканським стилем, посилення декоративних моментів у ХV-ХVІ ст. Відхід від візантійських традицій іконопису на межі ХVІ-ХVII ст. під впливом культури Ренесансу.

Староукраїнське літописання ХVІ ст. «Короткий Київський літопис» у складі Супрасльського літопису; відбиття подій в Україні у літопису Биховця та Баркулабівському літопису. Збереження в українському та білоруському літописанні традицій давньоруського літописання, їх погляд на Литовсько-Руську державу як спадкоємницю Київської Русі. Вплив українських літописів на польську історичну літературу.