Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Кліматичні зони і грунти України
На рівнинній частині території України, де здебільшого розміщені посівні площі основних сільськогосподарських культур, виділяють три основні дриродні зони: Полісся, Лісостеп і Стей, Ще в Україні виділяють гірські та передгірські регіони Криму ха Карпат. Полісся України - зона змішаних лісів, найпівнічніша з природно-економічних зон країни, її південна межа проходить по лінії Володимир-Волинський - Луцьк - Корець - Березів -Шепетівка - Плоння - Чугуїв - Троянів - Житомир -Коржин - Київ - Ніжив - Комарівка - Батурин - Кролевець -Глухів. Це найменш розорана частина України (33% всієї площі проти 55% по всій Україні). Сільськогосподарських угідь 6 млн. га, в т. ч. орних земель - понад 4 млн. га. Вегетаційний період триває 95-125 днів, з другої декади квітня по кінець жовтня. За рік в цій зоні випадає в середньому 560-650мм опадів. Лісостепова зона лежить між Поліссям та степовою зоною по лінй Фрунзівка - Ананьїв - Вільшана – північніше Кіровограда - Знам'янка - Кременчук - Красноград - Зміїв, тут розміщено 70% сільгоспугідь, в т. ч. 60% всієї української ріллі. Вегетаційний період триває 200-210 днів, а кількість опадів складає від 450мм (південно-східна зона) до 550-700мм (на заході зони). Степова зона охоплює південну частину України і межу на півночі з Лісостепом, а на півдні прилягає до Чорного і Азовського морів. Займає територію Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської, Донецької, Луганської областей, більшу частину Кримського півострова, Одеської області та південні райони Кіровоградської, Полтавської і Харківської областей. Річна кількість опадів від 350мм на півдні до 500мм на півночі близько 70% угідь занято культурною рослинністю. Вегетаційний перред 218-145 днів. Як видно, деякі адміністративні регіони можуть мати в своєму складі кілька кліматичних зон. Так наприклад, Харківська область знаходиться в Лісостеповій зоні, зокрема в кліматичних підрайонах Північно-Західному (Богодухівський, Краснокутський, Валківський і Ново-Водолазький райони) і Північно-Східному Золочівський, Дергачівський, Харківський, Зміївський, Чугуївський і Вовчанський р-ни) та Степовій Східній зоні, зокрема в її підрайонах Північно-Східному (Великобурлуцький та Шевченківський, райони), Східному Балакліївський, Ізюмський і Барвінківський р-н) і Південному (Красноградський, Кегичівський, Первомайський, Зачепилівський, Сахновщинський, Лозівський і Близнюківський райони). Грунтові умови характеризуються типом, різновидом і станом грунтів. Згідно з класифікацією, ґрунти можна розподілити на: тип, підтип, вид і різновид. Тип - об'єднує грунти, які формувалися в однакових (природних умовах і мають загальні найбільш характерні властивості. Основні типи грунтів: дерново-підзолисті; сірі лісові; чорноземи; каштанові; сіроземи; бурі лісові. Підтип - об'єднує групу ґрунтів в межах типу, які відрізняються зовнішнім виглядом і властивостями, наприклад, серед чорноземів виділяють слідуючі підтипи: чорноземи опідзолені; чорноземи лужні; чорноземи звичайні; чорноземи південні; чорноземи типові. Вид - обєднує групу грунтів в межах підтипу по мірі розвитку ґрунтоутворюючого процесу, опідзоленості, засоленості, потужності гумусового шару і т. ін. Різновид ґрунту відображає йоґо механічний склад по вмісту “фізичної глини” (часточки розміром менше 0, 01мм) і “фізичного піску” (часточки -більше 0, 01мм) - пісок, супісок: суглинок, глина. Повна назва грунту повинна відображати всі класифікаційні одиниці. Наприклад: чорнозем звичайний опідзолений легкоглинистий (тип) (підтип) (вид) (різновид) По міцності поверхневого шару ґрунти розподілені на 3 групи: тривкі, середні, слабкі.
Таблиця 2, 1 Розподіл грунтів по міцності поверхневого шару
Агрофони по міцності поверхневого шару розподілені на чотири групи (по ступеню їх впливу на тягові властивості тракторів): А - цілина, переліг, ущільнена стерня і пласт багаторічних трав; Б – стерня зернових колосових і однорічних трав, поле після кукурудзи і соняшника; В - пар, поле після оранки, поле після коренебульбопдодів та міжряддя просапних культур; Г - поле підготовлене під сівбу, свіжозоране поле. В залежності від типу ґрунту і агрофону зміна тягової потужності може досягти до 20% для гусеничних і 40% для колісних тракторів. Наскільки на сьогоднішній день не існує жодного способу, який дозволив би оцінити вплив ґрунтових умов на тягово-зчіпні властивості тракторів, то тягові випробування проводять окремо на кожному ґрунтовому фоні.
|