Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Революція в Німеччині
|
|
На середину ХІХ ст. Німеччина являла собою конгломерат 38 самостійних держав, серед яких найбільшою і наймогутнішою була Пруссія.
Революція почалась з виступу робітників у лютому 1848 р. в Бадені. Робітники вимагали проведення ряду політичних реформ (свобода преси, запровадження суду присяжних, народної міліції тощо.
Парламент герцогства пішов на задоволення їх вимог, боячись переростання цих виступів в щось більш серйозне.
Монархи південно-західних і західних німецьких держав, випереджаючи події передали владу в руки ліберально налаштованих діячів, які виступали реформування політичної системи.
У Пруссії 3-13 березня 1848 р. в столиці Берліні відбулися масові робітничі демонстрації.
Король Фрідріх-Вільгельм ІV вимушений був піти на здійснення певних політичних перетворень: було скасовано цензуру, запроваджено суд присяжних, створено помірковано-ліберальний уряд; у грудні 1848 р. запроваджено Конституцію.
У Пруссії встановилася конституційна монархія.
У Франкфурті влітку 1848 р. було створено загально німецький представницький орган – парламент.
Це була спроба розпочати об’єднавчий процес німецьких держав демократичним шляхом «знизу».
28 березня 1849 р. Франкфуртський парламент прийняв Імперську конституцію.
Але німецькі монархи не визнали цей представницький орган і відхилили конституцію.
В 1851 р. парламент було розігнано. Економічні та політичні передумови об’єднання німецьких земель ще повністю не визріли.