В глобальному світовому торговельному середовищі

За обсягами експорту та імпорту країна входить до групи 50 провідних експортерів та імпортерів світу і має дуже низький рівень тарифного захисту [11]. Негативні тенденції останніми роками виявляються як у значній частці сировини та виробів з низьким рівнем обробки у структурі експорту, так і в щорічному переважанні обсягів імпортної продукції над обсягами її експорту, які постійно зростають, а це в свою чергу, спричинює стан негативного сальдо поточних операцій платіжного балансу країни. Так, у 2006 р. вперше в останні роки імпорт товарів і послуг зріс до 48, 8 млрд. дол. США при експорті 45, 9 [13]. Зовнішньоекономічна діяльність країни в 2009 році у порівнянні з 2008 роком виглядає так: обсяг експорту товарів та послуг України за 2009 р. становив 49223, 7 млн. дол. США, імпорту – 50604, 4 млн. дол. США. Порівняно з 2008 р. експорт склав 62, 5 %, імпорт – 55 %. Від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу країни становило 1380, 7 млн. дол. (за 2008 р. – також від’ємне 13307, 6 млн. дол.) Зовнішньоторговельні операції товарами Україна здійснювала з партнерами з 213 країн світу. До країн СНД було експортовано 33, 9 % усіх товарів, до країн ЄС – 23, 9 % (у 2008 р. – відповідно 34, 6 % та 27, 1 %).

Російська Федерація залишається найбільшим торговельним партнером України. Серед головних торгових партнерів у 2009 р. порівняно з 2008 р. зросли експортні поставки до Китаю – у 2, 6 рази та Індії – на 14, 6 % [12]. Водночас частка вітчизняних підприємств у світовому експорті є досить низькою і дорівнює всього 0, 3 %, а ВВП України складає всього 0, 18 % від загальносвітового [7, 45].

Низький рівень законодавчого забезпечення призводить не до підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції як на зовнішньому, так і внутрішньому ринку, а навіть до поступового її зниження внаслідок інфляційних процесів, зокрема через світові тенденції до подорожчання енергоносіїв. В експортній діяльності промисловості відсутні діючі стимулюючі заходи, а тому відбувається значне відставання України у виробництві і збуті продукції на світовому ринку. Багатовекторній експортній експансії української продукції на світовий ринок заважає відсутність державної підтримки підприємств в оновленні їхніх виробничих фондів, створенні та налагодженні виробництва сучасної продукції і постійного підвищення її конкурентоспроможності.

В останні два роки в українському експорті переважала сільськогосподарська продукція, яка стала наслідком значних зборів зернових. Загальний валовий збір зернових та зернобобових культур станом на 12.12.2009 р. становив 48, 6 млн. т., що за винятком минулорічного врожаю (53, 3 млн. т.) є найвищим показником з 1990 року. Окрім того, у липні – листопаді 2009/2010 маркетингового року Україна посіла 3 місце у світі з експорту зернових та зернобобових культур (за даними Мінагрополітики, 11, 3 млн. т. порівняно з 10, 9 млн. т. у липні – листопаді 2008/2009 маркетингового року) [2]. За винятком продуктів рослинного походження, зменшились обсяги експорту усіх основних груп товарів, а також поставок на всі основні ринки (крім КНР та Індії). Зокрема, експорт до США наприкінці 2009 року становив лише 13 % від докризового рівня [10]. У структурі експорту поряд з традиційними ринками збуту (Бангладеш, Єгипет, Іран, Сирія, Туреччина тощо) спостерігається диверсифікація експорту й у розвинуті країни (Південна Корея, Іспанія, Японія, Ізраїль та інші) [3, 59].

Полтавська область становить інтерес як регіон з приблизно середньою кількістю населення серед регіонів країни. В експорті України у 2008 р. питома вага Полтавської області в експорті товарів і послуг (без обсягів газу природного та нафти сирої) складає 3, 3 %, з імпорту товарів і послуг – 1, 6 %. Як показав аналіз, у 2008 р. в Полтавській області зовнішньоекономічною діяльністю з експорту товарів і послуг займалось 326 учасників, з імпорту – 789. Торговельний баланс був активним, а саме: вартість експорту складала 2615, 9 млн. дол. США, імпорту – 1526, 1 млн. дол. США, експорт перевищував імпорт на 1089, 8 млн. дол. США. У 2008 р. на першому місці в області по експорту товарів і послуг було м. Кременчук, на другому – м. Комсомольськ, на третьому – м. Полтава. Торговельний баланс у розглянутих містах був активним [14]. Наявністю великої кількості експорто-орієнтованих підприємств-флагманів окремих галузей машинобудування, паливно-енергетичного та гірничо-металургійного комплексів, які формують промислову базу як регіону, так і Полтавської області, характеризується Кременчуцький регіон.