Застосування найпростіших фізіотерапевтичних процедур

Основними фізичними методами лікування, що застосовуються в стаціонарах і в поліклініці, є тепло-, водо- і світлолікування, інгаляції. Медичні банки – викликають тимчасову гіперемію шкіри шляхом створення зниженого тиску повітря на відповідних ділянках тіла. Поліпшують процеси розсмоктування при запаленні; крім того, їм властива відтяжна і знеболююча дія. Банки ставлять на грудну клітку, за винятком ділянки серця, і на поперекову ділянку. Не можна ставити банки на хребет, груднину, ділянку серця і на молочні залози у жінок. Протипоказання: туберкульоз легень, кахексія, лихоманка, підвищена кровоточивість, кровохаркання, злоякісні пухлини.

Гірчиця. датності ефірної гірчичної олії подразнювати шкіру і розширювати її кровоносні судини. Використовують як відтяжний, протизапальний та як засіб рефлексотерапії. Ставити гірчичники можна на всі ділянки тіла: при підвищенні тиску на потилицю, при болю в ділянці серця – в міжребер’ї зліва і на ліве плече, при запаленні легень -між лопатками і нижче лопаток, при болю в суглобах і м’язах – на болісні місця. Протипоказаннями до застосування гірчичників є підвищена чутливість до гірчиці, захворювання шкіри, лихоманка (вище 38 °С), легенева кровотеча, злоякісні новоутворення. Компреси бувають загальні і місцеві. До загальних компресів належать вологі закутування. Місцеві компреси можуть бути зігрівальними, холодними і гарячими. Зігрівальний компрес викликає тривале розширення шкірних і глибоко розміщених кровоносних судин, що веде до посилення кровообігу, сприяє розсмоктуванню запального інфільтрату і зменшенню болю. І – шматка чистої щільної гігроскопічної тканини, змоченої в рідині кімнатної температури і добре відтиснутої; ІІ – клейонки або вощаного паперу; ІІІ – негігроскопічної вати. Тривалість використання 6-8 год. Компреси протипоказані при гнійничкових захворюваннях шкіри, порушенні її цілості.Зігрівальний ефект можна отримати і з допомогою грілки. При її застосуванні відбувається розслаблення гладеньких м’язів, що веде до зменшення спастичного болю. Болезаспокійливий ефект грілки використовують при виразковій хворобі, печінковій чи нирковій кольках. Грілку не можна призначати при болю в животі, причина якого не з’ясована, злоякісних пухлинах, у першу добу після травми, зовнішній і внутрішній кровотечах, розладах шкірної чутливості. Гарячий парафін глибоко прогріває шкіру і підлеглі тканини, діє як протизапальний та розсмоктувальний засіб. Парафін плавиться при 55 °С, але його нагрівають до 60 °С. Потім на ділянку шкіри, попередньо обмиту теплою водою з милом і старанно обсушену руш­ником, плоским малярним пензлем накладають рідкий парафін до одержання шару завтовшки 1-2 см. Зверху накладають клейонку, а потім закутують шер­стяною тканиною. Тримають на шкірі до вистигання (30-160 хв). Зігрівальну дію мають припарки. їх призначають у разі тривалого запального інфільтрату, гематом, при радикуліті. Для припарок використо­вують нагріті у духовці або на підносі пісок, льон, висівки чи овес, які переси­пають у спеціальний полотняний мішечок, який зашивають або туго перев’язують і прикладають до хворого місця. Холодні компреси (примочки) кладуть при забої, травмі, кровотечі. Вони викликають місцеве охолодження і звуження кровоносних судин, зменшення кровонаповнення і болю. Для примочки беруть шматок марлі чи полотна, складеного в декілька шарів.