Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Основні властивості змішаної економіки
1. Багатосекторність та поліморфізм в економіці. 2. Взаємодія та взаємопереплетення її секторів і форм господарювання. 3. Рухливість у часі і просторі механізму господарювання. 4. Перехід одних форм в інші, що забезпечує гнучкість і цілісність системи. 5. Відносна стійкість і стабільність на основі збалансування різнорідних економічних інтересів. 6. Здатність амортизувати циклічні коливання, запобігати глибоким економічним спадам, пом’якшувати конфлікти. 7. Економічна свобода і рівність господарюючих суб’єктів. У сучасній змішаній економіці держава має ряд важелів (регуляторів), за допомогою яких впливає на суспільне виробництво: – планування; – податки; – бюджет; – ціноутворення; – дотації; – кредит. Регулювання – це система централізованих заходів, які проводить держава з метою утримання економічної системи в даному стані або забезпечення її розвитку на перспективу. Розрізняють короткострокове (поточне) або довгострокове регулювання. Короткострокове регулювання – це комплекс антикризових та антициклічних заходів держави, спрямованих на пом’якшення наслідків економічних криз, згладжування циклічного характеру, розвитку економіки. Довгострокове регулювання здійснюється у формі економічного програмування. Програмування може бути кон’юнктурним і структурним. Кон’юнктурне програмування спрямоване на регуляцію процесу відтворення через маніпулювання господарською кон’юнктурою з метою одночасного досягнення 4 макроекономічних показників: – стабільності цін; – сталих темпів економічного розвитку; – повної зайнятості; – збалансованості платіжного балансу. Основу структурного програмування становить кон’юнктурне програмування, доповнене програмами економічного і соціального розвитку. Воно передбачає: а) наявність зрілого державного сектора в галузі виробництва або в кредитно-грошовій сфері; б) високий ступінь взаємодії приватного й державного секторів; в) значний ринок державного споживання. Планування – це свідома діяльність людей, які спираються на знання вимог економічних законів у процесі розробки й реалізації планових завдань розвитку економіки. Соціально-економічною основою економічної системи є відносини власності. У сучасній змішаній економіці взаємодіють різні типи, види та форми власності. Пануючою є капіталістична власність на засоби виробництва, але не індивідуальна, а групова, або акціонерна. В умовах змішаної економіки держава впливає на всі форми, види власності шляхом зміни юридично-правових норм власності. Відбувається демократизація та соціалізація власності і, відповідно, соціально-економічних відносин. Особливе місце в системі власності посідає державна власність, яка стає основою загальнонародної власності і нових соціально-економічних відносин на цій основі.
|