Основні форми організації суспільного виробництва. Еволюція товарного виробництва

Розвиток людського суспільства свідчить, що життя людей завжди здійснюється в певних економічних формах організації виробництва, деякі з яких зберігаються протягом тривалих відрізків історії. Сутність цих форм у розвитку суспільства полягає в тому, що саме вони обумовлюють структуру суспільних потреб, розподіл ресурсів, спосіб залучення людей до участі в економічній діяльності. Еволюція економічних форм проходить поступово під впливом таких процесів, як розвиток і зміна типів і форм власності, технологічних способів виробництва і не співпадає з розвитком і зміною суспільних формацій. Одна і та ж економічна форма організації виробництва може існувати при різних формаціях.

Економічній історії відомі дві форми організації суспільного виробництва: натуральна і товарна. Критерієм розмежування останніх є: економічна форма багатства, спосіб включення індивідуальної праці в суспільну, характер зв’язку між виробництвом і споживанням, ступінь суспільного поділу праці.

Найпершою формою господарювання було натуральне виробництво. Це такий тип організації виробництва, при якому продукт праці призначається для задоволення власних потреб, тобто для внутрішньогосподарського споживання. Економічною формою багатства тут є натуральний продукт, що має корисність.

На зміну натуральній формі господарювання поступово приходить товарна форма виробництва, що тривалий час існує поруч із натуральною, приникає в неї і приводить до розпаду. Остаточний розпад відбувається в епоху зародження і прогресу капіталізму. Товарне виробництво – це така форма організації суспільного виробництва, при якій продукти виробляються економічно відособленими виробниками, які спеціалізуються на виготовленні певних продуктів, що потребує обміну останніх через купівлю-продаж на ринку. При цьому продукти праці, якими обмінюються, стають товарами. Саме товар набуває економічної форми багатства. Які ж умови виникнення товарного виробництва? По-перше, основою його виникнення, тобто перетворення натурального господарства в товарне, є суспільний поділ праці, який відбувався у три етапи: перший (між тваринництвом і землеробством) уможливив регулярний обмін між общинами; другий (між землеробством і ремісництвом) обумовив зародження товарного виробництва; третій (виділення торгівлі, поява купців) сприяв завершенню формування товарного господарства. По-друге, поділ праці в суспільстві стає основою формування товарного виробництва й обміну продуктів через ринок, коли відбувається відокремлення виробників як самостійних власників засобів виробництва. І якщо суспільний поділ праці потребує обміну взагалі, то економічна відособленість виробників потребує еквівалентного товарного обміну.

Для того, щоб поглибити уявлення про натуральне і товарне виробництво, наведемо таблицю (див. табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльні характеристики натурального і товарного виробництва

Товарне виробництво спочатку виникає як просте товарне виробництво. Спрямованість його на потреби ринку стає основою прискорення процесу розшарування виробників, збагачення меншості і зубожіння більшості. З одного боку, з’являються власники грошей і засобів виробництва, з іншого – люди, позбавлені їх і змушені продавати свій єдиний товар – робочу силу. Просте товарне виробництво стало основою для виникнення капіталістичного господарства. Форма господарства, коли товаром стає не тільки продукт людської праці, а і сама робоча сила людини, називається капіталістичним виробництвом.

Між простою і розвиненою (капіталістичною) формами товарного виробництва є загальні риси й відмінності (див. табл. 2).

Таблиця 2

Відмінності простого і капіталістичного товарного виробництва

Незважаючи на всі відмінності, просте товарне виробництво і капіталістичне однотипні, бо мають одну і ту ж економічну основу – приватну власність на засоби виробництва. Тому просте товарне виробництво, розвиваючись, неминуче приводить до виникнення капіталістичного, тобто воно є вихідним пунктом останнього.