Організаційні форми наземного обслуговування авіакомпаній

Загалом наземне обслуговування здійснюється за двома основними схемами: перша передбачає обслуговування службами аеропорту (служб обслуговування повітряних суден, або так званий перонний комплекс), друга — хендлінговими компаніями. Яскравим прикладом останнього підходу досвід роботи компанії " ІСТ ЛАЙН Хендлінг", яка діє в аеропорту " Домодєдово" (Росія). Підприємство, створене 1998 року, обслуговує близько 190 авіакомпаній Росії, СНД і далекого зарубіжжя, які користуються послугами АП " Домодєдово" — найпотужнішого аеропорту Росії. В 1999 рої фінансовий оборот " ІСТ ЛАЙН" склав близько 1 млрд. доларів. Із них компанія інвестувала в розвиток і реконструкцію АП " Домодєдово" близько 300 млн. доларів. Структурно " ІСТ ЛАЙН" складається з кількох комплексі і виконує такі функції:

—контроль за якістю і оперативністю аеропортових послуг, виконання технологічних графіків наземного обслуговування і розгляд усіх претензій авіакомпаній до аеропорту;

—перспективне і оперативне планування рейсів, контроль і супровід планів польотів;

—укладання договорів на наземне обслуговування з авіакомпаніями контроль взаємозаліків між підприємствами аеропорту.

Наземне обслуговування, яке здійснює ця хендлінгова компанія, характеризується широким застосуванням сучасних інформаційних технологій супутникового зв'язку, що використовуються, наприклад, для підвищення безпеки руху або контролю за обслуговуванням ПС.

Як правило, служба обслуговування повітряних суден (СОПС) входить до складу виробничо-технічного комплексу аеропорту (служба пасажирського обслуговування, служба поштово-вантажного обслуговування, служба обслуговування ПС) і виконує такі основні завдання:

—згідно із добовим планом польотів і заявками перевізників планує об­сяг робіт із наземного обслуговування, необхідні трудові і технічні ресурси;

—забезпечує і контролює готовність необхідного обладнання;

—організовує дотримання технологічних графіків наземного обслугову­вання, координує дії наземних служб за нестандартних обставин;

—організовує і контролює розрахунки за виконані роботи;

—здійснює додаткові послуги, такі як доставка екіпажів, бронювання го­телю, забезпечення засобами зв'язку;

—виконує конкретні роботи із обслуговування згідно зі стандартними угодами;

— формує аварійно-рятувальний підрозділ, провадить його навчання.
Необхідною умовою успішної дії вказаних підрозділів є постійний кон­троль за якістю виконання робіт. Він складається із:

— загального контролю за технологією наземного обслуговування
згідно з діючими стандартами;

— щомісячного аналізу якості за прийнятою схемою;

— постійного вдосконалення технологій і обладнання;

— щоденного виконання всіх параметрів обслуговування;

— постійного підвищення кваліфікації працівників. Функціонально служба СОПС працює так:

перед прибуттям ПС агент з організації наземного обслуговування отримує у диспетчера з організації і виконання наземного обслуговування завантажувальну телеграму, уточнює час прибуття і вильоту ПС, встанов­лює необхідні технічні і людські ресурси. Після прибуття ПС зустрічає пред­ставника перевізника — члена екіпажу, уточнює перелік необхідних назем­них послуг, викликає необхідні засоби наземного обслуговування — спецмашини, механізми тощо; організовує і контролює виконання технологічно­го графіка обслуговування.

Після обслуговування агент підписує у представника перевізника " Карту на наземне обслуговування" з переліком виконаних послуг. У завантажу­вальній відомості й карті міститься встановлений розмір оплати за надані послуги.

Після відправлення ПС вказані дані відповідним чином обробляються і перевізнику передається рахунок на оплату.

Кожна із вказаних схем організації наземного обслуговування має свої переваги і недоліки. Застосування схем має бути економічно обґрунтова­ним і відповідати принципові " ціна — якість", при безумовному збереженні вимог авіаційної безпеки і безпеки польотів.