Принципи підприємництва

За наявності наведених умов підприємництво організу­ють за певними принципами діяльності, тобто загальновиз­наними і поширеними правилами господарських дій. Ос­новними такими принципами, зафіксованими у Господарському кодексі є:

1) вільний вибір діяльності;

2) залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;

3) самостійне формування програми діяльності та ви­бір постачальників і споживачів вироблюваної продукції, встановлення цін відповідно до законодавства;

4) вільне наймання працівників;

5) залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, яке не заборонене або не обмежене законодавством;

6) вільне розпорядження прибутком, який залишається після внесення платежів, установлених законодавством;

7) самостійне здійснення підприємцем — юридичною особою зовнішньо-економічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Крім зазначених принципів, які значною мірою відоб­ражають правові основи підприємництва, кожне підпри­ємство в умовах соціальне орієнтованої ринкової економі­ки повинно діяти на принципах господарського (або комерційного) розрахунку.

Такими основними принципами є: а) самоокупність; б) самофінансування; в) самозабезпечення; г) матеріальна зацікавленість; ґ) економічна відповідальність; д) господарсь­ка самостійність у межах чинного законодавства у поєднанні з контролем державних органів за його дотриманням.

Найважливішими рисами господарського розрахунку є:

1) отримання прибутку на основі створення необхідних суспільству товарів і послуг та підвищення ефективності виробництва;

2) економічна відповідальність за результати невмілого господарювання, неефективного використання ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових). Наслідком такого господарювання може стати банкрутство. Тому західні науковці називають свою економіку системою при­бутків і збитків. Про економічну відповідальність госпо­дарського розрахунку свідчить той факт, що у США з при­близно 600 тис. нових, переважно малих фірм, які щорічно виникають, розорюються майже 400 тис. У Великобританії протягом першого року банкрутує кожна четверта фірма, в Японії — сьома з 10 протягом 5 років.

Підприємства несуть економічну відповідальність пе­ред іншими підприємствами за виконання своїх до­говірних зобов’язань, за виконання замовлень держави, перед споживачем, перед банками тощо. Договірні зобов’язання, як правило, виконують з точністю не лише до конкретної дати, а й до певної години. Тому у розвинутих країнах світу відпала необхідність у будівництві великих складських приміщень, зберіганні значних запасів продукції на складах. Правилом для ділової людини є дотри­мання й усної обіцянки. Порушення цього правила неми­нуче призведе до відмови бізнесменів мати ділові стосун­ки з такими партнерами.

Тема 7. ЕТИКА ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У БІЗНЕСІ

Важливими складовими успішної підприємницької діяльності є її психологія, етика і культура, а також соціальна відповідальність. У сфері психології важливі ступінь ризику та винагороди, можливі втрати не лише фінансові, айв особистому та сімейному житті, форму­вання сприятливих трудових відносин на підприємстві; у сфері культури — культура управлінської діяльності, діло­ва культура. Важливо й те, що сучасний підприємець по­винен не лише домагатися максимальних прибутків, а й нести соціальну відповідальність.