Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Сутність економічної свободи
Термін “економічна свобода” є похідним від поняття “економічна демократія”. Економічна демократія — власність максимально можливої кількості людей на різноманітні об’єкти власності (передусім на засоби виробництва) та на участь в управлінні виробництвом і власністю на рівні як окремого підприємства, так і держави. Формами вияву економічної демократії є: а) участь працівників у процесі створення матеріальних і духовних благ; б) контроль за якістю товарів, послуг і виконуваних робіт; в) участь у розподілі створених економічних благ; г) економічна свобода суб’єктів економічної діяльності, в тому числі виробника і споживача; г) участь у процесах інвестування та управління ними, у виробленні економічної політики держави, у контролі за процесами формування доходів державного бюджету та їх витратами тощо. Економічна свобода — свобода економічних суб’єктів (суб’єктів господарювання) привласнювати різні об’єкти власності, вибирати сфери прикладання своїх знань, здібностей у межах різних типів власності та організаційно-правових форм господарювання, а також способів придбання ресурсів, розподілу доходів, споживання благ. Основними економічними суб’єктами є домашні господарства, підприємства і держава (органи державного управління, державні установи). У межах домашнього господарства здійснюється відтворення людських ресурсів, самостійно приймаються рішення стосовно споживання матеріальних і духовних благ. Тому економічна свобода таких господарств конкретизується у свободі вибору споживачів, переважну частину яких за капіталізму становлять наймані працівники. Із наведеного визначення економічної свободи випливає, що вона реалізується передусім у свободі економічного вибору. Ця свобода безвідносно до економічних суб’єктів (тобто свобода економічного вибору взагалі) означає свободу самостійно приймати рішення щодо привласнення різних об’єктів власності, доступу до різних видів і способів економічної діяльності. Економічна свобода та свобода економічного вибору не означають економічної анархії та авантюризму. Вони обмежуються нормами чинного законодавства, етики, моралі тощо. Економічна свобода окремих суб’єктів господарювання повинна враховувати інтереси інших суб’єктів, а також поєднуватися з економічною відповідальністю. Врахування інтересів інших економічних суб’єктів здійснют ється значною мірою шляхом прийняття взаємовигідних рішень, дотримання взаємних зобов’язань, прийняття нових та вдосконалення існуючих законодавчих норм тощо. В умовах економічної системи розвинутих країн світу свобода економічного вибору поступово виходить за межі розуміння свободи лише як пізнаної та усвідомленої необхідності у формі безальтернативного вибору. Оскільки існує значна кількість типів і форм власності, а отже і управління власністю, розподілу ресурсів, витрат доходів тощо, свобода економічного вибору реалізується у формі двох та більше альтернатив. Так, свобода підприємців (як економічних суб’єктів підприємства) реалізується у виборі різних організаційно-правових форм господарювання, використання ресурсів тощо.
|