Суб’єкти підприємницької діяльності

З’ясування основних джерел створення власного бізне­су передбачає подальше визначення суб’єктів підприєм­ницької діяльності, тобто тих, хто може бути підприємцем.

На підставі досвіду розвинутих країн світу трьома ос­новними типами підприємців є власник або співвласник підприємства, орендар-господарник, який забезпечує про­цес виробництва товарів або надання послуг на орендованих засобах виробництва, і підприємець-менеджер (спеці­аліст у галузі управління підприємством).

Згідно з чинним законодавством суб’єктами підпри­ємницької діяльності в Україні можуть бути всі громадяни країни, за винятком окремих категорій. Зокрема, підпри­ємництвом заборонено займатися працівникам правоза-хисних органів (міліції, судів, прокуратури, державної без­пеки, державного арбітражу, державного нотаріату), а та­кож органів державної влади, управління (в тому числі фінансових органів та податкової інспекції), які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств. Водно­час такою діяльністю дозволяється займатися громадянам України, інших держав, які не обмежені законом у право­здатності або дієздатності. Дієздатними вважають осіб піс­ля досягнення повноліття.

Згідно із Господарського кодексу “особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здійснення відповідного виду діяльності до закінчення терміну, встановленого вироком суду. Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть бути зареєстровані як підприємці, не можуть виступати співвласниками підприєм­ницької організації, а також займати в підприємницьких товариствах та їх спілках (об’єднаннях) керівні посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю”.

З урахуванням поділу на фізичні та юридичні особи підприємницькою діяльністю можуть займатися:

1) громадяни України та інших країн, не обмежені за­коном у правоздатності або дієздатності (в тому числі робітники, службовці, кооператори, орендатори, менедже­ри, дрібні власники, власне підприємці, наймані праців­ники та ін.);

2) колективи підприємців та підприємницькі асоціації (договірні об’єднання підприємств, які створюються з ме­тою координації виробничо-господарської діяльності та ін.);

3) індивідуальні та колективні споживачі продукції, а також союзи та асоціації споживачів;

4) профспілки;

5) державні підприємства та організації у разі їх участі у здійсненні безпосередніх угод (надання урядових замов­лень підприємцям тощо).

Водночас у більшості країн світу, в тому числі в Ук­раїні, існують певні обмеження на здійснення підприєм­ницької діяльності.