Класифікація фразеологізмів за походженням

КРИЛАТІ ВИСЛОВИ АНТИЧНОГО

ПОХОДЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Науковий керівник: О. Ф. Данильчук

· Вступ

· Фразеологія-складова частина лексики

· Класифікація фразеологізмів

· Походження фразеологізмів

· Фразеологізми грецького походження

· Фразеологізми латинського походження

· Висновок

ВСТУП

Сталі словесні формули - є часто повторювані в писемній і усній мові влучні вислови видатних осіб, письменників, філософів, учених, політичних діячів, вони поєднуються під назвою крилаті вислови. На відміну від прислів’їв і приказок та інших типів фразеологічних одиниць, що давно стали безіменними витворами, крилаті вислови зберігають більш чи менш прозоро зв’язок із першоджерелом виникнення (літературним чи конкретно-історичним), носять «печать авторства».

Крилатими висловами вважаються такі поширені й загальновідомі елементи лексики та фразеологічної літературної мови, джерело яких може бути встановлене.

До крилатих слів сучасної української літературної мови належать вислови видатних політичних діячів та історичних осіб; цитати з творів письменників різних епох і народів; вислови, походження яких пов’язане з античною літературою, історією давнього світу та середніх віків, вислови з церковно-релігійних джерел та інше.

[ 4 ]

ФРАЗЕОЛОГІЯ-СКЛАДОВА ЧАСТИНА ЛЕКСИКИ

Фразеологія [від грецького — спосіб вираження, стиль і — вчення]

1) Розділ мовознавства, що вивчає фразеологічний склад мови, його сучасний стан та історичний розвиток. Деякі мовознавці вважають фразеологію складовою частиною лексикології. До разеологічного складу мови в широкому розумінні включають усі усталені звороти та вислови мови (прислів'я й приказки), а в вузькому — лише фразеологізми, співвідносні зі словом. Як самостійна лінгвістична дисципліна виникла в українському мовознавстві в 40—50-і рр. Значний внесок у її вивчення зробили Л. А. Булаховський, І. К. Білодід та інші. Фразеологія тісно пов'язана із синтаксисом і стилістикою.

2) Сукупність фразеологізмів певної мови (наприклад, фразеологія української мови).

3)Сукупність фразеологізмів, властивих певній соціальній групі, якомусь авторові або літературно-публіцистичному напрямові (наприклад, фразеологія Т. Г. Шевченка). [ 1 ]

КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

Класифікація фразеологізмів за походженням

1. Сільськогосподарські та інші трудові процеси: варити воду (з когось), з одного тіста, орати перелоги, прокладати першу борозну, попускати віжки, повертати голоблі;

2. Різні виробництва, ремесла:

1). Ткацько-прядильного: розплутувати вузол, де тонко, там і рветься, розмотати клубок;

2 ). Кравецького: білими нитками шите, на живу нитку, як з голочки;

3). Ковальського: брати в лещата, міжозирі, ставка бита, при пікових інтересах, козирний туз;

3. Народні звичаї та обряди: давати гарбуза, облизати макогона, як засватаний;

4. Вірування та магічні дії: напускати ману, замовляти зуби, як рукою зняло, встати на ліву ногу, виносити сміття з хати;

5. Усталені казкові звороти: за щучим велінням, за тридев’ять земель, тримати за хвіст жар-птицю, скоро казка мовиться;

6. Ознаки та дії, пов’язані зі світом тварин і птахів: заяча душа, хитрий лис, кіт наплакав, показувати пазурі, птах високого польоту, розправляти крила, звити гніздо, курям на сміх.

7. Іншомовні запозичення, інтернаціональні звороти: буря в склянці води, перейти рубікон, закони, вогонь Прометея тощо. До найважливіших джерел таких сталих словосполучень належать античні міфи.

8. Біблійного походження: око за око, наріжний камінь, Содом і Гоморра, альфа й омега, у поті чола, друге пришестя, голос волаючого в пустелі, земля обітована, камінь спотикання, вавилонська вежа, вавилонське стовпотворіння тощо.