Визначення кислотного числа.

Вступ

Актуальність. Губна помада є невід'ємним атрибутом в косметичці кожної жінки. При цьому багатьом представницям прекрасної статі складно підібрати самостійно відтінок губної помади. Крім того, на сайтах багатьох виробників даної косметики колір помади не збігається з номером відтінку. Прикладом популярного і при цьому прибуткового бізнесу є проект BeautySwatch, автори якого допомагають жінкам правильно підібрати колір губної помади. При цьому на ресурсі вказано реальні відтінки помад різних відомих виробників, завдяки чому жінки можуть впевнено замовляти даний вид косметики, не турбуючись про невідповідність кольору.

Губна помада або колір губної помади, як засіб для створення власного бізнесу.

Губна помада буде актуальною в усі часи, тому створення такого роду бізнесу, безсумнівно, буде популярним і прибутковим. Надавши жінкам реальні фотографії, на яких буде зображений справжній колір губної помади, можна буде забезпечити високі показники відвідуваності сайту та його актуальність.

Губна помада - предмет обговорення жінок з усього світу, тому варто заздалегідь подбати про створення форуму, де жінки зможуть висловлювати свою думку і ділитися враженнями та порадами. Ну і найголовніше, викладати на сайті виключно перевірену інформацію, до якої будуть прислухатися постійні відвідувачі ресурсу.

Мета дослідження: встановити відповідність фізико-хімічних показників губної помади

згідно нормативних документів.

Предмет дослідження: фізико-хімічні показники губної помади.

Завдання: визначення кислотного числа, визначення водневого показника.

Об’єкт: губна помада.

Розділ 1

1.1 Історичні відомості про хімічний склад губної помади.

Губна помада- це найпоширеніший засіб косметики. Нею щодня користуються мільйони жінок! Але далеко не завжди це було так. Адже коли в 1883 році, створена спритними французькими парфюмерами, вона побачила світ на всесвітній виставці в Амстердамі.

Історія губної помади, цього незамінного і чи не самого поширеного косметичного засобу, почалася дуже давно: майже п'ять тисячоліть тому, в древньому Вавилоні, жінки домагалися яскравого кольору губ за допомогою особливої суміші подрібнених до найдрібніших частинок напівкоштовних каменів. А стародавні єгиптянки настільки цінували яскраві губи, що користувалися небезпечними для здоров'я засобами на основі брому і йоду - пізніше єгипетський винахід назвали «поцілунком смерті».

До складу губної помади цариці Клеопатри входили перетерті червоні жуки, змішані з мурашиними яйцями. А для додання стародавній помаді блиску єгиптяни використовували риб'ячу луску.У Стародавній Русі посилювали свіжість і яскравість вуст за допомогою товченої цегли, буряка, полуниці, малини. Арабсько-андалуський лікар Абу аль-Касім аль-Захраві, якого називають основоположником сучасної хірургії, винайшов першу у світі тверду губну помаду за часів Золотої ери ісламу. Винахід аль-Захраві являв собою смужки ароматної фарбувальної суміші в спеціальних формах. У 1932 році косметичний бренд Max Factor вперше представив рідкий блиск для губ, покликаний доповнити колір губної помади. А популярна сьогодні губна помада з рідкою формулою, до складу якої не входить віск, була винайдена в дев'яностих роках компанією Lip-Ink International. У XVI столітті губна помада виготовлялася вже з набагато менш екстремальних засобів - під час правління в Англії Єлизавети I, яка ввела моду на білу шкіру в поєднанні з криваво-червоними губами, губну помаду виготовляли з бджолиного воску і екстрактів рослин, що додають засобу яскравий колір. Популярність губної помади в Об'єднаному королівстві, однак, тривала недовго - вже у 1653 році англійський пастор Томас Хол заснував цілий рух, заявляючи, що «прикрашення» обличчя - це «робота диявола».

Нанесення помади стало справжнім мистецтвом, в якому з'явилися свої стилі. " Rosebud lips" (" Бутон троянди") - форма губ, створена " батьком" голлівудського макіяжу Максом Фактором і популярна в 20-і роки. Форма " Bee stung lips" (" Укушені бджолою") стрімко увійшла в моду в середовищі голлівудських актрис - вона дозволяла помаді не всмоктуватися в тональний крем (її ще називали " Vampire lips" (" Губи вампіра"). " Cupid's bow lips" (" Дуга Купідона") - губи з чітко окресленими куточками. Трохи пізніше Helena Rubinstein створила помаду " Cupid's bow", яка ніби додає губам потрібну форму. " Фасон" був модним до тих пір, поки Джоан Кроуфорд не зажадала зробити собі великі губи. Потрібного ефекту вдалося досягти шляхом одного простого кольорового мазка, про який публіка дізналася під назвою " Hunter's bow lips" (" Лук мисливця"). Жінки зрозуміли, що помада може допомогти їм справити враження. У 30-і роки з'явилася реклама продукції Elizabeth Arden, де говориться, що нафарбовані губи - " плюс" при отриманні роботи. Після війни і всіх її поневірянь в 1947 році Париж косметичний переживає справжній бум. У вітринах магазинів з'являється " Ружбезе" - помада, яка, як свідчить реклама, " дозволяє цілуватися". Вибір кольорів тепер широкий, і зовсім не обов'язково, що красить губи виглядати зухвало. Стало природним фарбувати губи, щоб вийти попрацювати в сад або заїхати за продуктами. Після Другої світової війни, в 1949 році, в США були сконструйовані перші машини для випуску помади в сьогоднішньому її вигляді - у металевому або пластиковому тюбику. Автоматизація процесу виробництва помади швидко позначилася на її ціні, миттєво перетворивши губну помаду у винятково затребуване косметичний засіб у жінок всього світу. Велике значення в кіно мала стійкість помади. Вчені вважають, що помада володіє захисними функціями і запобігає раку губ. Але краще за все про призначення цієї " важливу дрібницю" сказано у відомій рекламі фірми Yardley 60-х, на якій зображені тюбики помади у стрічці для патронів: " помада - це" жіноча зброя ".

У наші дні це невід'ємний атрибут. Вважається, що користується помадою представниця прекрасної половини людства з'їдає її за своє життя близько 35 кг, а сильною дістається 3-4 кг. Ясна річ, відбувається це в результаті поцілунків (до речі, світовий рекорд, занесений до Книги Гіннесса, полягає в 8001 поцілунку за 8 годин). Медики, задавшись питанням, чи не небезпечна така косметика для здоров'я, з'ясували, що отруєння губної помади можливо, якщо з'їдати натщесерце по три тюбика поспіль. Перший законодавчий акт, що регулює склад декорсредств, прийняли в США, потім підключилися і країни ЄС. У Росії дотримуються європейських стандартів. Губні помади останнього покоління виготовлені на основі натуральних жирів і абсолютно нешкідливі. Губная помада тепер навіть корисна: вона захищає ніжну шкіру губ від агресії навколишнього середовища, а також, залежно від текстури, може живити або зволожувати. Орієнтуватися стоїть і на що задовольняє зовнішній вигляд, і на комфортні відчуття - обрана помада не повинна залишати на губах відчуття сухості. Сьогодні широко використовуються так звані ліпосоми або мікрокапсули, які додаються до помаду для зволоження ніжної шкіри губ. Захист від впливів світла та ультрафіолетових променів ефективно захищає від вільних радикалів. В результаті утворюються зморшки. Але при застосуванні сучасних кремів і пудр для губ у " радикалів" рішуче немає жодних шансів, тому що про це піклуються антиоксиданти, що входять до їх складу: вітаміни Е і А, а також цінні сорти воску і масел..

1.2 Сучасна рецептура та різновиди помад.

Склад губної помади завжди приблизно одинаковий: масла (наприклад, авокадо або касторове), барвники (в основному синтетичні), мастика (ланолін). Властивості кажної помади виявляються пропорцією цих складових частин. Матові помади мають самий високий відсоток барвників (близько 10%), тому вони добре покривають губи й довше тримаються. У губного блиску частка барвників на 5-8 % нижче, а частка масел – вище. Тому він блестящий і прозорий. Контурний олівець ізкоштує зі спресованої в стрижень губної помади з високим змістом барвника. До складу сучасних помад входять також циклоаміни, полімери, поглинаючі й антисептичні речовини – вони захищають губи від зовнішніх впливі й ультрафіолету. Гарна помада легко наноситься на губи й рівно лягає, володіє хорошим заходом, а поверхність її повинна бути гладкою.

Дослідивши косметичну продукцію десяти відомих світових брендів і приділивши особливу увагу хімічному складу помад, бразильські вчені з університету Сан-Пауло прийшли до висновку, що помада завдає шкоди організму. Багато засобів для губ містять шкідливу для зубної емалі речовину — твердий парафін.

«Звичайно концентрація парафіну в декоративній косметиці невелика, проте при щоденному вживанні це може призвести до виникнення карієсу», — стверджує провідний експерт дослідницької групи Антоніо Хаб‘єр.

Парафін добре прилипає до поверхні зубів разом з мікроскопічними частинками їжі і патогенними бактеріями, створюючи сприятливе середовище для їхнього розмноження. Видалити його залишки повністю можна, тільки якщо постійно чистити зуби.

При постійному використанні помади патогенні шари накопичуються, мікроорганізми активно плодяться і в емалі з’являються тріщини, які неозброєним оком непомітні. Однак процес руйнування йде повним ходом, і вже через пару місяців можна спостерігати великі каріозні порожнини.У зв‘язку з цим фахівці рекомендують при частому підфарбовуванні захищати зуби спеціальними покриттями.

За хімічним складом помади бувають зволожуючі, живильні, стійкі й понадстійкі, гігієнічні (лікувальні) і блиск для губ. Зволожуюча зм'якшує губи, але залишає сліди на одязі й швидко стирається. Живильна захищає губи від тріскання в зимову пору року (перед її нанесенням рекомендується попередньо обвести контур губ спеціальним олівцем- він не дасть помаді розпливтися). Її головними недоліками є зоровий ефект плоских губ. Деякі помади можуть триматися на губах впродовж 8-12 (стійкі), а також-24 годин (суперстійкі), але стійкі помади занадто сильно стягають губи. У їхні склади входять рослинні й мінеральні воски в сполученні з насиченими летучими ефірами. Через декілька хвилин після нанесення ефіри зникають, і на губах залишається тільки яскрава кольорова плівка.

Новинкою в косметиці для губ стали водостійкі олівці-помади для губ. Такий олівець-помада в «одному флаконі» малює ідеальный контур і красить губи в будь-який відтінок. З'явився й коректор кольорів для губних помад, що наноситься на помаду за допомогою спеціального пензлика для губ – і виходить новий відтінок. Можна регулювати інтенсивність кольору, застосовуючи ледве більше або менше коректора.

Губні помади повинні мати гладку рівномірну пофарбовану поверхню, приємні запах і смак. Температура краплепадіння має знаходитися в межах 55-80°C. Губна помада повинна триматися на губах декілька годин. Маркування повинно включати найменування товару, країни і фірми-виробника, його товарний знак, юридичну адресу виробника, штриховий код, позначення нормативного або технічного документа, за яким виготовляється товар, дату виготовлення, термін придатності, масу в грамах, екологічні ознаки тощо.

Розділ 2

1.1 Опис досліджуваних зразків.

Зразок №1: губна помада MaxXxi SHINE lipstick.

Виробник: «Р.Р.НТF Cosmetics» Польша.

Склад: касторове масло, канделільський віск, карнаубський віск, мікрокристалічний віск, церезиновий віск, ізопропіл пальмітат, октілдодецанол, вазелін, миристіл, мірістат, пропілпарабен.

Назва: Кетамін (Oleum Ricini). Фармакологічна дія: при прийомі всередину розщеплюється ліпазою в тонкому кишечнику з утворенням рицинолевої кислоти, яка викликає подразнення рецепторів кишечника (на всій його довжині) і рефлекторне посилення перистальтики (хвилеподібних рухів кишечника). Проносний ефект наступає зазвичай через 5-6 годин. При прийомі касторової олії спостерігається також рефлекторне скорочення мускулатури матки. Показання до застосування: проносний засіб. Також застосовують зовнішньо у складі мазей і бальзамів при опіках, виразках, ранах, для пом'якшення шкіри і видалення лупи.

Спосіб застосування: як проносний засіб касторову олію призначають всередину дорослим по 15-30 г, а дітям - по 5-10-15 г на прийом (1 чайна, десертна або столова ложка). Кетамін можна застосовувати у вигляді желатинових капсул (готові) або емульсії. Капсули містять 1 г касторової олії; відповідно, дорослим призначають по 15-30 хвилин.

Протипоказання: Кетамін як проносний засіб протипоказано при отруєннях жиророзчинними речовинами (фосфор, бензол тощо), а також екстрактом чоловічої папортника; при вагітності.

Форма випуску: У флаконах по 30 мл і 50 мл; капсули по 1 г в упаковці по 15 штук.

Синоніми: Масло рицини.

Віск канделільський.

Складається із 40-60 % парафінових вуглеводнів, а також вільних спиртів, складних ефірів та кислот. Температура плавлення 68— 73 °С. Використовують для підвищення твердості зуботехнічних восків.

ВІСК КАРНАУБСЬКИЙ

Carnauba wax (ВР, JP, USPNF), Cera carnauba (Ph Fur); син.: Brazil wax, caranda wax, Е 903 — суміш кількох хімічних сполук, переважно складних естерів, наприклад, аліфатичних (нерозгалуджених кислот з парним числом атомів вуглецю С24–С28 і нерозгалуджених спиртів С30–С34), ω -гідрокси-етерів (нерозгалуджених гідроксикислот з парним числом атомів С24–С28, одноосновних і двоосновних нерозгалуджених спиртів С24–С34), аліфатичних діефірів гідроксикоричних кислот (в основному n-метоксикоричної кислоти) і двоосновних спиртів з парним числом вуглецевих атомів С24–С34. Містить також вільні кислоти (нерозгалуджені з парним числом атомів вуглецю С24–С34), вільні спирти (нерозгалуджені з парним числом атомів вуглецю С24–С34) і смоли. Одержують з бруньок листків бразильської карнаубської пальми (Copernicia cerifera род. Palme). Віск утворюється на поверхні листя, яке сушать, ріжуть, кип’ятять з водою й охолоджують, а віск відділяють і рафінують.

Віск Карнаубський — твердий ламкий продукт від блідо-жовтого до світло-коричневого кольору з чистим зрізом і приємним запахом. Має такі фізико-хімічні характеристики: tпл в межах 80–86 °С, розчинний у хлороформі, етері, в киплячому етанолі, нерозчинний у воді. Кислотне число — 2–7, етерне число — 21–88, число омилення — 78–95, залишок, що неомилюється, — 50–55%, сульфатна зола не > 0, 25%, миш’яку/свинцю/важких металів не > 3/10/20 мг/кг. Віск стабільний при зберіганні в герметичних контейнерах у прохолодному сухому місці.

Із усіх видів воску він найбільш твердий і має найбільш високу tпл. У фармацевтичній технології використовують як покривну речовину для полірування таблеток (драже) з цукровою оболонкою. З цією метою готують 10% водну емульсію шляхом змішування даного воску з етаноламіном в олеїновій кислоті, яку й використовують для покриття таблеток оболонками. Вони мають блискучий вигляд і не злипаються.

ВІСК МІКРОКРИСТАЛІЧНИЙ

Microcrystalline wax (USPNF); син.: petroleum ceresin; petroleum wax (microcrystalline), Е 907 — суміш насичених з прямим і безладно розгалудженим ланцюгом алканів, одержаних із нафти. Довжина вуглецевих ланцюгів знаходиться в межах від С41 до С57. До складу суміші входять також вуглеводні.

Віск мікрокристалічний одержують фракціюванням розчинниками нафти, що осіла на дно, після депарафінування й знежирення. Відповідно до USPNF 23 — це тверда воскоподібна маса лінійних, розгалуджених та циклічних вуглеводнів без запаху і смаку у вигляді шматків або пластівців, які містять кристали неправильної форми; може мати різний колір — від білого до жовтого, янтарного, коричневого або чорного (залежно від типу матеріалу). Фармацевтичні сорти цього воску зазвичай білого або жовтого кольору з такими властивостями: щільність — 0, 928–0, 941 г/см3; tзамерз — 60–75 °С; показник заломлення = 1, 435–1445; число омилення — 0, 05–0, 10; в’язкість (динамічна) — 10, 0–30, 0 мР · с при 100 °С; розчинний у бензині, хлороформі, етері; малорозчинний в етанолі; практично нерозчинний у воді. Розтоплений віск змішується з леткими і нелеткими оліями; стабільний до кислот, лугів, світла і повітря. Нерозфасований матеріал повинен зберігатися в герметично закритих контейнерах у прохолодному сухому місці.

У фармацевтичній технології використовують головним чином як загусник у кремах і мазях для місцевого застосування; для модифікації кристалічної структури інших восків (особливо парафіну), наявних у суміші; для підвищення консистенції кремів і мазей. А також використовують в оральних пелетах з контрольованим вивільненням діючих речовин, а також як речовину для нанесення покриттів на таблетки і капсули. Використовують також у терапевтичних системах як сполуку, що впливає на вивільнення діючих речовин із іонно-обмінних смоляних крапель, а ще у виробництві кондитерських і харчових виробів, у косметології.

Ізопропіл пальмітат

Назва і функція речовини: ізопропіл пальмітат (може бути тваринного походження) - пом'якшувальний засіб; консервант. Де використовується: зволожуючий засіб, лосьйон для дітей, одеколон, засіб для догляду за волоссям.Можливі наслідки: Роздратування очей і шкіри, алергічні реакції.

Вазелін (парафін рідкий) — суміш мінеральної олії і твердих парафінових вуглеводнів. Застосовують для просочення паперу і тканин в електротехнічній промисловості, для мастила підшипників і приготування спеціальних мастил, для захисту металів від корозії, в медицині, косметиці.

Вазелін не рекомендується використовувати в якості мастила для кохання (любріканта) через те, що він має в основі жир, і, через це розчиняє латексні кондоми. Також, вазелін не слід використовувати для анального та вагінального сексу, оскільки жири утворюють поживне середовище для мікробів.

Міристат- загущувач.

Пропілпарабен (пропив-р-гідроксибензоат синтетичний) - консервант.

Де використовується:

Шампунь, косметичні маски, крем для нігтів, крем під пудру, дитячий крем. Можливі наслідки:

роздратування шкіри і алергічні реакції; контактний дерматит; чутливість до світла; включений до Списку небезпечних речовин, складений Національним Інститутом охорони здоров'я США.

Зразок №2: губна помада Aloe Vera.

Склад: віск бджолиний, канделільський віск, октіл пальмітат, віск мікрокристалічний, петролатум, касторове масло, озокерит, екстракт алое, метилпарабен, пропілпарабен.

Бджолиний ві́ ск — речовина, що виробляється особливими восковими залозами, розташованими на нижній стороні черевця робочої бджоли. На останніх чотирьох нижніх півкільцях помітні оголені частини тіла з блискучою поверхністю. Вони називаються восковими зеркальцями і служать місцем накопичення тонкого шару воску у вигляді пластинок під час функціонування залоз. Виділяють віск тільки молоді бджоли.

На більшості пасік отримують до 1 кг воску на сім'ю за сезон.

Бджоли будують з воску гніздо у вигляді двосторонніх сотів. Сот складається з шестигранних ячейок, повернених дном одне до одного. Ячейки перебувають майже в горозонтальному положенні, їх краї дещо припідняті доверху.

Віск у вигляді свіжовідбудованої соти має білий колір, а отриманий після переробки воскової сировини - від світло- до темно-жовтого. На холоді він твердий, крихкий, при нагріванні стає м’яким і плавиться. Температура плавлення 62-63оС. Віск легший за воду. Густина його при 15оС 0, 956-0, 959. Він розчинний в скипидарі, хлороформі, бензині і інших органічних речовинах.

Бджолиний віск знаходить застосування в медицині. Він входить до складу деяких пластирів, мазей, кремів. Віск добре всмоктується шкірою і додає їй гладкого і ніжного вигляду, тому він широко застосовується в косметичній медицині.

Октіл пальмітат (octyl palmitate) - речовина, активно використовується в очищаючих засобах, не викликає сухості.

Додавання цієї речовини в косметику помітно покращує її споживчі властивості.

Петролатум (від ср.-век. Лат. Petroleum - нафта)- суміш парафіну, церезину та олії (7-38%), що отримується при Депа-рафінізаціі залишкових нафтових масел сернокислотной або селективної очистки; в'язка світло-коричнева маса, т.

Вперше термін озокерит запропонував Глокер у 1833. Утворюється внаслідок кристалізації при охолодженні парафінової нафти. Складається з парафіну, мінеральних олій, смол та інших речовин. Зустрічається у багатьох покладах.

1) Мінеральна речовина, природна суміш твердих вуглеводнів парафінового ряду (СnH2n+2) з рідкими нафтовими маслами і смолистими речовинами. Дуже велику роль у ньому відіграють церезини (від С37Н76 до С53Н108).

Мінерал групи нафтових бітумів, білого, жовтого, бурого, чорного і зеленуватого кольору. Злам раковистий. Елементний склад (%): С – 84 – 86; Н – 13, 5 – 15. Являє собою парафінистий осад, який випадає з нафти при її охолодженні в результаті піднімання на поверхню по тріщинах. Утворює жильні заповнення порожнин. Консистенція від м’якої, пластичної до твердої, сипкої. Густина 0, 85-0, 97(1, 0). Плавиться звичайно при температурі 50 – 85 (100) °С, іноді вищій.

Виділяють такі різновиди озокериту:

бада

волокнистий

кемдебанс

бориславіт (*Бориславіт (рос. бориславит, англ. boryslawite, нім. Boryslawit) — тверда крихка відміна озокериту. *Геленіт (рос.геленит, англ. helenite, нім. Helenit m) — відміна озокериту золотисто-жовтого кольору; за назвою шахти «Гелена», Борислав, Україна.)

рудний.

гумбед,

нафтогіль,

цитрозикит,

нафтадил та ін.

2) Продукт природної перегонки нафти, що складається із вуглецю (84%) і водню (16%); має зеленувато-коричневе, чорно-буре забарвлення; легко топиться і горить, виділяючи специфічний запах.

Хімічний склад:

Озокерит являє собою природну суміш алканів. В деяких з них є азотні, кисневі, та сірчисті сполуки.

Фізичні властивості:

Озокерит має високу теплоємність та низьку теплопровідність. Складається з домішок різних вуглеводнів, що містять за вагою 7-85 % вуглецю та 3-14 % водню. Питома вага в межах від − 85 до − 95, точка кипіння від 58-100°С.

Колір озокериту світло-жовтий, бурий, або чорний, консистенція від твердого до в’язкого, інколи як олія. Найтвердіший – бориславіт.

Має запах гасу, добре розчиняється у бензині, гасі, нафті, скипидарі, погано – у спирті, нерозчинний у воді.

Застосування:

Озокерит використовується в радіо- і електротехніці як електроізоляційний матеріал, в хімічній промисловості при виробництві лаків, в медицині для виготовлення вазеліну, мазей, кремів та ін., а також для теплолікування (озокеритолікування).

Фармакологічні властивості екстракту алое:

Фармакодинаміка. Алое екстракт рідкий-Дарниця для ін'єкцій належить до засобів, що регулюють обмінні процеси, до групи біогенних стимуляторів природного походження. Препарат стимулює обмін речовин, підвищуючи фізіологічні функції організму, прискорює процеси регенерації тканин, підвищує загальну неспецифічну резистентність організму.

Показання для застосування. Алое екстракт рідкий-Дарниця для ін'єкцій призначають в офтальмологічній практиці при лікуванні блефаритів, кон”юнктивітів, кератитів, помутніння склоподібного тіла, міопічногохоріоретиніту, іриту, пігментного ретиніту, запальних процесів судинного трактуока, при атрофії зорового нерва, прогресуючій короткозорості, трахомі і т. ін. Препарат застосовують також при лікуванні захворювань жіночої статевої сфери, бронхіальної астми, рубцевих змін тканин, трофічних виразок різного походження, склеродермії, туберкульозних уражень, в неврології при лікуванні периферичних невритів, радикулоневритів, демієлінізуючих захворювань, залишкових явищ перенесених полі невритів, інсультів.

Алое екстракт рідкий-Дарниця дорослим вводять підшкірно щодня по 1 мл (максимальна добова доза - 3 - 4 мл); дітям до 5 років - 0, 2 - 0, 3 мл, старшим 5 років - 0, 5 мл. Курс лікування - 30 - 50 ін'єкцій. При болючості ін'єкційвводять попередньо 0, 5 мл 2% розчину новокаїну. Повторні курси лікування проводять після двох-, тримісячної перерви.

При туберкульозних ураженнях дихальних шляхів введення препарату розпочинають з 0, 2 мл, поступово підвищуючи дозу.

При бронхіальній астмі препарат вводять протягом 10 - 15 днів по 1 -1, 5 мл щодня, а потім 1 раз у 2 дні; курс лікування 30 - 35 ін'єкцій.

Побічна дія. Можливі підвищення температури, шкірні алергічні висипання.

Протипоказання. Тяжкі серцево-судинні захворювання, гіпертензія, вагітність (особливо 2 половина), гострі шлунково-кишкові розлади, тяжкі форми нефриту.

Особливості застосування. З обережністю застосовують при підшкірному введенніу дітей.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Алое потенціює дію проносних засобів, атакож препаратів, що стимулюють кровотворення.

Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла місці при температурі від 8 до 25°С.

Парабени - ефіри пара-оксібензойной кислоти і спиртів: метилового - метилпарабен, етилового - етілпарабен, пропилового - пропілпарабен і т. д., використовуються в якості консервантів, відрізняються по вираженості антимікробної активності.

Метилпарабен - це метиловий ефір пара-оксібензойной кислоти.Являє собою біла кристалічна речовина з характерним запахом.

Властивості:

Речовина активно пригнічує ріст грам-позитивних бактерій, менш активно проти грам-негативних бактерій і цвілевих грибів.Краще за інших ефірів пара-оксібензойной кислоти розчиняється у воді, але менш ефективний у антибактеріальних цілях. В основному застосовується в комбінації з іншими консервантами (наприклад, феноксиетанол, імідазолідінмочевіна та інші).

Реакції:

Може викликати алергічну реакцію, в основному на шкіру.

Застосування:

Додається до таурину в очних краплях Тауфон. Також входить до складу гігієнічних помад. Також входить до складу лубрикантів. Ще може викликати рак (за неофіційними даними).

Зразок №з: губна помада Malva Cosmetics.

Не містить в собі ніякої інформації.

Методи дослідження зразків.

Визначення кислотного числа.

Ваги лабораторні загального призначення за ГОСТ 24104 високого класу точності з нормою допустимої абсолютної помилки єдинократного взважування не більше ±0, 0001г.

рН-метр любої марки з набором електродів з нормою допустимої абсолютної помилки вимірів ±0, 1од. рН.

Бюретка ємністю 10см за ГОСТ 29251.

Стакан В(Н)-1(2)-100(150) ТС за ГОСТ 25336.

Циліндр 1(3)-50(100) за ГОСТ 1770.

Гідрооксид калію за ГОСТ 24363, спиртовий розчин молярною концентрацією с(КОН)=0, 2моль/дм.

Спирт етиловий ректифікований за ГОСТ Р 51652 або ГОСТ 18300.

Толуол за ГОСТ 5789 або ГОСТ 9880.

Вода дистильована.

Водяна баня.

Проведення досліду

Перед початком роботи рН-метр перевіряють згідно інструкції, прикладеної до прибору 0, 8-1, 0г. аналізуємого виробу декоративної косметики взважують в стакані для титрування. Результат взважування записують до четвертого десяткового знаку. Потім до складу стакану добавляють циліндром 40см розчину толуол-спирт (1: 1) та нагрівають на водяній бані до повного розчинення. Після охолодження реакційного розчину в стакан занурюють електроди і титрують при постійному перемішуванні спиртовим розчином гідрооксиду калію до рН 10, 2-10, 5.

Обробка результатів

Кислотне число Х, мг КОН/г, визначають за формулою:

Х=

Де V-об’єм точно 0, 2моль/дм розчину гідрооксиду калію, котрий був витрачений на титрування кислоти, см;

11, 2-масова концентрація гідрооксиду калія в 0, 2моль/дм розчині, мг/см;

М-маса взважки, г.

Обчислення проводять до другого десяткового знаку після коми з послідуючим заокругленням до першого.

За результат вимірів приймають середнє арифметичне значення результатів двох паралельних визначень.

Межа повторюваності r- абсолютна величина різності між результатами двох дослідів, отриманих в умовах повторюваності при вірогідності 95%, не перевищує 1, 0мгКОН/г.