Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Повстання під керівництвом К. Косинського
Повстання під керівництвом Криштофа Косинського - перше велике селянсько-козацьке повстання, що почалося в 1591 р. і продовжувалося до 1593 р., охопивши Поділля, Волинь і Київщину. Очолив його Криштоф Косинський - дрібний шляхтич, гетьман реєстрових козаків. За бойові заслуги він одержав від сенату володіння на ріці Рось, але білоцерківський староста Януш Острозький - син київського воєводи -забрав це володіння собі. Розгніваний цим К. Косинський зібрав загін реєстрових та низових козаків і рушив на Білу Церкву. У Білій Церкві незадовго перед тим відбулося велике повстання міщан (у 1589 р. король Сигізмунд III дарував цьому місту Магдебурзьке право, однак, староста не дав міщанам скористатися ним). Міщани перейшли на бік козаків, Білоцерківський замок був узятий разом з артилерією і боєприпасами, що знаходилися там. В окрузі почалися заворушення селян, які знищували шляхту і оголошували себе козаками. Повстання швидко поширювалося й охопило Київське, Волинське і Брацлавське воєводства. Для його придушення було оголошено посполите рушення (ополчення) місцевої шляхти. Шляхетське військо очолив київський воєвода князь Василь-Костянтин Острозький. 23 січня 1593 р. під містеч ком П'ятка на Волині розпочався бій, який продовжувався цілий тиждень. Повсталі трималися мужньо, але сили були нерівними. У ході переговорів вони змушені були погодитися на умови шляхти: позбавити К. Косинського гетьманства; козаки повинні були залишити волость і відійти за дніпровські пороги, а селяни - повернутися до своїх панів. Після нетривалого затишку, навесні 1593 р. К. Косинський відновив боротьбу. Козаки залишили Запорожжя й узяли в облогу Черкаси. Черкаський староста Олександр Вишне-вецький запросив К. Косинського до себе для ведення переговорів і по-зрадницькому вбив його. Позбавлені керівника, повсталі були розбиті. Повстання під керівництвом С. Наливайка (1594-1596 рр.) Наступне селянсько-козацьке повстання почалося вже в 1594 р. Його вождем став Северин Наливайко - сотник надвірних козаків київського воєводи князя В.-К. Острозького.
Тема 7 Приводом для виступу став конфлікт між загонами «охочих» козаків, сформованих С. Наливайком з дозволу воєводи для відбиття очікуваного нападу татар з одного боку, і шляхтою, незадоволеною необхідністю утримувати ці загони за свій рахунок, з іншого. У вересні 1594 р. повсталі козаки об'єдналися із селянами і міщанами і взяли м. Брацлав. У листопаді їм здалася найбільша на Поділля фортеця Бар. Одночасно С. Наливайко продовжував боротьбу з татарами і турками. Йому на допомогу прийшов загін запорожців на чолі з гетьманом Григорієм Лободою. Восени вони почали спільний похід на Молдавію (васала Туреччини), після повернення з якого навесні 1595 р. загони С. Наливайка і Г.Лободи розділилися. Перший пройшов через Східну Галичину, Поділля, Волинь у Білорусію, другий діяв на Поділлі і Київщині. Козацький загін, очолюваний М. Шаулою, діяв у Білорусії. Козаки громили маєтки шляхти, багатих міщан, уніатів. На їхню підтримку виступило місцеве населення. Антифеодальний рух поширився і на польські землі. Восени 1595 р., завершивши молдавський похід, польський уряд кинув усі сили на придушення повстання. Командуючий польською армією гетьман С. Жолкевський збирався розбити повсталих вроздріб. Однак, здійснити цей план не удалося. Загін С. Наливайка, проти якого виступив польський гетьман, ухилився від бою і, зробивши найтяжчий перехід через Дике Поле, з'єднався з козаками Г. Лободи і М. Шаули. У березні 1596 р. об'єднані сили повсталих двічі вступали в бій з коронним військом під Білою Церквою, але, зазнавши значних утрат, змушені були відступити. В урочищі Солониця під Лубнами в 100 верстах від російського кордону вони були зупинені польською кіннотою і спорудили укріплений табір. Майже два тижні по кілька разів на день поляки штурмували обложений табір, але взяти його не змогли. Однак, у таборі обложених не було води, продовольства, боєприпасів, почалися хвороби. Серед обложених загострилися протиріччя. Група старшин на чолі з Григорієм Лободою почала таємні переговори із С. Жолкевським. Козаки обвинуватили Лободу у зраді, і він був страчений. Однак, через кілька днів реєстровці — прихильники компромісу з владою схопили поранених С. Наливайка і М Шаулу і видали їх шляхті, сподіваючись на милість переможців. Поляки відразу напали на реєстровців, після чого ввірвалися у відкритий табір і знищили майже десять тисяч повстанців-селян, що залишилися в ньому. Близько тисячі козаків удалося прорватися на Запорожжя. С. Наливайко після 10 місяців катувань стратили у Варшаві. Сейм оголосив про ліквідацію реєстрового війська і конфіс- 92 __ ______________________________ Історія України кацію майна козаків. Однак, Польща мала гостру потребу в захисті з боку козацького війська, і вже в 1601 р. той же сейм змушений був скасувати власні рішення, які ставили козацтво поза законом.
|