Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Павло Полуботок
|
|
Після смерті І. Скоропадського (1722 р.). згідно із наказом Сенату наказним гетьманом був призначений Павло Полуботок. Вибори нового повноправного гетьмана були заборонені, що означало намір царського уряду ліквідувати автономію Гетьманщини. Після цього в гетьманську резиденцію Глухів прибув президент Малоросійської колегії С. Л. Вельямінов, якому було поставлене завдання змінити існуючий у Гетьманщині адміністративно-політичний і судовий уклад. Однак, козацька старшина на чолі з П. Полуботком, ставши на захист автономії Гетьманщини, перешкоджала діям Вельямінова і порушила клопотання перед Петром І про вибори нового гетьмана і відновлення повноважень Генеральної військової канцелярії. У травні 1723 р. П. Полуботок відправив до Санкт-Петербурга старшинську депутацію. Через місяць цар наказав прибути П. Полуботку в столицю разом із генеральними суддями І. Чарнишом і С. Савичем. Гетьман спробував подати царю клопотання про скасування Малоросійської колегії і вибори гетьмана. Аналогічна чолобитна надійшла і від старшин, що ще залишалися на Гетьманщині (Д. Апостол, В. Жураківський, Я. Лизогуб). Цар наказав заарештувати П. Полуботка і старшин, що були в столиці, а з України доставити заарештованих Апостола, Жураківського
 | |||
 |
152 ___-_______________________________ Історія Україні,
і Лизогуба. У жовтні 1723 р. П. Полуботок був ув'язнений у Петропавловську фортецю, де і помер 18 (29) грудня 1724 р.
В «Історії Русів» українського історика Бантиш-Каменського, а також у праці французького дипломата Ж.-Б. Шерера «Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців і козаків України, або Малоросії», виданій в Парижі (1788 р.), відзначено, що П. Полуботок виголосив перед царем полум'яну промову про біди українського народу, «неправедно гнаного» і позбавленого прав. Після розгрому опозиції П. Полуботка верховним органом в Україні стала Малоросійська колегія.
Зміцнення української державності
за гетьманства Данила Апостола
(1727-1734 рр.)
Після смерті Петра І гетьманство було на якийсь час відновлено, а Малоросійська колегія припинила своє існування. Гетьманом був обраний 73-літній Данило Апостол, миргородський полковник, який протягом 45 років обіймаючи цю посаду, завоював авторитет у козацькому середовищі успішними боями проти татар і турків. Договірні статті між новим гетьманом і Росією, як і з І. Скоропадським, не укладалися.
Д. Апостол здійснив ряд реформ у сферах судочинства, фінансів^ земельних справ і торгівлі, спрямованих на упорядкування державного життя Гетьманщини.
З метою врегулювання земельних справ Д. Апостол протягом 1729-1731 рр. провів генеральне слідство про майно, у результаті чого до військової скарбниці було повернуто чимало земель, самовільно захоплених у приватне володіння в період правління І. Самойловича, І. Мазепи та І. Скоропадського.
Для пожвавлення української торгівлі гетьман зумів домогтися від російського уряду скасування багатьох обмежень, запроваджених Петром І. Українським купцям повернули право вивозити товари на західноєвропейські ринки; були відновлені торговельні зв'язки з Кримом тощо.
Здійснюючи реформу фінансів, Д. Апостол вперше установив точний бюджет державних витрат. При цьому із загальних витрат була виділена частина, що повинна була використовуватися на утримання козацької адміністрації, найманого війська, і артилерії. Д. Апостол також визначив способи наповнення державної скарбниці Гетьманщини.