Додатки.

Засоби для контролю

Тестові завдання для самоконтролю до заняття “Променеве дослідження травного каналу. Нормальна променева анатомія та фізіологія травного каналу”.

1. Максимальна ширина просвіту стравоходу при тугому заповненні:

А. 2см.

Б. 3см.

В. 4см.

Г. 5см.

Д. 6см.

2. Детальне вивчення стравоходу можливе у положенні хворого:

А. Вертикальному в прямій проекції.

Б. Вертикальному в правій косій проекції.

В. Горизонтальному на спині.

Г. Горизонтальному в правій косій проекції.

Д. Горизонтальному в лівій косій проекції.

3. Умовою для найкращого виявлення складок слизової оболонки стравоходу є дослідження:

А. При тугому заповненні барієвою завіссю.

Б. Після проходження барієвої завісі.

В. З використанням релаксантів.

Г. Парієтографія.

Д. Подвійне контрастування.

4. Детальне вивчення складок слизової оболонки стравоходу можливе у положенні хворого:

А. Вертикальному в прямій проекції.

Б. Горизонтальному на спині.

В. Горизонтальному в правій косій проекції.

Г. Горизонтальному на животі.

Д. Вертикальному в боковій проекції.

5. Товщину стінки стравоходу можна визначити при:

А. При тугому заповненні.

Б. Пневмомедіастинумі.

В. Парієтографії.

Г. Рентгенокінематографії.

Д. Подвійному контрастуванні.

6. Перше фізіологічне звуження стравоходу розташовується на рівні:

А. Входу у стравохід.

Б. Дуги аорти.

В. Лівого головного бронху.

Г. Діафрагми.

Д. Правого головного бронху.

7. Друге фізіологічне звуження стравоходу розташовується на рівні:

А. Входу у стравохід.

Б. Дуги аорти.

В. Лівого головного бронху.

Г. Діафрагми.

Д. Правого головного бронху.

8. Третє фізіологічне звуження стравоходу розташовується на рівні:

А. Входу у стравохід.

Б. Дуги аорти.

В. Лівого головного бронху.

Г. Діафрагми.

Д. Правого головного бронху.

9. До пасивних рухів стравоходу відносяться:

А. Респіраторні.

Б. Первинна перистальтика.

В. Вторинна перистальтика.

Г. Пульсаторні.

Д. Фонаторні.

10. Тонус стравоходу характеризує:

А. Ширина просвіту.

Б. Контури.

В. Складки слизової оболонки.

Г. Наявність.

11. Перистальтична діяльність стравоходу вивчається у положенні досліджуваного:

А. Вертикальному в прямій проекції.

Б. Вертикальному в косій проекції.

В. Горизонтальному в косій проекції.

Г. Вертикальному в боковій проекції.

Д. Горизонтальному на животі.

12. В нормі у стравоході спостерігається:

А. Первинна перистальтика.

Б. Вторинна атипічна перистальтика.

В. Третинні скорочення.

Г. Перемежовані спазми.

Д. Пульсаторні рухи.

13. Перистальтичну діяльність стравоходу найкраще оцінити при:

А. Просвічуванні.

Б. Рентгенографії.

В. Кімографії.

Г. Рентгенокімографії.

Д. Ультразвуковому дослідженні.

14. В нормі стравохід зміщується на рівні дуги аорти:

А. Допереду і вліво.

Б. Допереду і вправо.

В. Дозаду і вліво.

Г. Дозаду і вправо.

Д. Не зміщується.

15. Праволежача аорта зміщує стравохід:

А. Допереду і вліво.

Б. Допереду і вправо.

В. Дозаду і вліво.

Г. Дозаду і вправо.

Д. Не зміщує.

16. Оптимальним засобом введення газу у стравохід для подвійного контрастування є:

А. Введення через зонд.

Б. Проковтування повітря з барієвою завіссю.

В. Прийом соди і розчину лимонної кислоти.

Г. Прийом уродану.

Д. Зміна положення хворого.

17. Найбільш ефективною методикою при диференціюванні патологічних процесів є:

А. Дослідження в умовах природної контрастності.

Б. Дослідження з барієвою завіссю.

В. Парієтографія.

Г. Фармакодіагностика.

Д. Дослідження в горизонтальному положенні.

18.Для диференціювання патологічних процесів не ефективною методикою є:

А. Дослідження в умовах природної контрастності.

Б. Дослідження з барієвою завіссю.

В. Парієтографія.

Г. Фармакодіагностика.

Д. Дослідження в горизонтальному положенні.

19. Яку патологію у стравоході допомагає визначити методика Іванової-Подобєд:

А. Езофагіт.

Б. Дивертикули.

В. Рак.

Г. Інородні тіла.

20. Туге заповнення своду шлунка барієвою завіссю можливе у положенні досліджуваного:

А. Вертикальному.

Б. Горизонтальному на спині.

В. Горизонтальному на животі.

Г. Вертикальному в боковій проекції.

Д. Горизонтальному на боку.

21. Для тугого виповнювання вихідного відділу шлунка барієвою завіссю найбільш вигідним є положення досліджуваного:

А. Вертикальне.

Б. Горизонтальне на спині.

В. Латеропозиція на лівому боці.

Г. Горизонтальне на животі.

Д. Латеропозиція на правому боці.

22. Для вивчення складок слизової оболонки шлунка застосовується:

А. Звичайне дослідження із водною барієвою завіссю.

Б. Парієтографія.

В. Парієтотомографія.

Г. Подвійне контрастування.

Д. Використання фармакопрепаратів.

23. В рентгенівському зображенні контур малої кривизни шлунка в нормі:

А. Рівний.

Б. Зазубрений.

В. Нечіткий.

Г. Переривчастий.

Д. Ригідний.

24. В рентгенівському зображенні контур великої кривизни шлунка в нормі:

А. Рівний.

Б. Зазубрений.

В. Нечіткий.

Г. Переривчастий.

Д. Ригідний.

25. Перистальтика шлунка в нормі починається на рівні:

А. Субкардіального відділу.

Б. Середньої третини тіла шлунка.

В. Синуса.

Г. Препілоричного відділу.

26. Максимальна кількість перистальтичних хвиль шлунка, які спостерігаються одночасно, в нормі може досягати:

А. Трьох.

Б. П’яти.

В. Шести.

Г. Чотирьох.

Д. Семи.

27. Подвійне контрастування шлунка застосовується при вивченні:

А. Тонусу шлунка.

Б. Рельєфу слизової оболонки.

В. Товщини стінки.

Г. Перистальтики.

Д. Розмірів шлунка.

28. Парієтографія шлунка застосовується для вивчення:

А. Складок слизової оболонки.

Б. Товщини стінки шлунка.

В. Перистальтики.

Г. Функціональних порушень.

Д. Розмірів шлунка.

29. Для підсилення перистальтичної діяльності шлунка застосовується:

А. Атропін.

Б. Церукал.

В. Ацеклидин.

Г. Но-шпа.

Д. Аерон.

30. При парієтографії, окрім введення газу в шлунок, газ вводиться в:

А. Плевральну порожнину.

Б. Черевну порожнину.

В. Заочеревний простір.

Г. Сечовий міхур.

Д. Стравохід.

31. При парієтографії, окрім введення газу в шлунок, накладається:

А. Пневмоторакс.

Б. Пневмоперитонеум.

В. Пневморетроперитонеум.

Г. Сечовий міхур.

Д. Стравохід.

32. Для подвійного контрастування шлунка газ вводиться в:

А. Шлунок.

Б. Черевну порожнину.

В. Заочеревинний простір.

Г. Стравохід.

Д. Кишківник.

33. При зондовій дуоденографії найбільш ефективним для створення релаксації є:

А. Внутрішньовенне введення 1мл 0, 1% розчину атропіну з 5-10мл 10% розчином глюконату кальцію або хлористого кальцію.

Б. Внутрішньовенне введення 2-4мл 0, 1% розчину метацину.

В. Пероральний прийом 2-3 табл. церукалу.

Г. Внутрішньовенне введення 0, 1% розчину морфіну.

Д. Прийом під язик 3-4 табл. аерону.

34. Для прискореного контрастування тонкої кишки не користуються:

А. Фракційним пероральним прийомом барієвої завісі.

Б. Пероральним прийомом барієвої завісі із сорбітом.

В. Пероральним прийомом барієвої завісі із ксилітом.

Г. Пероральним прийомом охолодженої до 3-5º барієвої завісі.

Д. Пероральним прийомом 2-3 табл. церукалу.

35. При пероральному прийомі барієвої завісі контрастування ілеоцекальної області настає в нормі:

А. Через 1, 5-2 години.

Б. Через 7-8 годин.

В. Через 22-24 години.

Г. Через 15-17 годин.

Д. Через 3, 5-4, 5 години.

36. Повне спорожнення тонкої кишки від прийнятої перорально барієвої завісі при нормальній її функції настає:

А. Через 7-8 годин.

Б. Через 10-12 годин.

В. Через 5-6 годин.

Г. Через 15-17 годин.

Д. Через 22-24 години.

37. Для виявлення морфологічних змін товстої кишки найбільш ефективна:

А. Іригоскопія (туге заповнення, дослідження рельєфу слизової оболонки і подвійне контрастування).

Б. Пероральне дослідження товстої кишки із барієвою завіссю.

В. Пероральне дослідження товстої кишки водорозчинними йодвмісними контрастними препаратами.

Г. Оглядова рентгеноскопія черевної порожнини.

Д. Іригоскопія в умовах гіпотонії.

38. Через який час після перорального прийому барієвої завісі в нормі контрастується уся товста кишка:

А. Через 22-24 години.

Б. Через 44-48 годин.

39. Для створення штучної гіпотонії товстої кишки при рентгенологічному дослідженні не використовують:

А. Введення в клізмі разом із барієвою завіссю таніну.

Б. Внутрішньовенне введення 3-5мл 0, 1% розчину метацину.

В. Внутрішньовенне введення 1, 5-2мл 0, 1% розчину атропіну.

Г. Введення в клізмі разом із барієвою завіссю 2-3мл 70% етилового спирту.

Д. Внутрішньовенне введення 1, 5-2мл 0, 1% розчину атропіну з 2-4мл но-шпи або папаверину.

40. Товщина стінки товстої кишки рентгенологічно може бути вивчена за допомогою:

А. Парієтографії товстої кишки.

Б. При ретроградному заповненні кишки барієвою завіссю.

В. Дослідження кишки в умовах пневмоперитонеума.

Г. При подвійному контрастуванні після випорожнення від барієвої завісі.

Д. При ангіографії (контрастуванні верхньої або нижньої брижейної артерії).

41. Для створення штучної гіпотонії товстої кишки при рентгенологічному дослідженні не використовують:

А. Введення в клізмі разом із барієвою завіссю таніну.

Б. Внутрішньовенне введення 3-5мл 0, 1% розчину метацину.

В. Внутрішньовенне введення 1, 5-2мл 0, 1% розчину атропіну.

Г. Введення в клізмі разом із барієвою завіссю 2-3мл 70% етилового спирту.

Д. Внутрішньовенне введення 1, 5-2мл 0, 1% розчину атропіну з 2-4мл но-шпи або папаверину.

42. Для прискореного контрастування тонкої кишки не користуються:

А. Фракційним пероральним прийомом барієвої завісі.

Б. Пероральним прийомом барієвої завісі із сорбітом.

В. Пероральним прийомом барієвої завісі із ксилітом.

Г. Пероральним прийомом охолодженої до 3-5º барієвої завісі.

Д. Пероральним прийомом 2-3 табл. церукалу.

43. Детальне вивчення складок слизової оболонки стравоходу можливе у положенні хворого:

А. Вертикальному в прямій проекції.

Б. Горизонтальному на спині.

В. Горизонтальному в правій косій проекції.

Г. Горизонтальному на животі.

Д. Вертикальному в боковій проекції.

44. До пасивних рухів стравоходу відносяться:

А. Респіраторні.

Б. Первинна перистальтика.

В. Вторинна перистальтика.

Г. Пульсаторні.

Д. Фонаторні.

45. В нормі стравохід зміщується на рівні дуги аорти:

А. Допереду і вліво.

Б. Допереду і вправо.

В. Дозаду і вліво.

Г. Дозаду і вправо.

Д. Не зміщується.

46. Яку патологію у стравоході допомагає визначити методика Іванової-Подобєд:

А. Езофагіт.

Б. Дивертикули.

В. Рак.

Г. Інородні тіла.

47. В рентгенівському зображенні контур великої кривизни шлунка в нормі:

А. Рівний.

Б. Зазубрений.

В. Нечіткий.

Г. Переривчастий.

Д. Ригідний.

48. Для підсилення перистальтичної діяльності шлунка застосовується:

А. Атропін.

Б. Церукал.

В. Ацеклидин.

Г. Но-шпа.

Д. Аерон.

49. Через який час після перорального прийому барієвої завісі в нормі контрастується уся товста кишка:

А. Через 22-24 години.

Б. Через 44-48 годин.

50. Перистальтичну діяльність стравоходу найкраще оцінити при:

А. Просвічуванні.

Б. Рентгенографії.

В. Кімографії.

Г. Рентгенокімографії.

Д. Ультразвуковому дослідженні.

51. Максимальна ширина просвіту стравоходу при тугому заповненні:

А. 2см.

Б. 3см.

В. 4см.

Г. 5см.

Д. 6см.

52. Перше фізіологічне звуження стравоходу розташовується на рівні:

А. Входу у стравохід.

Б. Дуги аорти.

В. Лівого головного бронху.

Г. Діафрагми.

Д. Правого головного бронху.

53. Максимальна кількість перистальтичних хвиль шлунка, які спостерігаються одночасно, в нормі може досягати:

А. Трьох.

Б. П’яти.

В. Шести.

Г. Чотирьох.

Д. Семи.

54. Повне спорожнення тонкої кишки від прийнятої перорально барієвої завісі при нормальній її функції настає:

А. Через 7-8 годин.

Б. Через 10-12 годин.

В. Через 5-6 годин.

Г. Через 15-17 годин.

Д. Через 22-24 години.

55. Для подвійного контрастування шлунка газ вводиться в:

А. Шлунок.

Б. Черевну порожнину.

В. Заочеревинний простір.

Г. Стравохід.

Д. Кишківник.