Теоретична частина. 1. 1. Загальні положення Державних санітарних норм та правил Гігієнічні вимоги до води питної

Державні санітарні норми та правила " Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10) [1]встановлюють вимоги до безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною, а також правила виробничого контролю та державного санітарно-епідеміологічного нагляду в сфері питного водопостачання населення.

Вода питна, призначена для споживання людиною (питна вода), – вода (водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води.

Гігієнічну оцінку безпечності та якості питної води здійснюють за такими показниками:

1) епідемічної безпеки (мікробіологічні, паразитологічні);

2) санітарно-хімічними (органолептичні, фізико-хімічні, санітарно-токсикологічні);

3) радіаційними.

Мікробіологічні показники – показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення інфекційних захворювань у людини.

Паразитологічні показники – показники епідемічної безпеки питної води, перевищення яких може призвести до виникнення паразитарних інвазій (зараження) у людини.

Органолептичні показники – фізичні властивості питної води, які сприймаються органами чуття.

Фізико-хімічні показники – фізичні та хімічні показники, які нормуються за загальносанітарною чи органолептичною ознакою шкідливості.

Санітарно-токсикологічні показники – хімічні показники, які нормуються за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості. Ці показники залежать від хімічного складу води.

Радіаційні показники – показники, які характеризують властивість води, зумовлену наявністю радіонуклідів.

Склад води за показниками епідемічної безпеки та санітарно-хімічними та радіаційними показниками повинен відповідати вимогам державних стандартів та санітарного законодавства.

Отже, питна вода, призначена для споживання людиною, повинна бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.

1.2. Вимоги Державних санітарних норм та правил

ДСанПіН 2.2.4-171-10 щодо органолептичних показників

До органолептичних показників безпечності та якості питної води належать: запах, смак і присмак, забарвленість, каламутність.

Запах – показник, який характеризує здатність сполук, що містяться у воді, подразнювати рецептори слизових оболонок носа та синусних пазух, зумовлюючи відповідне відчуття.

Забарвленість – показник, який характеризує інтенсивність забарвлення води, яке зумовлене вмістом забарвлених органічних і неорганічних речовин. Це оптична властивість, яка зумовлена зміною спектрального складу видимого світла, що проходить через шар води.

Каламутність – показник, який характеризує природну властивість води, зумовлену наявністю у воді завислих речовин органічного та неорганічного походження (глини, мулу, органічних і неорганічних колоїдів, планктону тощо).

Смак і присмак – показники, що характеризують здатність наявних у воді хімічних речовин після взаємодії зі слиною подразнювати смакові рецептори язика й зумовлювати відповідне відчуття.

Вимоги до органолептичних показників безпечності та якості питної води згідно з Державними санітарними нормами та правилами " Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10) наведені в табл. 1.

Органолептичні показники безпечності та якості питної води

¹ Норматив, зазначений у дужках, установлюють в окремих випадках за погодженням з головним державним санітарним лікарем відповідної адміністративної території.

² Норматив, зазначений у дужках, установлюють для питної води фасованої газованої, питної води з пунктів розливу та бюветів.

Вода не повинна містити водних організмів, які можна розрізнити неозброєним оком, і мати видиму поверхневу плівку.