Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Методичні рекомендації до вивчення теми. Під час вивчення цієї теми в першу чергу необхідно з’ясувати, що таке процес суспільного відтворення
Під час вивчення цієї теми в першу чергу необхідно з’ясувати, що таке процес суспільного відтворення. Суспільне відтворення – безперервний процес виробництва, який відображає взаємозв’язки між важливими структурними пропорціями, узагальнюючими показниками господарства, між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання, які охоплюють усі галузі національної економіки. Розрізняють просте і розширене відтворення. Матеріальною основою безперервного відновлення і розвитку виробництва є відтворення сукупного суспільного продукту, яке охоплює чотири стадії його руху:, власне виробництво, розподіл, облік і кінцеве споживання. Також розрізняють екстенсивний та інтенсивний тип розширеного відтворення. Інтенсивний тип виробництва передбачає зростання виробництва завдяки підвищенню його ефективності. Екстенсивний тип відтворення передбачає зростання на незмінній основі використання досягнень науки і техніки за рахунок залучення додаткових ресурсів – трудових, матеріальних і фінансових. Наступним етапом вивчення цієї теми повинно стати з’ясування категорії національний дохід. Національний дохід – це сума факторних доходів від праці, землі і капіталу за рік. Після цього необхідно розглянути систему національних рахунків – міжнародний стандарт оцінки основних економічних показників країни. Система національних рахунків містить такі макроекономічні показники: * валовий національний продукт; * валовий внутрішній продукт; * чистий національний продукт; * національний доход; * особистий доход; * доход кінцевого використання. Існують наступні способи виміру валового національного продукту (ВНП): * за доходами (включає в себе заробітну плату, ренту, процент, прибуток, амортизацію, непрямі податки); * за витратами (включає в себе споживчі витрати, валові приватні інвестиції, державні витрати, чистий експорт); Після цього необхідно розглянути реальний та національний ВНП а також дефлятор ВНП. Номінальний ВНП – вартісний показник, який визначається за поточними ринковими цінами. Реальний ВНП – вартісний показник, який визначається за незмінними (базисними) цінами. Він точніше показує динаміку фізичного обсягу виготовленого продукту. Дефлятор ВНП (індекс цін) враховує динаміку цін зміни в структурі виробництва. Чистий економічний добробут – це сума валового внутрішнього продукту (за мінусом негативних економічних наслідків промислового розвитку суспільства в грошовому еквіваленті), позаринкової діяльності в грошовому вимірі, результатів діяльності тіньової економіки у грошовому вимірі, грошового еквівалента зростання вільного часу та якості відпочинку. Наступним етапом вивчення цієї теми повинно стати визначення економічного зростання, його типи, рушійні сили та фактори. Під економічним зростанням розуміють розвиток національної економіки протягом певного періоду часу, що вирішується абсолютним приростом чи темпами приросту валового внутрішнього продукту (ВВП), валового національного продукту (ВНП) та національного доходу (НД) в цілому, або темпами приросту цих показників в розрахунку на душу населення. Типи економічного зростання: * екстенсивний * інтенсивний Факторами економічного зростання називають ті явища і процеси, які впливають на обсяги реального виробництва та якість зростання. Розрізняють прямі та побічні фактори: * прямі фактори – це ті, які безпосередньо визначають фізичну здатність до економічного зростання. * побічні фактори – це ті, які впливають на можливість реалізації потенціалу прямих факторів в реальній дійсності. Завершальним етапом розгляду цієї теми має стати розгляд критеріїв економічного зростання. В найбільш загальній формі економічна ефективність визначається як співвідношення результатів виробництва до витрат виробництва. Для визначення ефективності використання кожного фактора виробництва використовують наступні показники: продуктивність праці; трудомісткість; фондовіддача; фондомісткість; матеріаловіддача; матеріаломісткість; капіталомісткість; екологоефективність; порівняльна конкурентоспроможність. Окрім цього існують показники соціальної ефективності суспільного виробництва. Соціальна ефективність суспільного виробництва показує, наскільки відповідає його розвиток соціальним потребам і цілям суспільства, інтересам окремої людини. Соціальна ефективність виробництва визначається наступними показниками: * розміром ВНП та національного доходу на душу населення. * приватного фонду споживання в національному доході. * рівнем життя населення. * якістю життя населення.
|