Із закону Тафта-Хартлі

(від 23 липня 1947 р.)

... § 8. 3 боку наймача нечесно:

— втручатися, утримувати або змушувати тих, що наймаються, зректися участі в профспілковій діяльності;

— використовувати вплив або втручатися у створення чи управління будь-якої трудової організації;

— вдаватися до дискримінації в наймі та продовженні строків найму з метою сприяти або протидіяти участі в будь-яких трудових організаціях...

3 боку трудової організації або її представників буде нечесно:

— утримувати або змушувати з боку тих, що наймаються, вступати в трудову організацію;

— відмовлятися від колективних переговорів з наймачем;

— брати участь або спонукати та заохочувати найнятих будь-якого наймача до участі в страйку...;

— примусити або зажадати від будь-якого наймача, щоб він визнавав або вів переговори з робітничою організацією як з представником своїх робочих...

§ 35. Вважається незаконним для будь-якої особи на службі США або будь-якого агентства США, включаючи конференції, що повністю належать уряду, брати участь у будь-якому страйку...

Спад виробництва, погіршення матеріального становища, при­йняття закону Тафта-Хартлі призвели до падіння авторитету пре­зидента Г. Трумена. Аби підняти популярність, у 1949 р. Г. Трумен направив до Конгресу широку програму реформ у дусі неолібералізму (кейнсіанства). Бона містила такі положення: скасування закону Гафта-Хартлі (напередодні виборів 1948 р. Г. Трумен наклав на нього вето), розширення соціального забезпечення і введення системи медичного страхування, прийняття федеральних законів у галузі цивільного права, надання фінансової допомоги штатам для підвищення рівня освіти, будівництво дешевого житла, підвищення мінімальної заробітної плати, широке гідробудівництво, гарантії стабільних прибутків фермерам за рахунок дешевих кредитів, недоторканність конституційних свобод.

Реалізувати цю програму повною мірою не вдалося через економічні (криза 1948—1949 рр.) і зовнішньополітичні причини (ство­рення атомної бомби в СРСР і перемога революції в Китаї). Також усупереч вето президента Конгрес схвалив закон Тафта-Хартлі, не прийняв закони про громадянські права чорношкірих американців, про запровадження медичного страхування, про державну допомогу навчальним закладам тощо.

Під впливом цих факторів економічне становище продовжувало погіршуватися: зростали податки, збільшувався державний дефіцит, а в січні 1951 р. почала стрімко зростати інфляція. Адміністрація змушена була піти на, встановлення жорсткого контролю за цінами. Це не виправило становище і зрештою призвело до падіння авто­ритету демократів.