Початок соціалістичного будівництва. «Великий стрибок».

Із 1953 р. у Китаї був узятий курс на індустріалізацію і націона­лізацію приватної власності, яка була завершена на кінець 1955 р. Перший п'ятирічний план був успішно виконаний (1953—1957 рр.). Значну допомогу КНР надав Радянський Союз. За його підтримки було побудовано 250 підприємств і підготовлено 20 тис. спеціалістів.

У лютому 1957 р. Мао виступив з промовою «Про правильне вирішення протиріч серед народу», де були викладені зважені про­позиції щодо розвитку Китаю соціалістичним шляхом. Але вже в середині 1958 р., спираючись на успіхи першої п'ятирічки, Мао^: виступив з ініціативою форсувати економічний розвиток і здійснити «великий стрибок» з метою побудови комуністичного суспільства. Напередодні й після проголошення політики «великого стрибка» розгорнулась широка кампанія по боротьбі з «правим ухилом» (де­які діячі КПК звинувачувались у прихильності до капіталістичного шляху розвитку, за що були піддані репресіям). Головним засобом побудови світлого майбутнього повинна була стати комуністич-5 на, тобто безкоштовна праця під гаслом «Три роки наполегливої праці — 10 тисяч років щастя». Замість сільськогосподарських кооперативів створювались «народні комуни», які об'єднували по 20 тис. селян. У цих комунах усе, включаючи присадибні ділянки, усуспільнювалось, вводився зрівняльний принцип розподілу. Життя; селян було жорстко регламентоване: вони строєм ходили на роботу, разом харчувались у їдальні.

У промисловості було вирішено прискорити індустріалізацію. У країні розгорнувся Масовий рух за. збільшення виробництва чавуну і сталі. Уся країна вкрилася примітивними глиняними «домнами».

Одночасно серйозні корективи було внесено і в зовнішню політи­ку. Прагнучи прискорити розвиток Китаю, Мао Цзедун вважав, що необхідно прискорити світову революцію. Він наполягав, що силі у соціалізму достатньо для наступу на капіталізм і заради цього мож­на пожертвувати мільйонами людей. Такий зовнішньополітичний курс привів до полеміки КПК з КПРС, а зрештою, до розриву між! СРСР та КНР. Обидві сторони звинувачували одна одну у відході від марксизму-ленінізму.

Тим часом «великий стрибок» зазнав краху. Промислове і сіль­ськогосподарське виробництво скоротилося. Існував великий дефі­цит необхідних товарів, населення жило надголодь. У 1959 р. Мао вперше почув критику на свою адресу.

З 1960 по 1965 р. у Китаї відбувався процес ліквідації руй­нівних наслідків «великого стрибка». Країна поверталась до нормального поступового розвитку економіки. Але Мао вважав припинення «великого стрибка» лише перепочинком і наполягав на правильності свого курсу. У країні й партії виникла справ­жня опозиція його курсу. У цей час Мао повертається до ідеї посилення класової боротьби на шляху побудови соціалізму. Це стало основою для розгортання в країні Великої пролетарської культурної революції.