Подвійний провідник

Вузол подвійний провідник («заячі вуха») застосовується у випадках, коли з вузла повинно виходити дві петлі. Основний надійний вузол для кріплення середини подвійної мотузки при рятувальних роботах або для кріплення кінця мотузки за дві опори на одній горизонтальній прямій. Подвійний провідник дуже надійний і має велике тертя у вузлі, тому не вимагає контрольних вузлів. Під вагою вузол сильно затягується. Рекомендується для кріплення середини подвійної транспортної мотузки до окремого «павука» потерпілого з супроводжуючим при підйомі (спуску); мотузки за дві опори на одній горизонтальній прямій.

Перший етап його в'язання схожий на поча-ток зав'язування вузла провідника, але з петлі вий-мається здвоєна мотузка (схоже на «заячі» або «ослині» вуха.

потім петля накладається на ці «вуха» і в основі вузла притримується

великим пальцем, а вузол затягується.

Після чого вузол акуратно розправляється і уважно перевіряється його малюнок, тому що із-за перекручування мотузки можуть легко виникнути помилки.

Переваги: утворює подвійну петлю, що збільшує її міцність на розрив; не повзе.

Недоліки: під навантаженням сильно затягується, довго в’яжеться.

Вузли для кріплення мотузок до опори

Булінь (1 контрольний вузол)

Назва " король вузлів" недарма присвоєна вузлу " булінь". Відносна простота його в'язання та можливість розв'язання, як би він не був затягнутим, підтверджує таку назву. Крім того, якщо величина петлі, отримана іншими вузлами, не може регулюватися, то при в'язанні буліня ми можемо відрегулювати величину петлі, що дозволяє використовувати цей вузол при створенні грудної обв'язки.

Слід відзначити, що петля, в яку пропускається ходовий кінець, обов'язково має бути зроблена на кінці, який потім навантажуватиметься, як це показано на малюнку, інакше вузол буде зав’язаний неправильно.

При в’язці вузла обов’язково потрібний контрольний вузол на неробочому кінці мотузки. Довжина короткого кінця мотузки, що виходить із контрольного вузла, не менше 10 см.

Рекомендується для кріплення кінця мотузки без карабіну до опори (дерево, камінь тощо). Вузол знижує міцність мотузки на 48%.

При в'язанні буліня необхідно визначити приблизну величину петлі, що нам потрібна. На кінці мотузки, який буде навантажуватися, в'яжеться " обманка" таким чином, щоб цим кінцем вона висмикувалась. В утворену петлю просмикується короткий кінець мотузки настільки, наскільки потрібно залишити величину петлі. Потім навантажується довгий кінець мотузки так, щоб " обманка" вивернулася. Після цього коротким кінцем зав'язуємо контрольний вузол.

Переваги: вузол зав’язується та розв’язується дуже просто навіть після великого навантаження.

Недоліки: іноді «повзе» при перемінних навантаженнях.

Удавка (1 контрольний вузол)

Використовується для закріплення мотузки на рельєфі.

Для зав'язування вузла " удавка" кінець мотузки обмотують навколо опори, перекидають через кінець, що буде навантажуватися, і не менше трьох разів обмотують навколо самої мотузки. При навантаженні мотузка сама себе притискує до опори і за рахунок тертя не має змоги розпуститися. Щоб уникнути вислизування, на вільному кінці мотузки в'яжеться контрольний вузол.

Також, інколи використовується карабінна удавка, по швидкості в’язання вона дає перевагу, але не уможливлює зняття натягнутої мотузки між опорами до того часу, поки мотузка не буде розв’язана з висхідного берега.

Перед зав'язуванням кара-бінної " удавки" необхідно зав'язати петлю " провід-ника" (краще " вісімку"), пристебнути до неї карабін і, обвівши цю систему навколо опори, знов пристебнути карабін до мотузки, яка наванта-жується.

Переваги: швидко і легко в’яжеться.

Недоліки: обов’язково потребує в’язання контрольного вузла.

Стремено (1 контрольний вузол)

Для закріплення мотузки можна застосовувати стремено, зав'язане одним кінцем.

Спосіб його в'язки зображений на малюнку. Слід додати, що у даному випадку контрольний вузол на стремені обов'язковий, цей вузол дуже добре тримає навіть на абсолютно гладкому камені або дереві, але при сильному навантаженні або на мокрій мотузці затягується так, що розв'язати його дуже важко.

Вузол " стремено" також застосовується для в'язання транспортувальних пристроїв, якщо треба підніматися по мотузці, яка вільно звисає.

У цьому випадку утворюють петлю з вузлом " стремено", яке надягається на ногу, інший край якої закріплюється у пристрої " кулачки", " жумари" тощо.

Рекомендується для опори ноги при самовилазі з тріщини по закріпленій мотузці, для органі-зації самостраховки на мотузці у зв’язці; для в’язання ложа нош з мотузки; проміжного кріплення перил на траверсі. Для використання в якості опори для ноги можуть використовуватися вузли провідника і вісімка, але переваги стремена в тому, що воно не затягується і легко розв'язується. Вузол знижує міцність мотузки (через карабін) на 38%.

Місце, де треба зав'язати стремено, беруть обома рука-ми на відстані 30-35 см так, щоб між руками мотузка була горизон-тальна, а кінці її вільно звисали донизу.

Починаємо поверта-ти мотузку в обох ру-ках в одну сторону (за або проти руху годин-никової стрілки). Отримаємо дві петлі, створені горизонтальною частиною мотузки і звисаючими кінцями. Тепер ці петлі треба сполучити (не розвертаючи) таким чином, як показано на малюнку. При навантаженні на петлю вона не повинна затягуватися.

Інколи, наприклад, при падінні в тріщину, виникає необхідність зав'язати стремено однією рукою (друга занята або пошкоджена). На малюнку зображений цей спосіб.

Переваги: швидко і легко в’яжеться,.

Недоліки: обов’язково потребує в’язання контрольного вузла.

Провідник одним кінцем (1 контрольний вузол)

Вузол в'яжеться на кінцях мотузок для закріплення на рельєфі або на страхувальній системі учасника, на кінцях мотузок і стрічок, котрі використовуються для самостраховки. Вузол провідника обов'язково вимагає контрольного вузла, оскільки тертя в ньому недостатньо велике і на практиці часто замінюється вісімкою. Проте, вивчати його варто для кращого засвоєння вісімки і подвійного провідника.

Спосіб в'язки: кінець мотузки складають петлею, і ця петля накладається сама на себе, утворюється як би «петля із петлі».

Після цього робоча петля обноситься довкола корінної, повертається на 180°, виймається в другу петлю і затягується.

Для закріплення мотузки і в деяких інших випадках, вузол провідник зав'язується одним кінцем. Для цього робиться контрольний вузол, потімробочий кінець обноситься довкола того, що кріпиться мотузка (камінь, виступ, дерево і т. д.) і робочим кінцем «прослідковується» зав'язаний раніше контрольний вузол аналогічно зустрічному вузлу.

Переваги: відносно швидко в’яжеться.

Недоліки: не дуже надійний, сильно затягується при навантаженнях, а тому іноді важко його розв’язати.

Штик (1 контрольний вузол)

Найбільше надійний вузол для кріплення мотузки до карабіну, опори при великих навантаженнях. В’яжеться один контрольний вузол але при трьох та більше напівштиках він, як правило, не потрібен. Довжина короткого кінця мотузки, що виходить з вузла, не менше 15 см. Рекомендується для кріплення кінця мотузки при переправах, перилах до карабіну, опори (можливо використовувати вузол зі шлагом мотузки навколо опори (карабіна).

Для того, щоб зав’язати штик, потрібно робочий кінець мотузки обнести навколо дерева чи виступу рельєфу. Пронести поверх корінного кінця, оминути корінний кінець і протягнути його в петлю, що утворилася.

Робочий кінець знов пронести поверх корінного, оминути корінний і протягнути в другу петлю, що утворилася, і так далі. Зазвичай роблять 2-3 шлага. («На два шлаги швар-тують яхту англійської коро-леви..». Потім треба закріпи-ти робочий кінець на корін-ному контрольним вузлом.

Переваги: надійний, легко в’яжеться, при навантаженні корінного кінця вузол не затягується, і зберігається можливість розв'язати його без зняття навантаження з корінного кінця.

Недоліки: «повзе» при перемінних навантаженнях, треба бути уважним при «накидуванні» напівштиків.

Схоплюючі вузли