Теоретична частина. З дисципліни «стратегічне управління підприємством»

РОЗРАХУНКОВО-АНАЛІТИЧНА РОБОТА

з дисципліни «Стратегічне управління підприємством»

Тема теоретичної частини:

« Синергетичний підхід в системі стратегічного менеджменту »

Виконав:

студент ННІЕМП

спеціальності „Фінанси і кредит”

групи Ф-51м

Степанюк Олександр

№ в списку групи 12

Перевірила:

ас. Свердлюк І. В.

Рівне-2013 р.

ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................................. 3

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………….4

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА………………………………………………………12

Задача 1…………………………………………………………………………12

Задача 2…………………………………………………………………………18

Задача 3…………………………………………………………………………20

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..24

ВСТУП

Синергетику започаткували дослідження І.Пригожина, який очолював так звану Брюссельську школу на рубежі 60-70-х років ХХ ст. Його теоретичні здобутки впродовж останньої чверті століття, що минуло, набули всесвітнього визнання і започаткували нові наукові підходи у багатьох сферах пізнання.

Термін «синергетика» походить від грецького слова, яке означає «діючий разом». Синергія (від грец. Synergos – (syn) разом; (ergos) діючий, дія) – це сумуючий ефект, який полягає у тому, що при взаємодії двох або більше факторів їх дія суттєво переважає ефект кожного окремого компонента у вигляді простої їх суми. Мова йдеться про явище посилення дії одного каталізатора додаванням іншого.

Синергетика, власне, це вчення про взаємодію. Термін запропонував у 1969 р. керівник інституту Штутгартського університету Герман Хакен для позначення наукового напряму, який на той час ще не існував. Нове русло досліджень потрібне було для вивчення систем з багатьох складових, аби пояснити, як через взаємодію різних елементів утворюються структури на макроекономічному рівні.

В економістів, котрі цікавилися синергетикою, постійно виникало запитання: чи завжди однакові закономірності лежать в основі створення всіх макроекономічних систем незалежно від природи окремих їхніх складових частин? Як показали дослідження останніх десятиліть, такі закономірності справді можливі.

Наприклад:

- користі від клавіатури, системного блока, та дисплею майже немає, поки їх не з'єднати разом;

- кожен з факторів якості життя, як і самого процесу життя, має долю в сумарному процесі, а саме життя не може бути явищем розрізнених процесів і явищ, і проявляє саме синергізм замість взаємодії потоків явищ і процесів на системному рівні – в процесі системогенезу;

- з'єднання двох і більше шматків радіоактивного матеріалу при перевищені критичної маси в сумі дають виділення енергії, яке перевищує випромінювання енергї простого сумування окремих шматків;

- прибуток після злиття двох компаній переважає суму прибутків цих компаній до об'єднання;

- ціле більше простої суми своїх частин (Арістотель).

Як зазначає І. Ансофф, одним з основних способів кваліфікації синергізму є розподіл його за критерієм складових прибутку.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА