Модель Якобсона

Роман Якобсон як дослідник починав у Росії, потім емігрував до Чехословаччини й згодом - до США. 1960 р. він виокремив шість найважливіших чинників комунікації:

Контекст Повідомлення

Адресант———————————- Адресант

Контакт

Код

Рис. 1

Чинники комунікації (модель Якобсона)

В ідеальній ситуації комунікації спрацьовують усі шість чинників. Реальна комунікація може виносити на перше місце якийсь один з них, водночас не втрачаючи решту. У такому випадку Р.Якобсон наголошує на шести можливих функціях комунікації.

Емотивна (при спиранні на адресанта) - це всі варіанти вираження свого " Я". К.Станіславський пропонував акторові вимовити фразу " Сьогодні ввечері" за допомогою сорока різних

С.10

інтонацій, і аудиторія могла дешифрувати всі ці інтонації. Це могли бути, наприклад, запрошення, заперечення, погроза та інші. Любовна лірика, на відміну від новин на газетних шпальтах, несе в собі велику кількість особистої інформації. У спогадах М.Джиласа згадується, як Й.Сталін сказав про лірику К.М.Симонова: її треба видати у двох примірниках - один для неї, другий для нього.

Референтна (денотативна) - при підкресленні контексту. Йдеться про той об'єкт, про який ми говоримо.

Конативпа (при спиранні на адресата) - це може бути наказ, клична форма; сюди ж віднесемо ефективність того чи іншого повідомлення.

Поетична (при спиранні на повідомлення) - це той випадок, коли важить: форма спершу, а зміст - потім. У наших хатніх розмовах, навпаки, на першому місці зміст, а вже потім форма.

Металінгвістична (при спиранні на код) - це вихід за межі бесіди при користуванні знайомими словами, коли ми запитуємо: " А що значить це слово? ". Потім, відповідаючи, ми теж говоримо не так, як завжди, бо, описуючи, ми вводимо його в словник.

Фатична (при спиранні на контакт) - це функція підтримання контакту, коли важливо не те, що саме ти говориш, а те, щоби контакт не перервався. Сюди належать такі " жанри", як розмови про погоду, розмови за святковим столом. Тут головне - не нова інформація, а наявність контакту, тобто соціальність співрозмовників.

Усі ці функції разом несе кожний комунікативний акт, але подекуди одна з них виводить уперед, і тоді це буде або вишукана поезія, або військовий наказ, або " погодні" розмови.

С.11

Модель Шенона-Вівера

Один з фундаторів математичної теорії інформації В.Вівер 1949 р. запропонував свою модель. Вона мала такий вигляд:

Отриманий

Сигнал

Джерело Передавач Сигнал Канал Одержувач Місце

Інформації призначення

Джерело шуму