Додаток 3.Подовження приголосних

1. Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного:

а) перед я, ю, i, є ycix відмінках іменників середнього роду II відміни (крім Р. множини), що закінчуються на -я: насіння, колосся, волосся, зілля, гілля, бадилля, знаряддя, клоччя, роздоріжжя, сторіччя, піддашшя, а також у похідних від них.

Якщо в Р. відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на -ів, подовження зберігаються: відчуттів, почуттів, здобуттів, життів;

б) перед я, ю, i, в ycix відмінках деяких іменників чоловічого, жіночого, та спільного роду І відміни (за винятком Р. множини із закінченням -ей), наприклад: Ілля, рілля, стаття, (але: кутя, свиня, попадя);

в) перед ю в Ор. відмінку іменників жіночого роду однини III відміни, якщо в Н. відмінку основа їx закінчується на один м'який або шиплячий приголосний, наприклад: віссю, даллю, міддю, міццю, намороззю, подорожжю, річчю;

г) перед я, ю у прислівниках типу навмання, спросоння, зрання, попідтинню;

д) перед е, ю у формах теперішнього часу дієслова литии (литися), наприклад: ллє, ллю, ллєш, ллютъ, ллємо, ллєтmься, та похідних.

2. Подовження не відбувається:

а) у словах: отой, оцей, отут, отам, отепер, omoдi, nimu, дані, даний (але: данник, подання);

б) якщо в Ор. відмінку іменників жіночого роду III відміни м'який приголосний (зубний або шиплячий) стоїть не між двома голосними наприклад: більшістю, областю, жовчю, Керчю, фалыию, смертю.

Викладене вище правило стосується також слів: передмістя, тертя, повністю, зап'ясток, подільсъкий від Поділля, трипілъсъкий від Трипілля, польський від Поігсся, але дакксьиый від Дакка, прусъкий від Пруссія.[7]