Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Види скорочень
|
|
Розглянемо такі види скорочень, як загальновживані, спеціальні й локальні.
До загальновживаних, які використовуються в більшості видів літератури, належать скорочення:
а) після переліків;
б) перед іменами та прізвищами;
в) перед географічними назвами;
г) при цифрах;
д) при посиланнях.
До спеціальних належать скорочення в бібліографічних описах.
Основні правила скорочення:
1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовують для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.
2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних значенням слів без додаткового пояснення.
3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві літери, незалежно від прийому, який використовується. Підчас відсікання крапку ставлять, а під час стягування ні.
4. Скорочення слова до однієї початкової літери припускається лише для загальноприйнятих скорочень: р. (рік), м. (місто), с. (сторінка) та ін.
5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів. Під час скорочування іменників ураховують відмінкові закінчення однини або множини:
д-р (доктор), д-ри (доктори); м-во (міністерство), м-ва (міністерства) та ін.
6. Прикметники й дієприкметники, що закінчуються на:
| -авський | -ентальний | -ільський |
| -адський | -енький | -інський |
| -ажний | -ерський | -ірський |
| -азький | -еський | -істий |
| -айський | -ецький | -ічий |
| -альний | -євий | -ічний |
| -альський | -ивний | -кий |
| -аний | -инський | -ний |
| -анський | -ирський | -ній |
| -арський | -истий | -ований |
| -ативний | -иський | -овий |
| -атський | -ицький | -овський |
| -ацький | -ичий | -одський |
| -евий | -ичний | -ольський |
| -ейський | -іальний | -орський |
| -ельний | -івний | -ський |
| -ельський | -івський | -уальний |
| -ений | -ійний | -чий |
| -енний | -ійський | -яний |
| -енський | -ільний | -янський |
7. Прикметники, що закінчуються на: -графічний, -логічний, -помічний, -навчий скорочують відсіканням частини слова: -афічний, -огічний, -омічний, -авчий:
географічний — геогр., соціологічний — соціол.
8. Прикметники, що утворені від власних імен, скорочують відсіканням частини - ський: шевченківський — Шевченків, франківський — франків.
9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв народів (як в етнографічному, так і в адміністративному значенні), лишають найповнішу для розуміння форму скорочення: грузинський нарід — грузин. Нарі., Бориспільський край — Бориспіл. Край., Луганська область — Луган. обл.
Якщо назви району й області збігаються, то їх скорочують ідентично: Харківська область — Харк. Обл., Харківський район — Харк. р-н.
10. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голосний, то слід зберігати наступний за ним приголосний: калійний — калійн., олійний — олійн., червоний — червон.
11. Якщо скороченню підлягає лише одна літера, то слово не скорочують:
вищий — вищ., але вища — не скорочують., учений — учен., але вчена — не скорочують., міський — міськ., але міська — не скорочують.
12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний: торф'яний — торф'ян., слов'янський — слов'ян.
13. Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати слід на приголосний, що стоїть перед ним: грецький — грец., гуцульський — гуцул., сільський — сіл.
14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочуване слово зберігає один із приголосних: законний — закон, іменний — імен, щоденний — щоден.
15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочуваного слова: експериментальний — експерим., а не експериментал., експеримент; фундаментальний — фундам., а не фундаментал., фундамент; графічний — графіч; комічний — коміч; континентальний — континен.
16. У словосполуці скорочують кожне слово: видавничий відділ — вид. від., допоміжна картка — допом. карт., умовний друкований аркуш — ум. друк. арк.
В окремих усталених словосполуках слова скорочують лише у складі даної словосполуки: без року — б. р. без ціни — б. ц. вихідні дані — вux. дан. і так далі — іт.д.
17. У географічних назвах, що пишуть з дефісом, відсікають другу складницю, якщо вона має закінчення - ський: місто Кам'янець-Подільський — м. Кам'янець-Поділ., місто Корсунь-Шевченківський — м. Корсунь-Шевченків.
Замітка: Географічні назви (складні іменники що пишуть з дефісом) не скорочують: Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка, Олексієво-Дружківка.
18. У складних прикметниках, що пишуть з дефісом, відсікають кожну складницю або одну з них відповідно до загальних правил скорочення: греко-католицький — греко-католиц., фізико-математичний — фіз.-мат., хіміко-технологічний — хім.-технол.
19. У складних прикметниках, що пишуть разом, відсікають другу частину слова відповідно до загальних правил скорочення: агролісомеліоративний — агролісомеліор., лісогосподарський — лісогосп.
20. Спільнокореневі прикметники та дієприкметники, що відрізняються лише префіксами, скорочують однаково: карпатський — карпат., закарпатський — закарпат., прикарпатський — прикарпат.
21. У складних словах, що пишуть разом, скорочують або першу, або останню частину слова чи залишають перші літери слів, які утворюють складне слово: відеофонограма — відеофоногр., діафільм — дф., міська державна адміністрація — міськдержадмін.
22. Якщо слово є єдиним членом речення (у відомостях, що стосуються назви), його не відсікають: Безпека життєдіяльності: Підручник, а не Безпека життєдіяльності: Підруч.