Додаток 6. Вживання великої літери

У сучасному українському алфавіті розрізняють малі й великі букви. Великі букви вперше з'явилися в XVI ст. і згодом їх стали регулярно використовувати в оформленні тексту та написанні власних назв.

Вживання великої букви на синтаксичній основі пов'я­зане з написанням її на початку речення, при прямій мові, при оформленні цитат.

Написання слів з великої літери на лексичній основі визначається смисловим, або семантико-диференційним принципом написання, тобто за смисловим розподілом слів на власні і загальні назви.

Більшість слів в українській мові пишуть із малої лі­тери.

Загальні назви — узагальнені найменування низки однорідних, однотипних предметів, явищ, подій тощо (книга, студент, профе­сор, університет).

Власні, індивідуальні назви завжди пишуться з вели­кої літери. Власні назви можуть бути виражені або одним словом, або сполученням слів.

Власні назви — індивідуальні найменування одиничних предме­тів, істот чи явищ, виділених із однотипного ряду, або найменуван­ня чогось (когось), що (хто) є єдиним, неповторним. [11]

Основні правила написання слів із великої літери:

1. В індивідуальних іменах людей, іменах по батькові, прізвищах, псевдонімах, прізвиськах: Василь Андрійович Симоненко, Нестор Літописець, Лариса Петрівна Косач (Леся Українка), Кобзар (Т.Г. Шевченко), Зиновій-Богдан, Квітка Основ'яненко, Боккаччо, Марія-Терез, Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська).

Прикметники, утворені від власних назв, пишуться з великої літери: Гегелева «Логіка», Шевченків «Заповіт», Ольжин зошит, Ігорева сестра.

2. У назвах міфологічних істот, персонажів казок, байок, інших творів, кличках тварин: Прометей, Зевс, Ан­тей, Венера, Кий, Либідь, Червона Шапочка, Мавка, Лісовик, Сивий, Сірко, Орлик, Дід Мороз, Цербер, Леда, Баба Яга Кістяна Нога; але якщо назви персонажів із казок не позначають дійових осіб, а використовуються як загальні, то вони пи­шуться з малої букви: дід-мороз, баба-яга, іван-покиван.

3. У назвах божеств, релігійних понять, культових книг: Бог, Всевишній, Цар Небесний, Бог-Отець, Бог-Син, Бог-Дух Святий, Свята Трійця, Ісус Христос, Син Божий, Мати Божа, Богородиця, Біблія, Ветхий (Старий) Запо­віт (Звіт), Коран, Часослов, Книга Буття, Псалтир.

4. У назвах найвищих державних установ України, міжнародних організацій: Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України, Конституційний Суд України, Центральна Рада, Організація Об'єднаних Націй, Рада Безпеки, Європейський Союз, Європейська Рада, Рада Євро­пи, Всесвітня Рада Миру.

5. У назвах держав, офіційних та неофіційних, авто­номних, адміністративно-територіальних одиниць, тери­торій, регіонів: Аргентинська Республіка, Королівство Данії, Республіка Білорусь, Держава Бахрейн, Автономна Республіка Крим, Князівство Монако, Республіка Поль­ща, Співдружність Пуерто- Рико, Нова Зеландія, Королів­ство Нідерландів, Союз М’янма; Закарпаття, Галичина, Черкащина, Донеччина, Північна Буковина, Східна Україна, Південне Полісся, Крайня Північ.

6. У власних астрономічних, географічних і топоніміч­них назвах, крім службових слів і родових назв: Мала Вед­медиця, Молочний Шлях (Чумацький Шлях), Полярна зоря, сузір'я Великого Пса, Місяць, комета Галлея, Закарпатська низови­на, Південно-Західна рівнина, Покутське низькогір'я, Лиса гора, Пуща-Водиця, Говерла, Чорний Ташлик, Дні­про, Кримський півострів, Каспійське море.

7. У назвах вулиць, проспектів, площ, парків, гаїв, шляхів, залізниць, каналів, вокзалів, станцій, портів, пристаней (крім родових позначень): вулиця 30-річчя Пе­ремоги, площа Слави, майдан Незалежності, бульвар Т. Г. Шевченка, вулиця Ярославів Вал, Молодіжний парк, Сімферопольська автострада, Південно-Західна заліз­ниця, Північний морський шлях, проспект Дружби наро­дів, Андріївський узвіз, вулиця Героїв Оборони.

Слова Батьківщина, Вітчизна пишуться з великої бу­кви, якщо ці назви рівнозначні слову Україна.

Із великої літери пишеться тільки перше слово:

1) у назвах областей, округів, країв, регіонів, міськ­рад, сільрад: Черкаська область, Чигиринський район, Берегівський округ. Ненецький автономний округ, Смілянська міськрада, Руськополянська сільрада;

2) у назвах різних установ, закладів, громадських, проф­спілкових і політичних організацій, міністерств України та інших держав: Міністерство освіти і науки України, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків, Державна телерадіомовна компанія України, Національна спілка письменників України, Народний рух України, Українське товариство охорони пам'яток історії та культури, Федерація незалежних профспілок України, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Золотоніська загальноосвітня школа, Книжкова палата, Будинок учителя, Палац урочистих подій і т. д.;

3) у назвах найвищих державних посад України та міжнародних посад усі слова пишуться з великої літери: Президент України, Голова Верховної Ради України, Папа Римський. З великої букви для підкреслення пова­ги можуть писатися й назви інших посад: Міністр освіти і науки України, Посол Франції;

4) у назвах історичних подій, епох, війн, свят, знамен­них дат, постів тощо: Коліївщина, Полтавська битва, Перша світова війна, Друга світова війна, Кривава неді­ля, Великдень, Зелені свята, Великий піст, Новий рік, Новорічна ніч, Різдвяні свята, День учителя, День сту­дента;

5) у назвах пам'яток архітектури, храмів, замків, му­зеїв тощо: Андріївська церква, Золоті ворота, Колізей, Почаївська лавра, Києво-Печерська лавра, Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Лівадійський палац, Канівський державний музей-заповідник «Могила Т. Г.Шевченка»;

6) у назвах конгресів, конференцій, договорів, найва­жливіших документів тощо: Конституція України, Акт проголошення незалежності України, Декларація прав людини, Закон України «Про освіту», Конституційний закон, Декларація про державний суверенітет України, Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, Конгрес українських націоналістів, Конгрес за загальне роззброєння і мир, Всеукраїнська науково-практична конференція, Все­світня конференція з авторського права, Концепція гуманізації освіти;

7) у назвах, що беруться в лапки (художні, музичні та інші твори, наукові праці, газети, журнали, історичні пам'ятки, назви будинків відпочинку, пансіонатів, санаторіїв, дитячих таборів, готелів, кемпінгів, ресторанів, кав'ярень, цукерок, літаків, автомобілів, тракторів тощо): поема «Давня казка», повість «Запорожець за Дунаєм», пісня «Очі чорнії», газета «Нова доба», жур­нал «Наука і суспільство», пансіонат «Золота пора», кав'ярня «Північне сяйво», цукерки «Пташине моло­ко», вино «Перлина степу», літак «Антей», трактор «Білорусь»;

8) у назвах орденів, відзнак, премій, що складаються з кількох слів (крім родових): орден Богдана Хмельниць­кого, орден Дружби народів, орден «За заслуги», орден Ярослава Мудрого, орден Святої Ольги, орден Незалеж­ності, орден «Мати-героїня», медаль «За відвагу», медаль «За бойові заслуги», медаль «Партизанові Віт­чизняної війни»; Нобелівська премія. Шевченківська премія.

Запам’ятайте:

З малої літери пишемо присвійні прикметники, утворенні від власних імен:

· за допомогою суфіксів -івськ- (-ївськ), -инськ-(-їнськ): бальзаківські традиції, тичининські сонети, шевченківські рукописи;

· якщо вони входять до складу стійких фразеологічних сполук або наукових термінів, гордіїв вузол, піфагорова теорема, базедова хвороба.[12]