Методичні рекомендації. Спостереження — пасивний метод дослідження.При спостереженнях спостерігач може отримувати дані або безпосередньо

Спостереження — пасивний метод дослідження.При спостереженнях спостерігач може отримувати дані або безпосередньо, за допомогою свої органів чуття, або ж за допомогою наукових інструментів. Спостереження відіграє надзвичайно важливу роль і є дуже поширеним як у педагогіці, так і у психології. Спостереження є однією з форм активного чуттєвого пізнання; воно є галуззю і водночас процесом одержання життєвого досвіду.Власне спостереження — це найбезпосередніший спосіб одержання дослідних даних, завдяки чому цей метод став першою і вихідною формою пізнання.Спостереження в догляді за хворим відіграє значну роль, так як деколи від цього залежить життя хворого.Загальне спостереження: стан свідомості, положення пацієнта в ліжку, вираз обличчя, колір і вологість шкіри, наявність набряків, частота дихання, пульс і його характеристика, визначити температуру тіла.

Задишка інспіраторна, експіраторна, змішана. Розлад часто­ти, глибини та ритму дихання спостерігається при задишці, яка су­проводжується відчуттям нестачі повітря та утрудненням дихання.

За своїм характером задишка поділяється на інспіраторну, змі­шану та експіраторну.

При інспіраторній (на вдиху) задишці утруднений вдих унаслідок наявності перешкоди для проходження повітря у верхніх дихальних шляхах (спазм голосових зв'язок, пухлина, стороннє тіло, запальні процеси в горлі, трахеї). Дихання при та­кій задишці глибоке та сповільнене, супроводжується шумом, свистом та хрипінням.

При експіраторній (на видиху) задишці вдих корот­кий, а видих утруднений і тривалий; хворий на встигає зробити повного видиху, як настає вже наступний вдих. Така форма зади­шки спостерігається при бронхіальній астмі. Дихання в цьому ви­падку може бути свистячим.

Найчастіше спостерігається змішана задишка. Вона вини­кає внаслідок зменшення дихальної поверхні легень при пневмо­нії, туберкульозі легень.

Патологічні типи ядухи. Різко виражена задишка називаєть­ся ядухою. Якщо ядуха має характер нападу, вона називається астмою.

Швидке дихання (тахіпное) виникає при посиленій фізичній праці, нервовому збу­дженні, високій температурі повітря.

Кашель – це «сторожовий пес», що сприяє очищенню бронхів. Це реакція на скупчення в трахеї, гортані і бронхах слизу, або при попаданні в них стороннього тіла, яка полягає у форсованому видиху, що здійснюється спочатку при закритій голосовій щелині.

Кровохаркання – поява крові в мокротинні у вигляді прожилок або рівномірних домішок.

Біль у грудній клітці при захворюванні оганів дихання виникає внаслідок подразнення плевральних листків.

Основними ознаками захворювання серцево-судинної системи є: біль у ділянці серці, задишка, яка посилюєть в положенні хворого лежачи і зменшується у положенні сидячи чи стоячи. Пояснюється це тим, що в горизонтальному положенні приплив венозної крові до серця та судин легень полегшується, а відтік її від лівого шлуночка у труднюється внаслідок його ослаблення, тому підвищується тиск у капілярах легенів.

Серцебиття хворі відчувають у вигляді посилених і частих скорочень серця, сильних поштовхів, завмирання. зупинки серця.

Набряки – це затримка рідини в органгізмі. На початкових стадіях серцевої недостатності розвиток набряків відбувається приховано. Найчастіше набряки з’являються на гомілках, стегнах, сідноцях, животі та грудях.

Основними ознаками захворювання травлення є: біль в животі, гикавка, відрижка печія, блювання, кровотечі, пронос.

Відрижка – раптовий вихід повітря або шлунково вмісту зі стравоходу або шлунку у ротову порожнину. Вона може бути внаслідок аерофагії – ковтання надлишку повітря при швидкій їді. Неврозах.

Печія(згага) – може відчуватися в ділянці стравоходу або надчеревній ділянці. Яка виникає внаслідок потрапляння кислого вмісту шлунку в стравохід.

Гикавка – це судомне скорочення діафрагми. Яке супроводжуєтся раптовим сильним вдихом і характерним звуком.

Пронос (діарея) – це часте випорожнення кишок, при якому кал має рідку консистенцію.

Перелік питань для самостійного опрацювання:

1. Догляд за хворими із захворюваннями органів дихання.

2. Догляд за хворими із захворюваннями органів кровообігу.

3. Догляд за хворими із захворюваннями органів травлення.