Теорія парититу процентних ставок

Паритет процентних ставок – такий рівень процентних ставок всередині країни і за кордоном, за якого однакові за розмірами депозити в кожній з них дають однаковий дохід при переведенні в одну валюту.

r_d- r_f = (E_t+1 - E_t) / E_t

5. Теорія ВК «Ефект Фішера»

Теорію парититу процентних ставок доповнив американський економіст Ірвінг Фішер, додатково ввівши вплив інфляції на ВК.

Згідно з його теорією, зростання рівня інфляції веде до пропорційного зростання рівня відсоткових ставок і навпаки. Цю закономірність називають " ефектом Фішера".

Ефект Фішера: у довгостроковій перспективі зміна рівня валютного курсу дорівнює різниці процентних ставок між двома країнами і різниці прогнозованих у них темпів інфляції.

r_d- r_f = π _d –π _f = (E_t+1 - E_t)/ E_t

Вищий темп інфляції всередині країни, ніж за кордоном, примушує місцеві банки встановлювати більш високі відсоткові ставки порівняно з іноземними, тому що в них закладено інфляційне очікування. Це веде до знецінення національної валюти.

Між тим, слід розуміти, що зростання відсоткової ставки може привести як до зростання валютного курсу, так і до його зниження. Це залежить від причини зростання відсоткової ставки.

Як відомо, номінальна відсоткова ставка дорівнює сумі реальної відсоткової ставки та очікуваного темпу інфляції. З цього виходить, що на рівень номінальної відсоткової ставки може впливати як зміна темпу інфляції, так і зміна реальної відсоткової ставки. Курс національної валюти буде зростати або знижуватись залежно від того, яка складова формули (π або r) впливає на зміну номінальної відсоткової ставки. Якщо на зростання номінальної відсоткової ставки впливає зростання реальної відсоткової ставки, то це веде до зростання курсу національної валюти, а якщо впливає темп інфляції, то це буде причиною падіння курсу національної валюти.

Різниця відсоткових ставок є важливим чинником при визначенні строкових (форвардних) валютних курсів. Форвардні ставки в основному визначаються різницею відсоткових ставок. Так, якби обмінний курс валют між США і Японією залишався постійним, а відсоткові ставки в США були значно вищими, ніж у Японії, інвестори завжди вкладали б свої капітали в США. Форвардний курс у цьому випадку може повністю нейтралізувати різницю відсоткових ставок у США і Японії. Іншими словами, якщо відсоткові ставки в США вищим, ніж у Японії, форвардний курс долара США буде нижчим, ніж японської єни, на різницю у відсоткових ставках. При цьому доход у доларах від інвестицій в США зрівняється з доходом у доларах від інвестицій у єнах, скоригованим за форвардною операцією.

6. Теорії паритету купівельної спроможності (ПКС)

Теорії паритету купівельної спроможності (ПКС) виходять з того, що валютний курс обов’язково має кореспондувати (залежати) від рівня внутрішніх цін.

Паритет купівельної спроможності (ПКС) – це рівність купівельної спроможності різних валют при незмінному рівні цін в кожній з країн.

6.1. Закон однієї ціни: в умовах досконалої конкуренції один і той же товар в різних країнах має однакову ціну, якщо вона виражена в одній і тій же валюті

P_d / P_f = E_d / E_f = E_{d /f}

P – ціни певного товару в середині країни і за кордоном відповідно.

E_d / E_f - курс національної по відношенню до іноземної валюти.

Ціна товару в середині країни:

P_d = (E_d / E_f) * P_f

Закон однієї ціни може бути застосований доціни одного конкурентного торгового товару, який продається в деклькох країнах. Цей закон в чистому вигляді не дотримується через існування недосконалої конкуренції і торгових бар’єрів, а також з причин відмінностей у якості товарів.

6.2. Абсолютний паритет купівельної спроможності:

Згідно теоретичних положень Давіда Рікардо щодо порівняльних переваг можна стверджувати, що врезультаті зростання внутрішніх національних цін купівельна спроможність національної валюти має знижуватись і це призведе до пропорційного знецінення його курсу.