Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
TB – стан платіжного балансу (дефіцитний, профіцитний, експорт більший чи менший за імпорт країни).
Зростання Ef ( падіння курсу національної валюти) відбудеться за умов: 1. зросте пропозиція грошей в середині країни Md 2. зменшиться Mf 3. зросте національний дохід в іноземній країні Yf 4. зменшиться національний дохід в середині країни Yd 5. зростуть відсоткові ставки за кордоном rf 6. знизяться rd 7. зростуть очікувані темпи інфляції в даній країні π d 8. знижаться очікувані темпи інфляції за кордоном π f 9. знизиться торговельне сальдо/баланс даної країни (експорт < імпорт, імпорт зростає швидшими темпами за експорт) Валюта країни з високими темпами зростання грошової маси та стагнуючою економікою буде знецінюватись. Дефіцит торговельного балансу – це сигнал того, що країна витрачає більше грошей, ніж отримує (експорт < імпорт). Все більше національної валюти попадає за кордон. Зниження експорту означає зниження попиту на національну валюту за кордоном. Прогнозуванню валютного курсу сприяє аналіз платіжного балансу. Платіжний баланс країни дає характеристику діяльності, пов'язаної з операціями виплат грошових коштів та їх отримання. Операції отримання - це такі операції, котрі пов'язані з отриманням коштів резидентами даної країни, а операції виплат - це ті операції, котрі приводять до виплати грошових коштів резидентами. Отримання грошових коштів пов'язане з експортом товарів і послуг, отриманням доходу від інвестицій за кордоном і припливом капіталу (придбання зарубіжними компаніями внутрішніх активів країни). Ці операції становлять джерела іноземної валюти. Виплати грошових кошів пов'язані з імпортом товарів і послуг, відпливом капіталу (придбання резидентами зарубіжних активів). Ці операції є способами використання іноземної валюти. Прогнозування змін обмінних курсів на основі платіжного балансу базується на прогнозуванні змін надходження і витрачання резервів іноземної валюти, виявлення розбіжності між передбачуваними доходами і витратами. Міжнародна торгівля впливає на валютні курси через співвідношення імпорту та експорту. Імпорт товарів і послуг породжує пропозицію валюти цієї країни, а експорт з країни призводить до попиту на валюту цієї країни на ринку валютних обмінів. Збільшення імпорту призводить до зниження курсу валюти, зменшення імпорту - до його зростання. Прогнозування змін обмінного курсу може грунтуватись на будь-яких чинниках, котрі впливають на підвищення або зниження імпорту в країну: фазі ділового циклу, податках, тарифах, імпортних квотах, регулюванні з боку уряду тощо. Оскільки експорт товарів і послуг призводить до попиту на валюту країни-експортера, збільшення експорту призводить до збільшення вартості її валюти, зниження експорту викликає зниження обмінного курсу. Всі чинники, котрі впливають на обсяг експорту, можуть бути використані для прогнозування змін валютного курсу. Такі показники платіжного балансу, як торговельний баланс (нетто - співвідношення експорту й імпорту країни), баланс розрахунків за поточними операціями впливають на тенденції руху валютного курсу. Наприклад, дефіцит торговельного або поточного балансу є відображенням того, що країна витрачає грошей за кордоном більше, ніж отримує, відбувається збільшення закупівлі товарів і послуг в іноземній валюті і дедалі більше учасників валютного ринку віддають перевагу тому, щоб мати (або витрачати) іноземну валюту, а потреба в національній валюті зменшується. Валютний ринок враховує цю ситуацію і відбувається падіння курсу національної валюти. Ключовими чинниками, що впливають на зміни валютних курсів, є також чинник довіри до надійності валюти, спред - величина, на яку ринковий курс перевищує курс офіційний - між офіційним і ринковим курсами, та ряд інших технічних чинників, таких як публікації національних статистичних даних, сезонна потреба у валюті, деяке зміцнення валюти після її тривалого послаблення, і навпаки.
|