Обмежено-гнучкий ВК – ці офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, яке допускає невеликі коливання ВК згідно із встановленими правилами.

Обмежено-гнучкий валютний курс може встановлюватись різними способами:

1. Обмежено-гнучкий ВК до 1 валюти – це підтримка коливань ВК у визначених межах (+/- 7, 25 %) від офіційно зафіксованого паритету до якої небудь 1 іноземної валюти.

2. Обмежено-гнучкий ВК в рамках спільної політики – це спільне плавання національної валюти в межах (+/- 2, 25%) від центрального розрахункового курсу.

3. Гнучкі або вільно плаваючі валютні курси - режим, за якого курси обміну валют визначаються безперешкодною грою попиту і пропозиції. Ринок валют урівноважується за допомогою цінового, тобто курсового механізму.

Плаваючий ВК – це курс, який вільно змінюється під впливом попиту і пропозиції, на який держава може за певних умов впливати шляхом валютних інтервенцій.

Виділяють:

1. Корегований ВК – це курс, який автоматично змінюється відповідно до зміни певного набору економічних показників.

2. Керовано-плаваючий ВК – курс, який встановлюється ЦБ, а не валютним ринком, але з частою його зміною. Ці зміни відбуваються не автоматично, а беруться до уваги зміни макроекономічних показників (стан платіжного балансу, розвиток паралельного ринку валют, обсяг резервних валют).

3. Незалежно-плаваючий ВК – це курс, який визначається на базу попиту і пропозиції на валютному ринку при невтручанні держави у цей процес. Держава в особі грошових влад може торгувати на валютному ринку, здійснювати валютні інтервенції з метою зладжування надто сильних коливань курсу валюти (використовують крім ЄС усі ПРК).

Перевагою ринкових валютних курсів с те, що вони внаслідок вільного коливання попиту на валюту і її пропозиції автоматично коригуються таким чином, що в кінцевому підсумку усуваються незбалансовані платежі; у спекулянтів немає можливості отримувати прибуток за рахунок центрального банку; у центральному банку немає потреби здійснювати валютні інтервенції. До недоліків можна віднести те, що ринки не завжди працюють з ідеальною ефективністю і тому існує ризик, що валютний курс перебуватиме протягом тривалого часу на необумовленому економічними прогнозами рівні; невизначеність майбутнього валютного курсу може створити труднощі для компанії у сфері планування та ціноутворення; свобода проведення незалежної внутрішньої грошово-кредитної політики може бути порушена (наприклад, якщо уряд не має засобів протидіяти зниженню валютного курсу, він може приводити інфляційну, бюджетну та грошово-кредитну політику).

Існують інші режими ВК, що поєднують елементи фіксування і вільного плавання валютних курсів. Наприклад гібридні валютні курси:

· Валютний коридор

· Кероване плавання

· Повзуча фіксація

Існує концепція оптимального валютного коридору. У зв’язку з тим, що фіксований ВК є оптимальним варіантом лише для взаємовідносин країн з приблизно однаковими рівнями економічного розвитку та темпами інфляції, країни використовують т. зв. гібридні ВК, що можуть знаходитись (плавати, коливатись) у певних заданих межах: оптимального валютного простору, цільової зони та валютного коридору.

Оптимальний валютний простір – це підтримка фіксованого ВК між обмеженою групою країн та плаваючого ВК з рештою країн.

Інший варіант ВК, який регулюється менш жорстко, ніж у випадку опт вал. простору, є штучна його підтримка в межах цільових зон, визначених урядом.

Цільова зона – це параметри ВК, до яких країна вважає необхідним прямувати.

Окремиим випадком цільової зони є обмеження коливань ВК певними межами в рамках валютного коридору.

Валютний коридор – це встановлені межі коливань ВК, як держава зобов’язується підтримувати різними способами.

Макероекономічною метою підтримки ВК є:

­ Зниження темпів інфляції

­ Стабілізація реального ВК і як наслідок виправлення диспропорцій у платіжному балансі.

Окремим випадком валютного коридору є повзуча фіксація – це механізм встановлення ВК як відсотка коливань навколо центрального паритету, який передбачає регулярну його зміну на певну вличину. Момент, коли необхідно переглядати рівень центрального паритету може задаватись формулою т аосновними параметрами (1 раз н амісяць, квартал, півроку тощо) або визначатись політичними рішеннями грошових влад на їх розсуд.

Повзуча фіксація ВК привносить дисципліну у валютний ринок, дозволяє запобігти різким спекулятивним атакам на ВК.

Кероване плавання – це політика управління ВК за допомогою валютних інтервенцій, які передбачають скуповування або продаж валюти.

Якщо уряд вловивши тенденцію руху ВК нац. валюти намагається за допомогою інтервенцій загальмувати цю тенденцію, то такі заходи матимуть назву «веслування проти вітру».

Якщо уряд намагається своїми інтервенціями прискорити рух курсу НВ в напрямку, в який він і так сам рухається – «веслування за вітром».

Недоліками керованого плавання є:

Країни торгівельні партнери можуть мати різні цілі щодо визначення ВК своїх валют.

Переваги:

Уряд з умови відсутності жодних зобов’язань з підтримки курсу може проводити політику, яка найоптимальніше відповідає існуючій в економіці ситуації.