Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Експериментатор: його особистість і діяльність






Результати досліджень дозволяють припустити вплив на експериментатора:

- біосоціальних якостей (віку, статі, зовнішності, національності)

- психосоціальних якостей (рівня тривожності, потреби в соціальному схваленні, агресивності)

- ситуативних факторів (настрою, стану здоров’я, особистого знайомства з досліджуваним) тощо.

Функції експериментатора:

- організує роботу досліджуваного, дає йому завдання, оцінює результати, варіює умови експерименту, реєструє поведінку досліджуваного й результати його діяльності й т.д.

- виконує роль керівника, учителі, ініціатора гри, досліджуваний виступає у ролі підлеглого, виконавця, учня, веденого учасника гри.

Всі експериментатори мріють про “ідеального досліджуваного”.

“Ідеальний досліджуваний”: слухняний, кмітливий, прагне до співробітництва з експериментатором; працездатний, дружньо налаштований, неагресивнийм і позбавленим негативізму.

Цікаве: модель “ідеального досліджуваного” відповідає моделі ідеального підлеглого або ідеального учня.

Якщо поведінка досліджуваного в експерименті відхиляється від очікувань дослідника, він може виявити до досліджуваного ворожість або роздратування.

Типи помилок експериментаторів при оцінці результатів діяльності досліджуваного (Л. Бергер):

1. Заниження дуже високих результатів або завищення низьких. Причиною вважається прагнення дослідника підсвідомо “прив’язати” дані досліджуваного до власних досягнень.

2. Уникання крайніх оцінок (як низьких, так і високих). Ефект той же – угруповання даних вище за середнє.

В 1 і 2 шкала деформується й стискується, тому що крайні результати зближаються із середніми.

3. Завищення значимості однієї властивості досліджуваного або одного завдання із серії. Через призму цієї установки виробляється оцінка особистості й завдань.

4. Аналогічний випадок, але оцінка опосередкована концепцією про зв’язок або протиставлення тих або інших властивостей особистості.

5. Помилки, обумовлені впливом подій, емоційно пов’язаних з конкретним досліджуваним.

Методи контролю впливу експериментатора:

1. Автоматизація дослідження. Вплив експериментатора зберігається при вербуванні й первинній бесіді з досліджуваним, між окремими серіями й на “виході”.

2. Участь експериментаторів, які не знають цілей дослідження (“подвійний сліпий досвід”). Експериментатори будуть робити припущення про наміри першого дослідника. Вплив цих припущень необхідно контролювати.

3. Участь декількох експериментаторів і використання плану, що дозволяє елімінувати фактор впливу експериментатора. Залишається проблема критерію відбору експериментаторів і граничного числа контрольних груп. Вплив експериментатора повністю не здоланний, тому що це суперечить суті психологічного експерименту, але може бути тією чи іншою мірою враховане й проконтрольовано.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал