Розв'язування арифметичних задач у 2-му класі

У 2-му класі школярі продовжують розв'язувати задачі на знаходження суми і залишку і знайомляться з задачами на збільшення і зменшення числа на декілька одиниць.

Потрібно сказати, що на початку шкільного навчання розумо­во відсталі часто не диференціюють висловлювання " стільки ж". Для них воно не несе в собі арифметичного змісту. Тому завдання вчителя показати школярам цей прихований арифметичний контекст, що міститься в цих словах, вказати на нього. Для цього педагог постійно вставляє це висловлювання в текст задач, показує на предметах тощо. Якщо це поняття не сформувати у 1-2-му класах, то навіть у старших класах школярі відчуватимуть труднощі і будуть робити помилки під час роботи над задачами, у яких використовуються терміни " стільки ж".

Робота у вказаному напрямку починається з розв'язування задач типу: " У Сашка 5 горіхів. У Петра стільки ж. Скільки горіхів у Петра? "; " У Петра було 8 гривень. Він витратив стільки, скільки мав. Скільки грошей витратив Петро? "; " У Василя було 4 яблука, у Кості - стільки ж. Скільки яблук було у дітей? ". Розв'язки таких задач записуються і порівнюються між собою.

По мірі усвідомлення школярами даного висловлювання переходимо до розв'язання задач з виразом " стільки, скільки... і ще...". Наприклад: " У Сашка було 5 горіхів, у Петра стільки ж, скільки у Сашка і ще 2 горіхи. Скільки горіхів було у Петра? "; " У Сашка було 5 горіхів, у Петра стільки ж, скільки у Сашка, але без 2-х.. Скільки горіхів було у Петра? ".

Лише після того, як школярі оволодіють цим прийомом, мож­на переходити до розв'язування задач типу: " У Сашка було 5 горіхів, а у Петра на 2 більше. Скільки горіхів було у Петра? "

У 2-му класі також проводиться робота з доповнення умови простої задачі запитанням, складанням умови задачі за запитанням. Оскільки для них це ще досить складний вид діяльності доцільно використовувати для цього знайомі школярам теми з їхнього побуту. навчання, відпочинку і брати невеликі числові дані.

Вираз " збільшити на", " зменшити на" частіше використову­ється під час обчислення прикладів. Але для того, щоб не сформувати у школярів стійкого стереотипу його застосування, доцільно розв'я­зувати задачі типу: " У Петра було 8 кролів, потім їхня кількість збільшилась на 2. Скільки стало кролів у Петра? "

У 2-му класі учні знайомляться зі складеною арифметичною задачею. Це задачі з відомим дітям сюжетом, які мають здебільшого практично-дійовий характер. Структура складених арифметичних задач, з якими знайомляться розумово відсталі школярі у 2-му класі така, що при їх розв'язуванні дії над числами виконуються у порядку їхньої подачі в умові.

Задачі на 2 дії, з якими знайомляться учні допоміжної школи, є блоками, які стають основою для розв'язання задач на 3-4 дії в старших класах.

Перш ніж перейти до розв'язування складених задач учням пропонуються прості задачі зі вставлянням до них додаткових умов. Для тою, щоб перейти від розв'язання простої задачі до складеної. В.В. Ек пропонує використовувати такі прийоми:

1. Розбирається і розв'язується проста задача, а потім до неї додається певна умова і задача допускає продовження: " Сашко знай­шов 5 грибів. Петро - 7. Скільки грибів знайшли хлопчики?

5 гр. + 7 гр. = 12 гр.

Коли хлопчики принесли гриби додому, 2 з них виявились поганими. Скільки їстівних грибів залишилось? "

12 гр. – 2 гр. = 10 гр.

Після цього учні пригадують всю задачу і етапи її розв'язання.

2. Спочатку розв'язується перша проста задача, потім друга (" Сашко знайшов 5 грибів, а Петро - 7. Скільки грибів знайшли хлопчики? " і " Петро і Сашко знайшли 12 грибів. Коли вони принесли їх додому, 2 виявились поганими. Скільки грибів залишилось? ").

Після розв'язання другої задачі учням пропонується порівняти їх.

- Які імена хлопчиків у 1-й задачі? У 2-й?

- Що робили хлопчики?

- Що говорилось про гриби у 1-й задачі? У 2-й?

- У цих задачах мова йде про одних і тих самих хлопчиків?

- Чи можна про цих хлопчиків скласти одну задачу замість двох?

Якщо учні самостійно не зможуть скласти задачу, вчитель це повинен зробити за них, а учні повторити текст.

3. Вчитель пропонує школярам розв'язати складену задачу, повністю її аналізує, просить зробити висновки: дану задачу розв'я­зати однією дією не можна, тому що для цього не вистачає даних. Вона розв'язується у дві дії1.

У допоміжній школі використовуються всі три прийоми розв'язування задач, але перевагу потрібно надавати тому, який найбільш доступний для розумово відсталих учнів. Вміння розв'язати задачу - це значить не лише чітко уявити собі її зміст, але й уміти користуватися минулим досвідом розв'язання подібних задач.

У 2-му класі школярі починають знайомитись з розв'язуван­ням простих задач на множення. Для організації роботи над ними вчитель запасається достатньою кількістю наочних посібників, які можна об'єднати у пари, трійки, четвірки (рукавички, малюнки ви­шень, табуретки на трьох ніжках, автомобілі тощо).

Для ефективнішого пояснення задач на множення педагог використовує малюнки. При цьому потрібно зазначити, що при розв'язуванні цих задач малюнок зразу ж робиться повністю.

Наприклад: " У чотирьох тарілках лежало по три горіхи. Скільки всього горіхів лежало у тарілках? "

Пропонуючи для розв'язування задачі, педагог використовує наочність і може давати різні формулювання однієї і тієї ж задачі: " На станцію техобслуговування до двох автомобілів привезли по 4 нові шини. Скільки шин привезли на станцію? "; " На станцію техоб­слуговування до автомобілів " Волга" та " Славута" привезли по 4 нові шини. Скільки шин привезли на станцію? " Завдання вчителя - не лише навчити школярів розв'язувати ці задачі, але й сформувати вміння усвідомлено замінювати один варіант задачі іншим.

Потрібно зазначити, що не всі школярі можуть досягнути та­кого результату. Багатьом розумово відсталим учням через наявні у них психічні порушення не вдається навчитись виконувати цю взаємозаміну у 2-му класі. Але вчитель, який наполегливо працює над цим завданням, може з ним впоратись у 3-4-му класах.

Розв'язування задач на множення потрібно постійно порівню­вати з розв'язуванням задач на додавання. Вчитель при цьому вказує, в яких випадках задача на множення може замінюватись задачею на додавання, а в яких - ні.

У 2-му класі розумово відсталі школярі знайомляться з розв'язуванням задач на ділення на частини. їхній аналіз також проводиться з використанням малюнків або наочних посібників. Бажано, щоб наочні посібники школярі могли взяти в руки і розкласти на відповідні частини. Наприклад: " На день народження Миколи мама випекла дітям тістечка. Всього вона напекла 16 тістечок (вчитель бере блюдо). Коли до нього прийшли друзі, вона розклала їх на 4 тарілки порівну (цю операцію школярі повинні виконати самостійно. Для цього вони беруть з блюда тістечка по одному і розкладають їх на тарілочки). По скільки тістечок було на кожній тарілочці? Викол­еться запис: 16: 4 = 4.

Можна розв'язувати аналогічні задачі з використанням ма­лювання на дошці, набірного полотна, предметів, зібраних під час екскурсій, на прогулянці тощо.

Контрольні запитання.

1. Розкрийте особливості вивчення нумерації чисел 2-го десят­ка в школі (послідовність, методика, засоби наочності).

2. Порівняйте послідовність і методику вивчення нумерації чисел 1-го і 2-го десятка.

3. Яка послідовність вивчення дій додавання і віднімання чисел у межах 20?

4. Які наочні посібники використовуються при вивченні нумерації, арифметичних дій з числами у межах 20?

5. Які типи задач розв'язуються у 2-му класі допоміжної шко­ли? Охарактеризуйте методику організації роботи над ними.

Рекомендована література.

1. Богдановская Н.Д. Особенности внполнения арифметических действий учащимися младших классов вспомогательной школы / Богдановская Н.Д. // Дефектология. - 1980. - № 6. - С.58-62.

2. Довідник з елементарної математики / [За ред. П.Ф. Фільчакова]. - К.: Наукова думка, 1975.

3. Книга для учителя вспомогательной школы / [Под ред. Г.М. Дульнева]. -М.: Просвещение, 1959.

4. Математика в начальних классах / [Под ред. А.И. Маркушева]. - М.: Просвещение, 1968.

5. Обучение учащихся І – ІV классов вспомогательнои школы / [Под ред. В.Г. Петровой]. - М.: Просвещение, 1976.

6. Перова Н.М. Методика преподавания математики в специальной (коррекционной) школе VIII вида / Перова Н.М.. - М.: Владос, 1999.

7. Специальная педагогика / [Под ред. Н.М. Назариной]. - М.: Академия, 2004.

8. Тести досягнень молодших школярів у математиці / [Укл. В.В. Тарасун, Н.С. Гаврилова]. - К.: ІЗМН, 1998.