Зв'язок математики з іншими навчальними дисциплінами

Особливості формування математичних знань через специфіку складу учнів допоміжної школи роблять особливо актуальною про­блему широкого, цілеспрямованого використання міжпредметних зв’язків під час навчання. Міжпредметними називаються зв'язки, за допомогою яких закріплюються нова інформація з тієї чи іншої теми даного навчального предмету. Їхня ефективність залежить від ступеня засвоєння учнями навчального матеріалу з інших дисциплін. Залежно від змісту навча­льного матеріалу i часу вивчення взаємопов’язаних тем i розділів з окремих предметів міжпредметні зв'язки поділяються на попередні, супутні та перспективні.

Попередні зв'язки - це зв'язки навчального матеріалу двох пред­метів, які проявляються в тому, що матеріал однієї дисципліни виступає основою i складовою частиною базових знань при вивченні подібної теми з іншої дисципліни. Наприклад, знайомство з римсь­кою нумерацією чисел у 6-му класі на уроках (математики стає осно­вою для засвоєння історичних подій на уроках історії, починаючи з 7­го класу.

Супутні зв'язки - це зв'язки навчального матеріалу з кількох дисциплін, які вивчаються в один i той же проміжок часу. Прикладом та­ких зв’язків є навчання учнів у пропедевтичний період, під час якого всі предмети (образотворче мистецтво, ручна праця, математика, рідна мова тощо) спрямовані на засвоєння учнями властивостей предметів та явищ, на розвиток у них просторових, кількісних та часових уявлень.

Перспективні зв'язки - це зв'язки навчального матеріалу двох і більше дисциплін, які діють протягом кількох років. Яскравим при­кладом перспективних зв’язків є зв'язок математики та трудового на­вчання: вивчаючи на уроках математики геометричні фігури та їх властивості учні закріплюють відомості про них на уроках трудового навчання, удосконалюють свої знання, вчаться виділяти їх в навколи­шньому середовищі, практично тренуються у їхньому виготовленні тощо.

Реалізація основних завдань математики неможлива без її тісного зв'язку з іншими навчальними дисциплінами. При цьому потрібно за­значити, що застосування математичних знань можливе Під час ви­вчення інших предметів так само, як i використання матеріалу з історії, природознавства, української мови, трудового навчання, ма­лювання тощо на уроках математики.

На уроках сільськогосподарської праці без математичних знань учні не зможуть обчислити периметр пришкільної ділянки, визначи­ти її площу i кількість необхідного матеріалу для посадки тієї чи іншої культури, виміряти відстань від дерева до дерева під час закладки саду тощо. В свою чергу, отримані числові дані від вимірювання площі, відстані, об’єму є основою для складання i розв'язування арифметичних задач на уроках математики i тим самим закріплюють знання школярів про ці міри.

Математичні знання широко використовуються на уроках ручної праці. Розумово відсталі школярі вирізують геометричні фігури, об­водять їх за трафаретами тощо. Під час роботи з папером вчаться пра­вильно визначати середину аркуша, розміщувати на ньому геометричні фігури i тим самим розвивають свої просторові уявлен­ня. Одночасно на уроках математики вже в пропедевтичний період школярі мають можливість познайомитись з такими ознаками, якими постійно будуть користуватися під час трудової діяльності.

Дуже тісний зв'язок муж математикою i уроками професійно-трудового навчання. Знання, вміння та навички, які отримують розумово відсталі школярі на уроках математики, використовуються ними під час оволодіння своєю професією. Так, серед швейних, картонажних, столярних, слюсарних виробів завжди зустрічаються такі, які в своїй основі мають форму квадрата, прямокутника, трикутника i креслення яких здійснюються шляхом використання косинця, лінійки, циркуля, транспортира. Крім того, в процесі їхнього виготовлення учнями потрібно навчитись обчислювати кількість матеріалу, необхідного для одного виробу i для цілої партії товару, що вимагає знання правил та прийомів усних i письмових обчислень, усвідомлення алгоритму їх виконання. Але розумово відсталі учні, маючи певну суму математичних знань, необхідних для вирішення поставленої проблеми, часто не можуть навчитись самостійно їх застосовувати у проблемних ситуаціях. Це пояснюється тим, «що у них не виникає асоціації між певними математичними поняттями, закономірностями і тими життєвими явищами, з якими вони зустрічаються в процесі виконання трудових операцій. Отже, завдання вчителя математики i вчителя трудового навчання - створити такі ситуації, в яких ці асоціативні зв’язки утворились»[1].

Тісно переплітаються математика з українською мовою. Оскільки допоміжна школа готує своїх випускників до життя в суспільному середовищі після її закінчення, то знання з української мови i з матема­тики мають суто практичне спрямування. На них вчитель працює над розвитком мовлення школярів, виправленням наявних порушень зву­ковимови або інших його сторін, збагаченням словникового запасу новими термінами, які будуть використовуватись іншими людьми в процесі спілкування, формуванням чітких, лаконічних, граматично i стилістично правильних висловлювань. Запис відповіді на головне запитання задачі закріплює в учнів знання правил правопису. В свою чергу, на уроках читання i письма формується техніка швидкого, правильного, виразною читання, що сприяє кращому усвідомленню змісту арифметичної задачі, розумінню викладеної в ній ситуації.

Математика тісно пов'язана з образотворчим мистецтвом, i особ­ливо з таким його напрямком, як декоративне малювання. На цих уроках учні вчаться малювати орнаменти з геометричних фігур, оп­тимально розмащувати малюнок на аркуші, співвідносити певні пропорції тощо, що дозволяє закріплювати також знання назв геометричних фігур, співвідносити з їхнім зображенням.

Широко застосовуються математичні знання на уроках природо­знавства, географії та історії. Під час вивчення таких тем, як " План", " Масштаб", " Земна куля" тощо учні вимірюють площу класу, шкільної ділянки, що сприяє формуванню креслярських i вимірювальних навичок. Школярі також обчислюють відстані між містами, селища­ми, закріплюють знання про об’ємні геометричні тіла. На уроках історії вчитель використовує знання учнів з математики під час формування уявлень про час, його відлік, обчислення тривалості тієї чи іншої історичної події Ці дисципліни дають матеріал для складан­ня i розв'язування арифметичних задач на уроках математики.

Уроки фізкультури мають також важливе значення для формуван­ня в учнів математичних понять i залежностей. Саме на них школярі знайомляться з величинами, які не можуть собі уявити абстрактно: довжину в 1 кілометр, швидкість руху людини тощо.

Вміння вчителем математики використовувати міжпредметні зв'я­зки дозволить ефективніше організувати процес формування у розу­мово відсталих школярів математичних знань, умінь та навичок, закріпити матеріал, пояснити його практичне значення для життя i трудової діяльності людини. Вони дозволяють педагогу застосовува­ти тaкi методи та прийоми, які з урахуванням особливостей розвитку учнів сприяли б ефективнішому подоланню наявних в них психофізичних відхилень.

Контрольні запитання

1. Які завдання вирішує математика в допомiжнiй школі?

2. Визначте загальноосвітню, виховну та кореційно-розвивальну мету уроків математики.

3. Якi форми мiжпредметних зв’язків використовуються у допомiжнiй школі на уроках математики?

4. Порівняйте програму з математики i програму з професійно-­трудового навчання допоміжної школи. Розкрийте можливість реалi­зацiї мiжпредметних зв’язків.

Рекомендована література

1. Выготский Л.С. Проблемы дефектологии / Выготский Л.С.. – М.: Просвещение, 1995.

2. Добровольський С. Формування інтересу до математики в уч­нів початкових класів допоміжної школи / Добровольський С. // Дефектологія. - 2000. №1. - С.36-38.

3. Книга для учителя вспомогательной школы / [Под ред. Г.М..Дульнева]. - М.: Учпедгиз, 1959.

4. Корнева Н.М. О некоторых приёмах формирования вычислите­льных навыков в учащихся вспомогательной школы / Корнева Н.М. // Дефектология. - 1998. - №1. – С. 34-37.

5. Кузьмина-Сыромятникова Н.Ф. Методика арифметики во вспомогательной школе / Кузьмина-Сыромятникова Н.Ф. - М.: Учпедгиз, 1949.

6. Основи спеціальної дидактики / [За ред. І.Г.Єременка]. - К: Ра­дянська школа, 1975.

7. Перова В.Г. Психология умственно отсталых школьников / В.Г.Перова, И.В.Белякова. – М.: Академия, 2002.

8. Перова М.Н. Методика преподавания математике в специаль­ной (коррекционной) школе VІІІ вида / Перова М.Н. – М.: Владос, 1999.

9. Рубинштейн С.Я. Психология умственно отсталого школьника / Рубинштейн С.Я. – М.: Просвещение, 1986.