Для студентів історичного факультету

(денна і заочна форми навчання)

1. Завдання, зміст та структура курсу «Сучасні історичні школи в Україні».

2. Роль і місце історичних шкіл в суспільстві та їх вплив на формування історичного мислення.

3. Методологічні аспекти історичних досліджень в Україні.

4. Микола Іванович Костомаров (1817–1885) – засновник демократичної школи в історіографії.

5. Володимир Боніфатійович Антонович (1834–1909 рр.) і його теорія демократичності української нації.

6. Михайло Петрович Драгоманов (1841–1895 рр.).

7. Наукові школи Михайла Сергійовича Грушевського (1866–1934 рр.).

8. Державницький напрям української історичної науки.

9. Наукова школа Дмитра Івановича Дорошенка (1882–1952 рр.)

10. В’ячеслав Казимирович Липинський (1882–1931 рр.) і його концепції у праці “Українська історія” (1919 р.).

11. Наукова школа Івана Петровича Крип’якевича (1886–1967 рр.).

12. Наукова школа Івана-Маріяна Івановича Кревецького.

13. Історичні дослідження та видавнича діяльність Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка. “Записки Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка”.

14. Вплив національних наукових історичних шкіл на стан історичної свідомості нації.

15. Українська історична наука на переломі: від окремої галузі до наукової дисципліни (початок 1920-х – середина 1930 рр.).

16. 1920-ті роки – “золота доба” української історичної науки.

17. Представники старих історичних шкіл Д. І. Багалій, В. С. Іконников, О. І. Левицький Д. І. Яворницький.

18. Марксистські історики 1920-х років.

19. Молоде покоління радянських істориків – В. Л. Ернст, П. В. Клименко, В. А. Пархоменко, І. Є. Черкаський, М. Яворський.

20. Стан історичної науки у радянському моноідеологічному суспільстві (30-ті роки). Вмонтування історичної науки в політичну структуру СРСР.

21. Створення Інституту історії України Академії наук УРСР (1936 р.).

22. Силовий тиск на істориків. Організаційний та ідейний розгром школи М. Грушевського.

23. Вульгаризований марксизм, догматизм. Інститут історії партії при ЦК КП(б)У.

24. Українська історична наука в роки Другої світової війни.

25. Українські радянські історичні школи кінця 50-х – початку 80-х років ХХ століття: у пошуках власної ідентифікації.

26. Лібералізація партійної політики щодо історії. Заснування “Українського історичного журналу” (1957).

27. Радянська версія українського минулого.

28. Українські історичні школи доби другого інтелектуального ренесансу (друга половина 1980-х – 1990-ті роки).

29. Ідеологія та наука.

30. Офіційна історіографія.

31. Інституційні аспекти сучасної української історичної науки. Інституційна ієрархія та децентралізація наукових історичних шкіл.

32. Основні напрями досліджень науковців Інституту історіїУкраїни НАН України в роки незалежності України.

33. Творчий шлях академіка Валерія Смолія (Інститут історії України НАН України).

34. Наукові, гносеологічні і соціокультурні функції історичних шкіл. Наукові школи та їх вплив на формування історичного мислення.

35. Основні напрями досліджень в Україні всесвітньої історії.

36. Спроби віднайдення української національної парадигми у нових геополітичних реаліях.

37. Періодичні і неперіодичні друковані видання Інституту історії України НАН України.

38. Наукові школи Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

39. Вклад “Українського історика” в розвиток національної історіографічної школи.

40. Розвиток національної свідомості та історичної думки українців у добу суспільно-політичної трансформації.

41. Дискусії щодо етногенезу (націогенезу) українців в українській історичній науці.

42. “Український історичний журнал” – речник української фундаментальної науки.

43. Пріоритетні напрями досліджень вітчизняних шкіл історичної науки.

44. Школа медієвістів Інституту історії України НАН України (М. Ф. Котляр, О. П. Толочко, В. М. Ричка, В. С. Степанков).

45. Дослідження історії Української революції 1917–1921 рр. (О. Д. Бойко, В. Ф. Верстюк, В. М. Волковинський, О. П. Реєнт).

46. Школа істориків професора О. Є. Лисенка.

47. Сучасні школи історії тоталітаризму в Україні: здобутки і проблеми.

48. Основні напрацювання робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА.

49. Наукова школа проф. С. А. Макарчука (Львівський національний університет ім.. І. Франка).

50. Історичні дослідження Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка.

51. Дослідження Голодомору в Україні.

52. Наукові школи Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

53. Особливості досліджень історії у вищих навчальних закладах України.

54. Наукові дослідження історії Другої світової війни.

55. Національна спілка краєзнавців України.

56. Наукові школи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

57. Особливості досліджень історії у вищих навчальних закладах України.

58. Поширення діяльності Українського історичного товариства в Україні. Осередок Українського історичного товариства у Східноєвропейському національному університеті ім. Лесі Українки.

59. Українське історичне товариство.

60. Наукові школи історії становлення та функціонування тоталітаризму в Україні (С. І. Білокінь, Г. В. Касьянов, Ю. О. Курносов, О. С. Рубльов).

61. Наукова школа професора М. М. Кучерепи «Українсько-польські відносини в ХХ столітті».

62. Наукова школа професора С. В. Гаврилюк «Історичне пам’яткознавство західноукраїнських земель».

63. Наукова школа професора В. К. Барана «Новітня історія України».

64. Наукова школа професора М. М. Кучинка «Археологія Волині».