Тактичні прийоми опитування і їх психологічні основи

Для отримання повних і правдивих пояснень необхідне застосування ефективних у даній обстановці правомірних тактичних прийомів.

З тактичної точки зору процес опитування можна розділити на три послідовні стадії: вступну, вільну розповідь і відповіді на запитання патрульного.

Вступна стадія заключається в тому, що патрульний з’ясовує особу учасника, свідка, який повинен представити відповідний документ (паспорт, військовий квиток, посвідчення водія тощо), роз’яснює йому ст. 63 Конституції України.

На другій стадії особі, яка опитується, пропонується розповісти про відомі обставини, що стосуються події.

Патрульний повинен уважно вислухати вільну розповідь, не перебиваючи її. І лише, коли особа, яка опитується, явно відволіклася під суті справи, патрульний у тактовній формі повертає її до предмета опитування.

Як правило вільна розповідь не вирішує усіх задач опитування. Виникає необхідність задати уточнюючі запитання щоб усунути суперечності в поясненнях, а іноді, викрити опитувану особу в нещирості.

Запитання, які ставить патрульний, можуть бути основними, додатковими, контрольними і такими, що уточнюють, нагадують.

Основні запитання зазвичай охоплюють предмет опитування в цілому або його значну частину. Додаткові задаються для з’ясування обставин, упущених у вільній розповіді. Уточнюючі - щодо фактів, про які були дані нечіткі, такі, що потребують уточнення, пояснення. Запитання, що нагадують, ставляться для того, щоб допомогти згадати забуте (стосуються подій, які передувати ДТП, під час або після нього). Контрольними запитаннями перевіряють отриману при опитуванні інформацію: з’ясовують умови сприйняття події, хто ще бачив подію та інше. У ході опитування патрульний може запропонувати учаснику або свідку уточнити свої показання за допомогою наявних у матеріалах креслень, схем, макетів і перевірити, чи підтверджує він правильність складених планів і схем дорожньої події.

Запитання повинні стосуватися справи, формулюватися конкретно, зрозуміло, грамотно, за формою й стилем відповідати рівню розвитку та знань особи, яка допитується, без будь-яких погроз та принизливих реплік на її адресу.

Забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні запитання).

Вислухавши відповідь, патрульний критично оцінює її, тобто аналізує з точки зору логіки, порівнює з іншими доказами.

Для викриття неправдивості пояснень винної у вчиненні ДТП особи можуть бути використані наступні тактичні прийоми: деталізація пояснень; повторні опитування про одні й ті ж факти; використання суперечностей у поясненнях; використання інших доказів і даних, отриманих в ході перевірки.

Особа, яка дає неправдиві показання, як правило дуже схематично викладає обставини події. Це пояснюється не тільки складністю заповнення пробілів видуманими подробицями, але й розуміння того, що детальні показання легше перевірити. Якщо ж подробиці й повідомляються, то при повторних опитуваннях щодо одних і тих же фактах проявляються суперечності.