Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Загальні положення про протокол у справі про порушення правил дорожнього руху.
У адміністративному процесі, як уже зазначалось, існує понад 15 видів процесуальних документів: постанови, протоколи, ухвали, скарги, вказівки, повістки, зобов’язання, повідомлення, доручення, клопотання, заяви, пояснення, рапорти, описи тощо. Кожен вид процесуального документу має свій зміст, значення, структуру. Протокол — це адміністративно-процесуальний документ про проведення процесуальних дій, про їх зміст і наслідки. У протоколі повинні бути зазначені: місце і дата його складання; посади і прізвища осіб, що проводять дію; прізвища осіб, які брали участь у проведенні дії, роз’яснення їх прав і обов’язків; зміст проведеної процесуальної дії, час її початку і закінчення; всі істотні для адміністративного провадження обставини, виявлені при виконанні процесуальної дії. У випадку фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі (повідомлення учасників процесуальної дії, характеристика технічних засобів фіксації та носіїв інформації, умови та порядок їх використання). У протоколах не можна використовувати формулювання оціночного характеру, робити висновки, які вимагають спеціальних знань. Протоколи, складені й оформлені у встановленому законом порядку, є джерелами доказів, оскільки в них встановлюються обставини та факти, що мають значення для адміністративного провадження. До протоколу можуть додаватись фотознімки, матеріали звукозапису, кінозйомки, відеозапису, плани, схеми, зліпки та інші матеріали, які пояснюють його зміст. Аналіз вимог закону та практики у частині складання адміністративно-процесуальних документів, дозволяє виділити типову структуру протоколу, яка складається із вступної, описової та заключної частин. Схематично типову структуру протоколу можна відобразити таким чином:
Додатками до протоколу можуть бути: 1) спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речі і документи; 2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії; 3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії; 4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені відповідними підписами спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
|