Якими є основні стратегії інвестування у звичайні акції?

Стратегія довгострокового володіння

Цю стратегію обирають інвестори, основною метою яких є збереження інвестованого капіталу. Кошти розміщуються тільки у високоякісні акції, що циркулюють на ринку не менше 15–20 років і мають бездоганну репутацію. Такі акції купуються на великий термін – понад 10 років. Значна частина прибутку, одержувана у вигляді дивідендних виплат, використовується для поповнення інвестиційного портфеля такими ж надійними або тими ж самими акціями. Така стратегія часто застосовується різними пенсійними фондами.

Стратегія отримання високих прибутків

на інвестований капітал

Цю стратегію обирають інвестори, які використовують акції як джерело поточного прибутку. Для них істотне значення має саме надійне надходження дивідендів. Для цього вони купують надійні і високоприбуткові акції. Оскільки основною метою інвесторів, що діють у рамках даної стратегії, є одержання високого і стабільного прибутку на інвестований капітал, зовсім не обов’язково, щоб акції мали значні відсотки зростання. Головне – надійність акцій і високий дивідендний прибуток.

Стратегія довгострокового зростання інвестицій

Дана стратегія припускає більш високий рівень ризику порівняно з двома попередніми, а також достатньо високу торгову активність, що полягає в досить великій кількості угод.

Купуються акції великих, надійних та успішних компаній. Портфель акцій періодично переглядається, змінюється його склад – купуються нові багатообіцяльні акції і продаються ті, потенціал яких, на думку інвестора, значною мірою вичерпаний.

Дивіденди у цій стратегії розглядаються як додаткове джерело прибутку, тому що за багатьма акціями зростання вони взагалі не виплачуються.

Агресивне керування портфелем акцій

Різниця між попереднім і цим видом стратегії полягає лише в часових межах. Якщо інвестиційний горизонт попередньої стратегії становить 2-3 роки, то за даної стратегії інвестор планує одержати такий же прибуток за 8-10 місяців. Відповідно це накладає великі вимоги на інвестора. Він повинен відводити багато часу для аналізу ринку й акцій, постійно стежити за станом економіки, розуміти розвиток інвестиційного процесу, мати відповідні

індивідуальні навички. Набір інвестиційних інструментів, що використовуються під час роботи як за цією стратегією, так і за стратегією довгострокового зростання інвестицій, аналогічний – прибуткові акції зростання, охоронні акції, але торгова активність на порядок вища.

Стратегія спекуляції

Найризикованіша стратегія, яка може принести як фантастичний прибуток, так і катастрофічні збитки, аж до повного розорення. На перший план висувається знання ринкової психології, власна психологічна усталеність і холоднокровність, а також

уміння застосовувати деякі методи технічного аналізу.