Что понимается под гуманизмом как мировоззрением?

Тема 1. 1.Что является предметом технологий социальной работы в зарубежных странах как научной отрасли?

В чём заключается необходимость изучения зарубежного опыта социальной работы?

Зарубежный опыт социальной работы представляет значительный теоретический и практический интерес для разработки собственных концептуальных идей как технологий осуществления социальной и социально-педагогической работы с учетом особенностей исторического развития и современного состояния социальной ситуации в нашей стране, так и собственной модели подготовки соответствующих профессиональных кадров, т.к. в мировой практике уже существуют апробированные методики и технологии социальной и социально-педагогической работы и подготовки соответствующих специалистов. Проблема заключается в изучении и взвешенной адаптации лучших достижений зарубежных стран с обязательным учетом особенностей нашей страны.

Какие действия учёных предполагает реализация познавательной функции технологий социальной работы в зарубежных странах как научной дисциплины?

Что означает принцип объективности, используемый для исследования технологий социальной работы в зарубежных странах?

Тема 2. 1. Что характеризуют цивилизационные основы развития социальной работы как профессиональной деятельности в зарубежных странах?

Поняття “цивілізація” віддзеркалює ступінь розвитку культури, вплив духовних чинників на еволюцію суспільного життя загалом і стосунки між людьми. І хоча сама можливість соціальної допомоги та її розмір залежать від економіки, саме духовні фактори впливають на розповсюдженість, цілі, зміст і форми цієї допомоги. Найважливішими чинниками, які зумовили перетворення стихійної, неупорядкованої, тимчасової соціальної допомоги як благодійності на систематичну фахову соціальну роботу в межах цілісної системи соціального забезпечення і обслуговування, є релігійні уявлення про милосердя і філософська концепція гуманізму.

Что понимается под гуманизмом как мировоззрением?

гуманізмом зветься світогляд, у центрі якого – людська особистість, яка є певного роду реальність, що містить у собі причину власного існування (Межуєв В.М.). Це означає, що людина не має ніякої завчасно наданої сутності. Вона може бути і звіром, і ангелом, як схоче, але у будь-якому випадку особистість є результат власного вільного творіння. Людина живе у світі культури, яка є кордоном зі світом звірів й світом богів. Ренесанс ствердив право людини бути індивідуальністю. В стародавні части людина розглядалася як частинка космосу (космоцентризм), під час середньовіччя – як боже створіння (теоцентризм).