Тема 12. Что характеризует «высокая норма замещения», являющаяся отличительной чертой французской пенсионной системы?

Великий розмір пенсії порівняно з минулою зарплатнею. У середньому норма заміщення усіх видів пенсії порівняно із зарплатнею складає у Франції 70%, з яких виплати по базовим пенсійним режимам дорівнюють у середньому 50% зарплатні, по обовязковим додатковим режимам страхування – більше 20% зарплатні. При розмірі зарплатні нижче певного рівня пенсія встановлюється за пільговим коефіцієнтом, що дозволяє зберегти достатньо високий рівень пенсійного забезпечення.

Тема 14. Для каких категорий клиентов в Швеции создаются специальные кризисные центры? У країні діє розгалужена сітка спеціалізованих закладів соціального обслуговування. До складу відносно самостійних належать кризові центри для чоловіків, кризові центри для жінок, молодіжні центри переборення кризи, притулки для підлітків. Кризові центри для чоловіків можуть бути і в містах, і при в’язницях для розв'язання таких можливих проблем: сексуальні, економічні, психологічні, соціально-побутові, пов'язані з конфліктами, які виникають на основі спілкування з членами сім'ї, сусідами, колегами за роботою. Кризові центри для жінок створюються у напівзасекреченому місці, де жінки ховаються від кривдників, контакти з якими в їхніх стінах заборонені. Тут можна отримати кваліфіковані поради, побути кілька днів, відпочити, позбавитися стресу, жінка може продовжувати працювати, оскільки співробітники допоможуть організувати побут. Молодіжні центри переборення кризи –це виправні установи, призначені для направлення судами правопорушників у віці від 16 до 21 року (окрема кімната у кожного, жорсткий розпорядок, праця по 7-8 годин у майстернях та на сільськогосподарських фермах центру. Загорожа відсутня, вихованці можуть пересуватися по місту без супроводу, відвідувати рідних та друзів у дні свого народження. За серйозні порушення внутрішнього розпорядку порушників поселяють у камери з обмеженими побутовими зручностями та такими ж можливостями пересування. Притулок для підлітків відкрито для тих, хто залишив сім'ю. Тут не поспішають повернути " втікачів" додому. соціальні працівники спрямовують зусилля підлітка на усвідомлення складної ситуації, знаходження шляхів виходу з неї, переборення кризової ситуації. Какие общие правила по решению социальными работниками особенных задач, связанных с индивидуальными случаями, существуют в Исландии? Существуют общие правила по решению особых задач, связанных с индивидуальными случаями. Особое внимание уделяется сотрудничеству с лицами, которые получают помощь, т. е. все решения должны приниматься при сотрудничестве и после консультации с человеком, относительно которого они принимаются, или с его представителем. - Если в общественных интересах и для благополучия личности будет считаться необходимым применение насильственных мер, то такие случаи должны быть разрешены согласно положениям других законов, позволяющих применять подобные санкции. - Решение, принятое по каждому конкретному случаю, должно быть как можно быстрее доведено до сведения человека, которого оно касается. В случае если решение является неблагоприятным для данного человека, оно должно быть разъяснено и подкреплено соответствующими аргументами и доведено до сведения человека таким образом, чтобы этот факт можно было доказать. - Лицо, получающее помощь, имеет право на ознакомление с информацией по его делу, содержащейся в документации, однако это не должно нарушать тайну информации, касающейся других лиц. - Члены комитетов социальных услуг и персонал этих комитетов должны хранить документы по личным делам граждан под охраной. Если в процессе работы они получили информацию о личных или интимных взаимоотношениях их клиентов, им не разрешается обсуждать эти сведения с непосвященными лицами без предварительного разрешения клиента. - Любая из сторон, принимающих участие в деле, может подать апелляцию на решение социального комитета в Комитет социальных услуг по апелляциям. Это находится в соответствии с положениями Европейской социальной хартии, которая регулирует права граждан обжаловать решение социальных служб в высших инстанциях. Комитет социальных услуг по апелляциям получает апелляции от граждан со всей страны; в течение трех месяцев с момента поступления дела на рассмотрение он должен вынести по нему свое решение. Закрытые вопросы на установление соответствия (для подготовки к экзамену предлагается только одна сторона, другая сторона будет дана в экзаменационном тесте): Темы 9-18. Какой тип модели социальной работы используется в таких государствах, как Австралия – запозичена з Європи ліберально-традиційна, Великобритания - либерально-традиционная, Германия – державно-корпоративна, Норвегия - скандинавська США - либеральная, Франция – континентальна, Чили – неоліберальна (латиноамериканська), Швеция – скандинавська, Япония – корпоративно-традиційна.? В каком государстве проводится социальная работа, отличительной которой является (устанавливается соответствие между чертой и государством): б) направление молодых людей без специальности, одиноких женщин, лиц с длительным «стажем» безработицы для работы на субсидируемых государством предприятиях социального трудоустройства – во Франции; для сприяння пошуку роботи надається допомога на працевлаштування.

в) независимость социальных работников, которые оказывают услуги в медицинских и образовательных учреждениях, от руководства данных учреждений;

у Великій Британії соціальні працівники, які працюють в медичних і освітніх закладах, з контингентом цих закладів, залишаються співробітниками не школи, а саме соціальної служби, які прикріплюються до певної школи. У школі вони опікуються відвіданням дітей школи, але не стільки заради навчання, скільки задля того, щоб з’ясувати, чи є проблеми у дитини вдома. За необхідності соціальний працівник організовує домашнє навчання дитини, або її навчання у лікарні. Опікуються соціальні працівники і дітьми з національних меншин, допомагають їм адаптуватися у школі.

д) привлечение для работы в домах престарелых, домах инвалидов, больницах правонарушителей - в Германии (комплекс «амбулаторных мероприятий»), включение их в курс социального тренинга; организация совместного про­живания правонарушителей с социальным работником, который оказывает им виды помощи: индивидуальные беседы, бе­седы с семьей, помощь в трудоустройстве, поиске жилища, финансовых затруднениях, регулировании вопросов страхования, правильном расходовании де­нег, регулировании долгов, проведении психиатричес­ких исследований и психологической экспертизы.; ж) проведение работы с пожилыми людьми и инвалидами в дневных учреждениях, которые носят название социальных клубов - в Великобритании " социальные клубы" или " социальные кафе", создаваемые обычно религиозными и общественно-благотворительными организациями. Основные направления их работы — организация общения престарелых, их досуга, предоставление им недорогих обедов, медицинских, юридических, социально-психологических консультаций. Единой структуры или программы деятельности этих учреждений нет. Некоторые клубы имеют медицинские и физиотерапевтические кабинеты, залы лечебной физкультуры, комнаты социальных работников, другие только столовую или помещение для отдыха. Часть таких социальных клубов организована на основе возрастного критерия, т.е. предназначены только для обслуживания престарелых, остальные — на общности интересов, и членство в них не зависит от возраста. Характерно, что подавляющее большинство престарелых отдают предпочтение клубам по интересам, в которых создаются кружки по прикладному искусству, рукоделию и другим увлечениям.; з) распределение продовольствия для нуждающихся через субсидируемые государством магазины «справедливых цен» - в Индии для поддержания жизни беднейших слоёв есть государственная система распределения продовольствия (СРП) по субсидируемым ценам, которая существует более 60 лет и включает два звена: государственную закупку зерна по установленным ценам и его реализацию адресным группам населения через магазины «справедливых цен», которых в стране более 460 тыс. Через эти магазины ежегодно реализуется до 25 млн. тонн зерна. Полузакрытые вопросы: Тема 15. Назовите характерные черты социальной защиты и социальной работы в Восточной Европе.

у Чехії, Польщі та Литві спостерігається пошук новітніх форм надання соціальних послуг, залучення ініціативних груп громадян до їх надання.

С 1997 г. в странах Центральной и Восточной Европы обозначалось намерение создать социально ориентированную экономику (по типу западноевропейской) на основе новой модели социальных гарантий, которая обеспечивала бы стабильное воспроизводство населения и учитывала организационные и структурные изменения в обществе, а также полезность многих форм социальной защиты при социализме. Первыми из постсоциалистических стран к принятой в государствах Западной Европы системе государственного гарантирования прожиточного минимума перешли Чехия и Словакия. В конце 1994 г. там были приняты законы о прожиточном минимуме и дополняющие их социальные законы. В дальнейшем ставились более сложные задачи: снижение суммарных социальных расходов государства, переход от уравнительного предоставления социальной помощи к строго адресному, дифференциация ее размеров, форм и продолжительности в зависимости от причин кризисной ситуации, к примеру в малообеспеченной семье. Тема 16. Назовите характерные черты осуществления социальной работы в России. Програма “Ярмарка надії” спрямована на забезпечення інвалідів та малозабезпечених побутовими і медичними послугами, що не надаються у державних центрах соціального обслуговування населення. Співробітники центру створили базу даних людей, що опинилися у важкій життєвій ситуації, здійснювали пошук спонсорів, які перераховували гроші на індивідуальний рахунок людини, якій бажали допомогти. Людина на руки отримувала “соціальні чеки”, якими могла розраховуватися зі спеціалізованими державними службами або комерційними організаціями за найом доглядачки, ремонт побутової техніки, оплату комплексу лікувальних процедур тощо. Така практика організації благодійної справи дозволяє, з одного боку, надати безоплатно необхідні соціальні послуги малозабезпеченим людям та інвалідам, а з іншої — направити для цього додаткові кошти у муніципальні центри соціального обслуговування і спеціалізовані служби соціальної допомоги населенню.

Закон про монетизацію пільг набрав чинності у серпні 2004 року: були відмінені пільги з безоплатного проїзду на міському транспорті та приміському залізничному транспорті, санаторно-курортному обслуговуванню, наданню пільгових ліків, користуванню телефоном. Замість них різні категорії населення отримали право на грошові компенсації. Федеральний центр залишив за собою відповідальність за виплати лише деяким категоріям пільговиків (ветеранам війни, Героям, інвалідам і чорнобильцям). У системі соціального захисту населення Росії спостерігаються суперечливі тенденції. Розвиваючи і підтримуючи розвиток приватними структурами служб соціальної допомоги, держава послаблює фінансові потоки, які йдуть у соціальну сферу загалом, і на систему соціальної роботи зокрема. Открытые вопросы: Темы 9-18. Охарактеризуйте общие технологии социальной работы

а) с детьми, подростками и молодёжью (зд. также можно воспользоваться материалом темы 6 первого модуля);

грошовою допомогою не можна вирішити усіх проблем сімей з дітьми, спеціальні соціальні служби надають послуги:

професійне навчання для батьків, допомага у працевлаштуванні; догляд за дітьми, якщо їхні батьки працюють у вечірній час; для одиноких матерів; захист дітей, які зазнали насилля з боку дорослих; родинам з прийомними дітьми, по адаптації дитини в новій обстановці; дітям в одержанні освіти, підтримки батьків у веденні домашнього господарства; потенційним прийомним батькам для усиновлення дітей-сиріт, реабілітація дітей-інвалідів, навчання батьків догляду за дитиною з особливими потребами.

В Болгарії, Угорщині, на Кубі організовано денні реабілітаційні стаціонари, в яких створено умови для проведення комплексу відновлюваних заходів та відпочинку дітей.

В США - програма допомоги сім’ям із залежними дітьми (ПСЗД), матері-одиначки або родичі, які виховують дітей одержують грошову допомогу та продовольчі талони (Програма продовольчих талонів), діти шкільного віку отримують безоплатне харчування (Програма шкільних сніданків), сім’я отримує медичну допомогу за програмою «Медікейд», чверть таких сімей, користуються субсидійованим житлом.

Дитячі заклади: дитячі садки (денні та цілодобові), групи подовженого дня у школах, дитячі будинки, центри програм «Хелп» і «Хедстарт», а також заклади спеціального типу — притулки для «трудних» дітей і підлітків, школи для інвалідів і розумово відсталих, виправні заклади. Програма «Хелп» розрахована на матерів до 20 років. Програма «Хедстарт» спрямована на допомогу дітям з бідних сімей, які відстають у своєму розвиткові. Стаціонарні притулки для дітей і підлітків, у яких був емоційний зрив. Федеральна програма Американських корпусів (1990-х-початок 2000-х рр.) для допомоги дітям у навчанні, у вирішенні проблеми бездомності, екологічних проблем.

Психолого-педагогічна служба “Гайденс” – організована Френком Парсонсом у 1908 р. (від дієслова „гайд”, що означає „вести”, „направляти”) - це допомога в СЖО (складних життєвих обставинах. До сфери діяльності служби залучено: каунслер (радник, вихователь), соціальний працівник психолог, співробітник, який відповідає за відвідування учнів (в школі), вчителі-консультанти, вчителі „домашньої кімнати", аташе по зв'язках з органами юстиції, лікар, медсестри, керівники гуртків і клубів, асистенти-секретарі.

Розподіл обов'язків між каунслерами: один займається навчальними проблемами, інший - професійною орієнтацією, третій - соціальними проблемами. В середньому на одного каунслера припадає 400 дітей, а в окремих школах - менше 200. Серед помічників каунслера - вчитель „домашньої кімнати". „Домашня кімната” - це клас, закріплений за групою учнів, де вони збираються разом кожен день, де оголошується інформація, організовуються дискусії, бесіди, консультації.

Шкільний соціальний працівник працює по сумісництву в декількох навчальних закладах, займається тільки з невеликою групою учнів з відхиленням у поведінці (вживання алкоголю, наркотиків, правопорушення), яка потребує спеціальної допомоги.

Соціальний працівник проводить обстеження сім'ї, збирає детальні відомості про поведінку учня в школі і поза нею. На основі цих даних ведеться робота всіх підрозділів служби „Гайденс” з дітьми і підлітками.

Аташе по контактах з органами правосуддя є посередником між органами юстиції, сім'єю і школою.

„Гайденс ”- це цілий комплекс підрозділів, який включає в себе різні служби. Головне завдання служби інформації є збір, систематизація, оцінка і аналіз всієї інформації про дитину. При поступленні дитини в школу на неї заводиться досьє (домашні умови, матеріальний добробут сім'ї, район проживання, мова). Вона займається поширенням інформації з усіх питань діяльності „Гайденс.”

Служба консультування здійснює індивідуальний вплив на особистість.

Служба направлення займається влаштуванням школярів на роботу або навчання в інший навчальний заклад.

Служба контролю за результатами програми „Гайденс" виконує функції зворотного зв'язку.

Робота з дітьми із неповних сімей, жертвами розлучення батьків - спеціальний розділ служби „Гайденс". Гострою проблемою є підлітки-біженці.

Служба „Гайденс" об'єднує всі виховні сили суспільства - сім'ю, школу, общину, церкву.

Основна форма соціальної роботи у США – робота з сім’єю: консультування, сімейна терапія, денний догляд за дітьми, допомога у домашньому господарстві сім’ям, де є хворі, інваліди. Соціальна робота за межами сім’ї полягає у передачі дитини на виховання, сприяння усиновленню, робота у притулках домашнього типу (8 дітей), інституційній опіки (типу притулків для дітей – будинки тимчасового перебування), представлення інтересів у судовій системі.

Суттєвою рисою соціальної роботи у Великій Британії є незалежність соціальних служб від навчальних, медичних та інших закладів, які відповідають за освіту, виховання і здоров’я підростаючого покоління, існує багато різнопрофільних центрів, які на балансі соціальних служб, що обслуговують конкретні категорії населення на певній території: допомога сім’ям, підліткам, наркоманам, алкоголікам. Є соціальні працівники, які нагадують наших дільничних лікарів (перенаправляють клієнтів до інших фахівців).

Шотландія Створення системи служб у справах неповнолітніх було найбільшою зміною в соціальній роботі з дітьми, ініційованою Актом 1968 року. У квітні 1971 року служба взяла замість судів вирішення справ дітей, що скоїли злочини віком до
16 років і потребують опіки та захисту. Члени комісії в справах неповнолітніх представлені людьми різного віку, професій тощо. Вони вибираються на основі їх досвіду та інтересу до роботи з дітьми. Кожен регіон та острів має свою дитячу комісію. Кожний регіон має Репортера (спеціальна посада), який доповідає про дітей з проблемами в Дитячу комісію, оскільки кожна дитина з проблемами відразу потрапляє до нього. Він має розглянути справу цієї дитини і вирішити, чи потрібне втручання, чи дитина зможе отримати допомогу від департаменту соціальної роботи або волонтерської організації, може зробити так, що дитина отримає попередження від поліції. Якщо він вважає, що необхідно приймати примусові рішення стосовно дитини, організовує слухання для розгляду справи та вирішує, які дії треба застосувати в інтересах дитини. Якщо в процесі слухання буде доведено, що дитина потребує примусової опіки, то її можуть направити у заклади за місцем проживання чи фостер-домівку, або можуть призначити нагляд соціального працівника за дитиною вдома.

Німеччина Всі соціальні служби для дітей, підлітків та сімей об’єднуються поняттям «дитячо-юнацька допомога». Робота з дітьми та підлітками поділяється на
2 напрями:

-турбота про підлітків. Охоплює всі заходи по організації вільного часу або дозвілля дітей та підлітків: діяльність молодіжних центрів, робота у молодіжних організаціях, робота в галузі освіти молоді, сприяння та допомога спортивному руху, будівництво спортивних майданчиків, заходи з проведення канікул, допомога у проведенні відпочинку, міжнародні зустрічі, охорона прав та праці підлітків – превентивна робота.

-«допомога у вихованні» - надання соціальної допомоги підліткам та тим сім’ям, у яких є значні труднощі, наприклад, проблеми у вихованні, проблеми спілкування та насилля в сім’ї, аномалія батьків, дітей та підлітків.

питання опікунства

Лікувально-профілактичні денні заклади та притулки це напівстаціонарні організації, у яких діти перебувають щоденно з 8 до 17 годин. Вони відрізняються від дитячих садків та шкільних притулків своїми цільовими групами та спеціальним лікувально-профілактичним та терапевтичним обслуговуванням. Сюди приймаються діти дошкільного та шкільного віку, які під впливом середовища та психофізичних умов потребують інтенсивної лікувально-педагогічної або терапевтичної допомоги.

Служби захисту молоді - призначені для дітей, які після розладу з сім’єю уходять з будинку та самі звертаються у службу.

жіночі будинки-притулки для дівчат, які в сім’ях підлягали насильству з боку прийомних батьків або родичем чоловічої статі.

Дитячі центри захисту - це специфічні служби допомоги для сімей з проблемами насилля (фізичні, психічні, сексуальні).

в) с наркозависимыми лицами, которые используются за рубежом, и покажите их особенности в отдельных странах. Работая с группой больных наркологического профиля, имеющих выраженные социальные проблемы, специалисты учитывают тяжесть наркологических расстройств, часто сопровождающихся сопутствующими личностными и психическими отклонениями, антисоциальными установками; анализируют социальную дезадаптацию в одной или нескольких фазах социального функционирования, криминальный анамнез, прохождение принудительного лечения в прошлом и актуальные правовые проблемы.

Технологии медико-социальной работы с наркологическими больными предусматривают профилактические, лечебные и специализированные программы.

Профилактические программы направлены на предупреждение потребления алкоголя и (или) наркотиков, злоупотребления ими, а также предупреждение любых форм отклоняющегося поведения. Объекты целенаправленного воздействия — в основном дети и подростки в целом и те группы, в которых риск приобщения к приему ПАВ особенно велик. К группам риска относятся дети с отягощенной (особенно в наркологическом плане) наследственностью; воспитывающиеся в неблагополучных, дисфункциональных семьях; воспитывающиеся в семьях с наличием лиц, злоупотребляющих алкоголем или больных алкоголизмом или наркоманией; отягощенные в органическом, личностном, поведенческом плане, в том числе с пониженным уровнем интеллекта, отстающие в личностном и социальном развитии. Работа с такими группами риска ведется в учебных заведениях, специализированных учреждениях и др.

Лечебные программы предусматривают раннее выявление и направление на лечение больных с той или иной наркологической проблематикой: терапевтические программы, цель которых — оказание больным лечебной помощи, удержание их в режиме трезвости или отказа от приема наркотиков (т.е. в ремиссии), проведение мер вторичной и третичной профилактики (восстановление физического, личностного и социального статуса больных); программы, в рамках которых осуществляется социально-психологическая помощь членам семей и ближайшему окружению клиентов, корригируется их личностный, семейный и трудовой статус — в частности это программы «помощи на рабочих местах» (непосредственно на предприятиях, в учреждениях, организациях и т.п.).

Специализированные программы, неразрывно связанные с терапевтическими, предусматривают реабилитацию, реадаптацию, ресоциализацию наркологических больных. В рамках этих программ преодолеваются разрывы и противоречия между личностью и обществом. Бывший больной вновь интегрируется в макро- и микросоциум с максимальным учетом его индивидуальных особенностей, склонностей, возможностей, а также с учетом реалий его семейного и трудового модуса, данной общины, социально-экономической ситуации в ней.

Великобританія - існує багато різнопрофільних центрів, які на балансі соціальних служб, що обслуговують конкретні категорії населення на певній території: допомога сім’ям, підліткам, наркоманам, алкоголікам. Є соціальні працівники, які нагадують наших дільничних лікарів (перенаправляють клієнтів до інших фахівців).

Соціальні служби для тих, хто вживає наркотики та алкоголь, розвинулися за останні роки, бо було визнано зв’язок цих проблем з правопорушеннями, злочинами, розпадом сім’ї. На сьогодні існує близько 80 проектів, що надають послуги наркоманам, їх сім’ям, друзям. Ці послуги включають інформацію, освіту, пораду, підтримку.

Тема 10. Опишите особенности социальной работы в Великобритании.

Соціальну підтримку уразливих верств населення здійснюють як комерційні заклади, так і благочинні організації, до неї залучаються волонтери. При цьому у сфері соціального захисту Великобританії традиційно зберігається державний вплив. В організації соціальної роботи приоритетну роль відіграють муніципалітети (місцева влада).

Протягом останніх трьох десятиліть при міських і сільських радах функціонують муніципальні соціальні установи – відділи індивідуальних послуг населенню, що виконують основний об’єм соціальної роботи на місцях. Велика частина британських соціальних працівників працюють саме тут. Соціальні служби є виключно бюджетними організаціями, надають соціальні послуги безкоштовно.

Муніципальні соціальні установи Англії надають послуги на дому лише після ретельної оцінки потреб клієнта, якому надається допомога у веденні домашнього господарства, у прибиранні житлових приміщень, у купівлі продуктів, у пранні білизни, у доставці обідів додому. Для найбільш немічних осіб гаряче харчування доставляє спеціальна служба, що зветься «пересувною столовою». В практиці соціального обслуговування на дому осіб похилого віку та інвалідів використовуються інноваційні технології. Однією з них є схема самообслуговування, яка була розроблена й апробована у другій половині 90-х рр. департаментом соціальних служб графства Хемпшир. За тією схемою той, хто обслуговується, має право сам найняти собі до семи осіб – помічників: один, наприклад, може допомагати інваліду одягатися щоденно протягом години, інший – допомагати митися, третій – закупати продукти і готувати їжу, четвертий – регулярно прибирати житло тощо.

Професійний соціальний працівник, якого задіяно у британських муніципальних службах соціального обслуговування, частіше за все виконує роль менеджера, який організує надання послуг з боку доглядальниць, добровольців та ін. Крім того, він оцінює якість і об’єм їхнього надання. Ним складаються індивідуальні програми обслуговування клієнтів. Протягом року ці програми декілька разів переглядаються. Зміни у складі послуг здійснюються з урахуванням стану побажань тих, кого обслуговують.

як платні послуги, діяльність приватних соціальних агентств. На соціальні послуги встановлена диференційована оплата в залежності від місця проживання і коштів, які мають особи, що їх потребують. Вартість послуг у різних графствах країни неоднакова.

Суттєвою рисою соціальної роботи у Великій Британії є незалежність соціальних служб від навчальних, медичних та інших закладів, які відповідають за освіту, виховання і здоров’я підростаючого покоління. Соціальний працівник може поставити перед місцевою владою питання про небезпеку для психічного або фізичного розвитку дитини зі сторони певного закладу, спеціаліста, батьків чи окремої особи. За заявою соціального працівника, при наявності необхідного матеріалу, місцеві судові органи притягують до відповідальності відповідну юридичну чи фізичну особу. Органи влади визначають розмір фінансової допомоги сім’ї, сприяють працевлаштуванню молодої людини, покращують умови життя.

Є соціальні працівники, які працюють в медичних і освітніх закладах, з контингентом цих закладів, але вони залишаються співробітниками не школи, а саме соціальної служби, які прикріплюються до певної школи. У школі вони опікуються відвіданням дітей школи, але не стільки заради навчання, скільки задля того, щоб з’ясувати, чи є проблеми у дитини вдома. За необхідності соціальний працівник організовує домашнє навчання дитини, або її навчання у лікарні. Опікуються соціальні працівники і дітьми з національних меншин, допомагають їм адаптуватися у школі.

Працюють соціальні працівники у Великій Британії і з інвалідами: на дому, у центрах денного перебування, у центрах підготовки дорослих та центрах освіти. деякі центри підготовки дорослих надають платні вакансії для інвалідів. У центрах освіти основна увага приділяється формуванню навичок спілкування і соціалізації. Є інтернати і пансіонати для інвалідів. Останнім часом поширилась форма створення малих сімейних груп інвалідів (3-4 особи), які проживають спільнотою поряд з магазинами, громадським транспортом, дозвіллєвими закладами.

Також існує багато різнопрофільних центрів, які на балансі соціальних служб, що обслуговують конкретні категорії населення на певній території: допомога сім’ям, підліткам, наркоманам, алкоголікам. Є соціальні працівники, які нагадують наших дільничних лікарів (перенаправляють клієнтів до інших фахівців). Між структурами соціальних служб налагоджений тісний зв’язок. а також є зв’язок цих служб із закладами освіти, дозвілля, медичними установами.