Логіка та зміст експериментальної роботи з ознайомлення з екологічними поняттями дітей перед шкільного віку засобами дидактичних ігор

Слід сказати, що проведена робота в даному напрямку є важливою і актуальною на сучасному етапі розвитку людства, враховуючи ситуацію, екологічну обстановку, яка стала результатом руйнівної діяльності людини, що призвело до порушення рівноваги в екосистемі.

У екологічній освіті дошкільника є важливий момент - проведення діагностики розуміння екологічних понять дитини, яку вважають важливою складовою в системі освіти дитини, тому що саме контроль дозволяє оцінити успіхи дітей звертаючи увагу на те, що дитина може зробити зараз і сам без допомоги дорослого і те, що вона поки сама зробити не може, але прагнути і з часом навчитися це робити самостійно.

Експериментальна робота полягає у тому, щоб визначити рівні сприймання дітьми передшкільного віку екологічних понять. Дослідження проводимо у ДНЗ №171 серед дошкільників віком 6 років у двух групах чисельністю десять чоловік у кожній з груп. Спочатку визначаємо рівні сприймання дітьми двух груп екологічних понять шляхом бесіди, потім проводимо дидактичні ігри серед дошкільників лише однієї групи, а наприкінці перевіряємо як змінилися ці рівні. Адже дидактичні ігри формують у дітей правильне ставлення до природи, навколишнього світу, привчають самостійно мислити, використовувати отримані знання у різноманітних умовах: знаходити характерні ознаки у предметах та явищах, порівнювати, групувати, класифікувати по певним ознакам, робити правильні висновки.

Експеримент проводиться в три етапи: констатувальний, формувальний та контрольний.

На першому етапі відбувається вивчення теоретичних засад досліджуваної проблеми. Метою констатувального етапу є визначення та дослідження критеріїв, показників сприймання дітьми дошкільного віку екологічного поняття та взаємодії з навколишнім середовищем, а саме: чи знають як не зашкодити навколишньому середовищу та що коли вирубують дерева, ніде буде жити птахам, то й ніхто не захистить садок від гусені, а значить на яблука та інші фрукти можна не сподіватися та інше.

При оцінці сформованості вище зазначених критеріїв користуємося наступними рівнями сформованості: високий рівень, середній рівень, низький рівень. Дамо їм повну характеристеку.

До високого рівня відносяться діти, які мають глибоке уявлення про навколишнє середовище, яке представляє собою все живе й не живе, що оточує організми й з чим вони взаємодіють та вплив людини на нього. Діти можуть самостійно робити висновки, аналізувати, порівнювати отриману інформацію, прагнуть до отримання нової. У них спостерігається високий інтерес до оточуючого них довкілля, до дбайливого ставлення до природи. Діти бачуть зв'язок між станом навколишнього довкілля та відношенням людей до нього, проявляють інтерес до його збереження.

До середнього рівня відносяться діти, які мають загальні уявлення про навколишнє середовище, але у них виникають труднощі при спробі робити висновки та аналізувати отриману інформацію, потребують допомоги дорослого. Вони проявляють інтерес до оточуючого їх довкілля, але тільки при участі дорослого.

До низького рівня відносятья діти, які мають часткові, безсистемні уявлення про екологічні поняття. У них спостерігаються труднощі при вираженні власного ставлення та думок, які виникли у ході отримання нової інформації. Дошкільники не проявляють інтересу до оточуючого довкілля. Такі діти малоініціативні, уникають відповідей, прагнуть до повторення чужих думок, потребують значної допомоги дорослого.

Таблиця 2.1.