Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Політичний портрет Отто-фон-Бісмарка – стор 103
|
|
Перша промова в парламенті, яка стала ключовою в процесі об¢ єднання Німеччини.
“Кордони Прусії по Віденським трактатам перешкоджають здоровому державному життю; не промовами і постановами вирішуються великі питання сучасності – це було великою помилкою 1848-1849 рр., а залізом і кров¢ ю.”
Отто фон Бісмарк (1815-1898) — представник прусського юнкерства, політик сильної волі, великого прагматизму та енергії. Він вважав головною метою об’єднання Німеччини під владою Пруссії і що всі питання потрібно вирішувати „залізом і кров’ю”.
Відтоді Бісмарк почав об’єднання країни за допомогою воєн.
Першим кроком Бісмарка була реорганізація армії, яку він провів попри опір парламенту, що проголосував проти фінансування цього проекту. Цей конфлікт набув гострих форм, але врешті-решт парламент змушений був поступитися.
Першою у низці війн, що забезпечили об’єднання німецьких держав під гегемонією Пруссії, стала Датська війна 1864 p., у якій жодна з європейських держав не підтримала Данію, що розв’язувало Пруссії руки.
Посилення Пруссії відбулося після подій 1866 р, коли вона, заручившись підтримкою інших європейських монархій, розв’язала війну проти Австрії.
Бісмарк домовився про нейтралітет з Великою Британією та Росією, про взаємодопомогу з Францією та Італією. Генеральна битва Між військами Пруссії та Австрії відбулася 3 липня 1866 р. і завершилася поразкою австрійських військ.
23 серпня 1866 р. у Празі між Пруссією та Австрією було підписано мирну угоду, за якою Австрія виходила з Німецького союзу і відмовлялася від будь-яких зазіхань на гегемонію в німецьких землях а Пруссія зобов¢ язувалась не займати Відень і не розчленовувати Австрію.
Головним політичним результатом війни було створення Північнонімецького союзу на чолі з Пруссією, яка значно розширила свою територію за рахунок дрібних німецьких держав.
1866 р. – утворення Північнонімецького союзу (22 держави), на чолі якого стояв президент (пруський король); союз мав свою конституцію, свій парламент і Союзну раду.
Юридично закріпляла панівне становище Пруссії у Північнонімецькому союзі Конституція, що була прийнята 16 квітня 1667 р. Згідно з конституцією головою Північнонімецького союзу став прусський король, а канцлером — Бісмарк.
Конституція стала вирішальним кроком на шляху об’єднання Німеччини навколо Пруссії.
1870-1871 рр. – франко-прусська війна, у результаті якої Пруссія приєднала Ельзас і Лотарингію і отримала 5 млрд. франків контрибуції;
У травні 1870 між Францією й Пруссією розгорівся дипломатичний конфлікт. Інформацію про хід франко-прусських переговорів Бісмарк опублікував, внісши в нього свої зміни. В результаті цього німці почали вважати, що французи образили їхнього короля, а французи навпаки — що образили їхнього посла.
Перемога Пруссії призвела до остаточного об'єднання німецьких народів в Німецьку імперію, очолювану прусським королем Вільгельмом I. Поразка Франції призвела до падіння Наполеона III та послужила кінцем Другої французької імперії, замість якої була створена Третя французька республіка.