Життя населення в роки непу

Економічне

Стабілізувалося економічне життя в Україні.

Нова політика дала можливість подолати економічну кризу. Повністю відбудовано промисловість, а промислове виробництво зросло вдвічі проти 1913 р. Розпочато реконструкцію старих та будівництво нових підприємств.

Селянство подолало дореволюційний рівень виробництва сільськогосподарської продукції. Швидко відбудовувалося сільське господарство. Суттєво збільшилося виробництво зерна в Україні уже в перший рік непу: з 227 млн. пудів у 1921 р. до 637 млн. у 1922 р. Швидко зростав товарообіг у торгівлі.

Щодо аграрних перетворень, то їх було завершено в українському селі до 1923 р., а відбудова сільського господарства завершилася до 1925 р.

Селянські господарства збільшилися за рахунок поміщицьких і церковних земель. У власності селян перебувало 92 % земельного фонду України. Селянські господарства сплачували податки диференційно: бідняцькі - 1, 2 %; середняцькі - 3, 5 %; заможні - 5, 6 %.

З 1924 р. селяни сплачували податок грішми після завершення грошової реформи. Це дало можливість державі за одержані гроші формувати хлібний фонд закупівлями з ринку.

85 % селянських господарств було об'єднано в кооперативи.

Кооператив – юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

У квітні 1921 р. створено єдину систему споживчої кооперації, яка здійснювала заготівлю і збут продукції.

У жовтні 1921 р. з'явилася ще одна форма кооперації – сільськогосподарська. Посилювала роль виробничої кооперації, яка займалася переробленням сільськогосподарської продукції, машинно-тракторним обслуговуванням, меліорацією, забезпеченням посівним матеріалом тощо.

Розвиткові сільського господарства сприяла кредитна кооперація селян. Сформовано мережу сільськогосподарського кредиту, яка складалася з Укрсільбанку, місцевих філій та величезної кількості кредитних товариств

Соціальне

Стабілізувалося соціальне життя в Україні.

З відбудовою промисловості, транспорту і зв'язку підвищувалася заробітна плата робітників, поліпшувалося їхнє матеріальне становище.

Виробництво предметів народного споживання у 1927 р сягнуло довоєнного рівня.

Значно зріс життєвий рівень населення.

На території України діяло 75 тис. приватних торгових закладів.

Приватний капітал контролював 75 % роздрібного товарообігу.

Існувало розшарування суспільства, з'явилося безробіття, безпритульність, що спричиняли зростання соціальної напруги в суспільстві.