Формування нового укладу повсякденного життя

У 20-х роках внаслідок проведення непу змінювався уклад повсякденного життя, формувався новий. Набирали сили " капіталістичні елементи" міста і села – банківські ділки, промисловці-фабриканти, торговці-оптовики, біржові маклери, дрібні й середні господарі та власники.

Змінилася соціальна структура українського села:

• зменшилася кількість бідняцьких господарств з 58 % у 1917 р. до 33 % - у середині 20-х років;

• зросла кількість середняцьких господарств з 30-35% до 65%;

• багаті селяни - куркулі в середині 20-х років становили 3-5%.

Радянська держава підтримувала бідняцькі господарства на селі, об'єднання їх в різноманітні кооперативи, надаючи їм пільги, кредити на сільськогосподарську техніку. Українське село відроджувалося.

У країні створилася багатоукладна економіка. Зростав матеріальний добробут жителів міст і сіл.

Контрольні запитання

1. Як називалась політика ВКП(б), здійснювала в 1920-х на поч.. 30-х років комуністами України і урядом УСРР з метою зміцнення радянської влади в Україні засобами поступок національному рухові у вигляді впровадження української мови в школах й інших сферах культурного життя?

2. Політика коренізації затверджена на?

3. Суть політики українізації полягала?

4. Коли Олександр Шумський був народним комісаром освіти в Україні?

5. З чим запропонував у 1927р. Х з’їзд КП(б)У проводити рішучу боротьбу?

6. Хто заснував Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ)?

7. Коли була ухвалена постанова РНК УРСР про боротьбу з неписемністю?

8. Хто заснував Вільну академію пролетарської революції (ВАПЛІТЕ)?

Перехід до форсованої індустріалізації та суцільної колективізації

План

1. Перехід до форсованої індустріалізації.

2. Хлібозаготівельні кризи 1927-1929 pp.

3. Перехід до суцільної колективізації.

1. Перехід до форсованої індустріалізації

До 1926 р. Завершилася відбудова народного господарства. Для побудови соціалізму потрібно було виконати такі завдання (так званий ленінський план побудови соціалізму):

1. Індустріалізація.

2. Колективізація.

3. Культурна революція.

Індустріалізація - процес створення великого машинного виробництва як основи всіх галузей економіки.

Передумови індустріалізації

1. Технічна відсталість радянської держави.

2. Потреби оборони (СРСР був у ворожому оточенні й можливість війни проти більшовицького режиму не відкидалася).

3. Багатоукладність економіки більшовицька влада намагалася ліквідувати через індустріалізацію.

4. Намагання більшовиків через індустріалізацію збільшити кількість робітничого класу серед якого мали підтримку.

Грудень 1925 p. XIV з'їзд ВКП(б) проголосив курс на проведення індустріалізації, на " побудову соціалізму в окремо взятій країні", на розвиток галузей групи " А" (паливної, енергетичної, хімічної, металургійної, машинобудівної) з метою перетворення країни, в могутню індустріальну державу з великим військовим потенціалом.

Завдання індустріалізації

• Здобуття техніко-економічної незалежності.

• Перетворення аграрної країни на МОГУТНЮ індустріальну державу.

• Підвищення технічної бази сільського господарства.

• Зміцнення обороноздатності країни.

Джерела індустріалізації

1. Використання коштів від націоналізованої промисловості.

2. Збільшення прямих і непрямих податків.

3. Використання трудового ентузіазму трудящих і примусової праці політичних в'язнів.

4. Колективізація сільського господарства. Всі кошти направляли на розвиток важкої промисловості..

5. Внутрішні позики: 1927-1929 pp. Розповсюджено три позики індустріалізації; 1930 р. Позика «п'ятирічка за 4 роки»; 1931 р. Позика " третього вирішального року"; 1932 р. Позика " четвертого завершального року" та інші позики.

6. Жорстока експлуатація робітників і селян.

Труднощі індустріалізації

• Можливість використання лише внутрішніх джерел фінансування.

• Нестача кваліфікованих кадрів.

• Зниження життєвого рівня населення - були черги, продовольчі картки, дефіцит найнеобхіднішого.

Особливості індустріалізації:

• індустріалізація почалася з розвитку важкої промисловості;

• основна увага приділялася розвитку важкої промисловості і відбувалося відставання легкої та харчової;

• жорстка централізація економіки;

• командно-адміністративні методи управління;

• індустріалізація здійснювалася в рамках жорсткого плану, часто нереального і необґрунтованого;

• здійснювалася лише за рахунок власних джерел фінансування;

• індустріалізація здійснювалася форсованим темпом;

• здійснення індустріалізації за рахунок сільського господарства.