Розкуркулення

Розкуркулення – політика знищення селян-власників адміністративним примусом для вступу до колгоспів або засобами оподаткування, а також депортацією репресованих селян на відбудови.

Це одна з найдраматичніших сторінок в історії колективізації.

Мета

1. Ліквідувати заможних господарів, яких називали «куркулями».

2. Передати колгоспам найприбутковіші селянські господарства із землею та реманентом.

3. Вилучити значних запасів сільськогосподарської продукції.

Кампанія «ліквідація куркульства як класу» - це форма репресій стосовно селянства.

30 січня 1930 р. – постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про заходи з ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації».

Категорії куркулів, визначені у постанові

1. Активні вороги радянської влади, учасники антирадянських виступів – 10 років ув'язнення або розстріл.

2. Пасивні вороги радянського ладу (ті, хто в межах радянського законодавства намагався боронити свою власність) - конфіскація майна, виселення до північних та східних районів СРСР.

3. Лояльні до політики більшовиків, що не чинили опору радянській владі, але не бажали вступати до колгоспів – виселення за територію колгоспів, надання гіршої землі, розселення в спеціальних – поселеннях за місцем проживання.

У січні-березні 1930 р. в Україні пройшла перша хвиля розкуркулення, яка зачепила 517 господарств (2, 5 % всіх селянських господарств). Вона охопила 76 % районів України.

Восени 1930 р. розпочалася друга хвиля розкуркулення.

Тих, кого розкуркулювали, висилали за межі республіки. В Україні було розкуркулено понад один мільйон селян. Політика розкуркулення стала засобом політичного тиску на все селянство, оскільки в куркулі записували всіх, хто не хотів вступати до колгоспу.

Усього за роки суцільної колективізації розкуркулено близько 200 тис. селянських господарств. Разом із членами сімей це становило приблизно 1, 2-1, 4 млн. душ. Понад половину з них – близько 800 тис. осіб – виселили на північ до Сибіру.

Рішенням січневого 1933 р, об'єднаного пленуму ЦК і ЦКК ВКП(б) при МТС створювалися політвідділи, наділені надзвичайними повноваженнями на селі.

Влада політвідділів була безмежною і вони використали її, насамперед, для репресій.

Наслідки колективізації сільського господарства

1. Колективізація фактично повернула село до воєнно-комуністичних методів організації виробництва та суспільного життя.

2. Село стало дешевим джерелом поповнення державного бюджету.

3. Кошти села використовували на індустріалізацію.

4. Порушено баланс у розвитку промисловості й сільського господарства.

5. Між містом і селом знову склався нееквівалентний обмін.

6. Наростання кризових явищ у сільському господарстві (зниження продуктивності праці, падіння валових зборів зерна тощо).

7. Гроші втратили купівельну спроможність, ринок перестав існувати.

8. На селі утвердилася командна економіка за повного підпорядкування колгоспів державній владі.

9. Відбувалося постійне відставання сільськогосподарського виробництва, фактично повна руйнація сільського господарства України.

10. Знищено товарність сільського господарства.

11. Знищено господаря на селі.

12. Відбулося державне закріпачення селян.

13. Селянина позбавили можливості розпоряджатися результатами своєї праці.

14. Голодомор 1932-1933 pp. та багатомільйонні втрати населення.

Доля приватних сільських господарів та їхніх господарств

Щоб здійснити суцільну колективізацію, держава наклала величезні податки на всіх, хто ще виявляв бажання господарювати одноосібно. Під таким тиском селяни були змушені вступати до колгоспів.

Унаслідок проведення суцільної колективізації на 1937 р. більшість селянських дворів перебували у колгоспах.

На той час ще залишалося 154 тис. одноосібних дворів, що становило менше ніж 4 % загальної кількості селянських дворів. Згодом одноосібні господарства зникли повністю.

Зміни в житті, побуті й психології селян

1. Розкуркулення підірвало економічну базу села, знищило рентабельні господарства.

2. Зникла зацікавленість селян у результатах своєї праці, адже весь урожай вилучали на користь держави, що призвело до низького рівня продуктивності праці.

3. Селянство втрачало вироблені століттями риси: хазяйновитість, ініціативність, працелюбність.

4. Унаслідок колективізації вбито одвічне прагнення селянина мати землю та вчитися продуктивно працювати на ній.

5. У життя увійшли зрівнялівка, безгосподарність, відсутність економічних стимулів розвитку, повна незацікавленість селян в ефективній, продуктивній роботі.

6. Українські хлібороби фактично були розселені: частина із них, насамперед молодь, йшла до міст, у промисловість. Чимало вихідців із села, котрі ставати студентами або призивалися до Червоної армії, не поверталися додому.

7.Відбувалося зубожіння селянства. Недопустимо обмежувалося споживання на селі: за 1936-1939 pp. до торговельної мережі села надходило товарів в 4, 5 разу менше, ніж у міста (з розрахунку на душу населення).

8. Колгоспна система – це форма закріпачення селянства. Колгоспникам не видавали паспортів і тим самим фактично прикріпили селян до землі, зробили їх державними кріпаками, залишилася середньовічна експлуатація.

Контрольні запитання

1. Комплекс заходів вжитих ВКП(б) у 1920 – 1930х рр., що мав на меті модернізацію промисловості: будівництво заводів, фабрик, залізниць та інших індустріальних об’єктів – це»?

2. Коли і де було взято курс на індустріалізацію?

3. В “правому ухилі” на квітневому (1929 р.) об`єднаному пленумі ЦК і ЦК ВКП(б) були звинувачені?

4. Назвіть роки першої п`ятирічки схвалені на ХV з`їзді ВКП(б)?

5. В якому році була сфабрикована “Шахтинська справа” над спеціалістами вугільної промисловості Донбасу?

6. Хто встановив перший рекорд в ніч на 31 серпня 1935р.?

7. “Перетворення дрібних індивідуальних господарств на колективні підприємства (колгоспи) для встановлення цілковитого контролю держави за сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів та потенціалу для модернізації всього господарства - це”?

8. Якої форми колгоспу не існувало в кінці 20-х років ХХ століття?

9. В якому році були запроваджені внутрішні паспорти?

10. Який з’їзд ВКП(б) передбачав повільний, поступовий, добровільний процес кооперації?

11. На території якого округу в 1928 р. була створена перша машинно-тракторна станція (МТС)?

12. Які ознаки характеризують колективізацію?