Заходи непу

Сільське господарство

1. Заміна продовольчої розкладки продподатком, який був меншим, ніж розкладка.

2. Селяни могли вільно реалізувати надлишки виробленої продукції. Це створювало економічні стимули для розвитку сільського господарства.

3. Дозвіл на оренду землі.

4. Дозвіл на використання найманої праці.

5. Розвиток різних форм кооперації (кредитної, збутової, продовольчої тощо).

Промисловість

1. Систему главків було ліквідовано. Об'єднання великих підприємств у трести та переведення їх на госпрозрахунок.

2. Продаж у приватну власність дрібних та частини середніх підприємств.

3. Дозвіл на оренду та найману працю.

4. Замість «зрівнялівки» в оплаті праці запроваджувалася система відрядної оплати, яка враховувала кількість та якість праці, а отже відновлювалися матеріальні стимули виробництва.

5. Скасування загальної трудової повинності.

6. Залучення іноземного капіталу для відродження промисловості й дозвіл на іноземні концесії.

Фінанси та торгівля

1. Поновлення вільної торгівлі.

2. Уведення державних податків, платні за комунальні послуги, транспорт.

3. Заміна натуральних форм оплати праці грошовою, введення в обіг грошей - червінців, забезпечених дорогоцінними металами й цінними паперами.

3. Впровадження непу в Україні

До 1923 р. більшовикам вдалося припинити масові антикомуністичні виступи на території УСРР.

У роки непу відмінялася грабіжницька політика держави стосовно виробника. Раднарком УСРР установив на 1921 р. продподаток в обсязі 117 млн пудів замість продрозкладки на цей період 160 млн пудів.

Передано в оренду приватним особам понад 5 тис. дрібних і середніх підприємств.

Ліквідовано главки і створено 78 трестів: 3 союзних, 21 республіканський, 54 губернських.

Трест – найбільш централізована форма монополістичних об'єднань, в межах якої підприємства-учасники відмовляються від виробничої, комерційної, а інколи й юридичної самостійності і підпорядковуються єдиному управлінню. Реальна влада в тресті належить правлінню або головній компанії.

На правах концесій 65 підприємств було здано іноземним підприємцям (в основному підприємства гірничої та деревообробної промисловості).

Впровадження нової економічної політики позитивно вплинуло на розвиток усіх галузей народного господарства. За планом ДЕЕЛРО (Державна комісія з електрифікації Росії, перший загальнодержавний перспективний план відбудови й розвитку економіки РСФРР (що занепала внаслідок громадянської війни 1918-1921 років та націоналізації всієї промисловості) на основі електрифікації. (1920 р.) розпочалося спорудження в Україні декількох електростанцій: Штерівської та Чугуєвської ДРЕС, Дніпровської ГЕС

За умов непу швидко розвивалися українська промисловість і сільське господарство. У 1925 р. вони за основними показниками зрівнялися з 1913 роком, а в деяких галузях навіть перевищили його.

Наприкінці 20-х років неп було згорнуто, оскільки така політика не вписувалася в сталінську модель соціально-економічних відносин. Вона вступала у протиріччя з інтересами адміністративно-командної системи, на чолі якої перебувала більшовицька партія.